ЗАСВІТ ВСТАЛИ КОЗАЧЕНЬКИ

Related posts:

1. 2. Розділ II. Полтавський полк виходить на зорі Багряне сонце. Дужка золотава стоїть над чорним каптуром гори. На п’ять воріт зачинена Полтава ховає очі в тихі явори. Спадає […]...
2. І ЯКБИ МОЯ БАБУСЯ ВСТАЛИ – Любі діти, хто з вас тему візьме, – каже вчитель, – тема не важка: розказати про неологізми на занятті […]...
3. “Я тій сльозі сказав: не йди…” Я тій сльозі сказав: не йди. Я тій сльозі сказав: сиди. Сиди, не плач, моя сльоза, Сиди, не плач, як […]...
4. МОЯ СЕРДЕЧНА УКРАЇНО Моя сердечна Україно, Країно юнацьких мрій! Не раз я падав на коліна І кликав: – Я твій! Я твій! Про […]...
5. “Я думаю, як і чиню…” Я думаю, як і чиню, Але скажи, хіба це горе, Якщо це горе неогорне В своїй сльозі я розчиню? Мій […]...
6. У ВЕРОНІ. Співанка У Вероні, гей, на брамі кам’яній, Там стояли три жовняри молодці, Як стояли, так стояли, говорили… “Богдан би ся ясні […]...
7. “Умре муж велій в власяниці…” Умре муж велій в власяниці. Не плачте, сироти, вдовиці, А ти, Аскоченський, восплач Воутріє на тяжкий глас. І Хомяков, Русі […]...
8. ПРИЛЕТІЛА ЗОЗУЛЕНЬКА Прилетіла зозуленька З темного лісочку; Сіла, пала, закувала В зеленім садочку. Ой як вийшла Марусенька, В неї запитала: “Скажи мені, […]...
9. ПОЛИН Матусю, десь ти за імлою в життя вслухаєшся моє. І сивий докір наді мною тремтячу ниточку снує. Мій вік уже […]...
10. ВІРНА Зашуміла дубровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий, Бо із війни за […]...
11. ПІСНЯ.”Повій, вітре, на Вкраїну…” Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі… Повій, вітре, з полуночі. Між ярами там долина, […]...
12. ТАЄМНИЦЯ Як пішли у баню митись молоді солдати, Відпросивсь один єфрейтор цигарок узяти. У ларку сидів привітний дядько сивочубий. – Як […]...
13. ГОТУЙ МЕНІ ЗБРУЮ Стрілецька пісня Готуй мені збрую, Готуй мені коня. Бо я серцем похід чую, Дівчинонько моя. Дай уста рожеві Ще поцілувати, […]...
14. НЕЗАБУТНЄ Щемливим спогадом вернусь До батьківської хати. Там сад до ганку пригорувсь, Живі ще батько-мати. Там груша при вікні стара І […]...
15. ПРОМЕТЕЙ …І Прометей, від скелі, не одкутий, В розп’ятті скам’янілий, з дивини, Ожив, почувши хлипання про Крути Панів, що вибиваються з […]...
16. 12. КАЛІЦТВО Піл дощаний замість ліжка. В ганчірки повита ніжка Йвася. Тихо плаче ненька: “Ох, синочку мій маленький, Муко ти моя. Винна […]...
17. У МАРУСІ У Марусі коло хати Заіржали коні: Приїхали попасати Улани червоні. Попасали, спочивали На любій розмові, Біле личко цілували І брови […]...
18. Думка (“Нащо мені чорні брови…”) Нащо мені чорні брови, Нащо карі очі, Нащо літа молодії, Веселі дівочі? Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні […]...
19. КУК Кук, у сяйві слави Магеллана Що ж це ти надумав? Схаменись! У віки минулі подивись: Неповторна слава Магеллана. Був Колумб. […]...
20. АРПАД У замку обвалені стелі Та брухту тисячі тонн. Хто килими тут розстелить Між мармурових колон? У мертвому замку сьогодні Ніхто […]...
21. ПОНІССЯ ЗА ТОБОЮ Понісся за тобою, як тихий плач берези, Утаєний мій жаль в глуху і темну ніч; Котились за тобою невиплакані слези, […]...
22. “Міняється все. Не встигаєш звикати…” Міняється все. Не встигаєш звикати. Нові імена, і події, і дати. Кумира вчорашнього публіка лає, І вічного справді нічого не […]...
23. САД РІЗДВЯНИЙ Хтось із дитям удвох бродить різдвяним садком. Каже дитятко: “я – Бог”, трусить сніжком. Кутає благодать їх в найтихішім з […]...
24. НАУКА Дочекався я Свого святонька, Виряджала в світ Мене матінка. Виряджала в світ Мати рідная І промовила Мені, бідная: “Нехай, сину […]...
25. ПОКЛІН. Співанка Гей, по горі по високій тройзіль постелився; З України до дівчини козак поклонився. Поклонився козаченько з коня вороного: “Нагадай си, […]...
26. ГРАНЬ ВІКУ Двадцятий вік уже на схилі віку, а двадцять перший за вікном стоїть. Мій правнуче, я жив не тільки свідком болючого […]...
27. Монолог верховинського блукальця Не ходіте вовік по моїх ви стопах. В нас немає законів. Лиш вервечка оказій. Я світами пропах. Але я не […]...
28. БОЛЬШАЯ МЕДВЕДИЦА Был грозен волн полночный рев… Семь девушек на взморье ждали невозвратившихся челнов и, руки заломив, рыдали. Семь звездочек в суровой […]...
29. ОБМОВА На розпеченому пляжі лає даму дама: – Та яке ж це виховання? Та яка ж ви мама? Та скажіть же […]...
30. Скосив мене милий до світ сонця Скосив мене милий до світ сонця, І стала я сіном запашним, А він і не знає – на сіні дрімає, […]...
31. “Хвилини, години, літа…” Хвилини, години, літа – Життя, мов свіча дорогоряє. У чім його сенс і мета, Ніхто достеменно не знає. Не знає, […]...
32. ГЕРОЙ Вернувся татко із Кавказу, Вхопив синка на руки зразу: – Чи був, синочку, хтось у нас, Коли я їздив на […]...
33. УТРЕННЯЯ ГИМНАСТИКА Вдох глубокий. Руки шире. Не спешите, три-четыре! Бодрость духа, грация и пластика. Общеукрепляющая, Утром отрезвляющая, Если жив пока еще – […]...
34. “Ті журавлі, і їх прощальні сурми…” Ті журавлі, і їх прощальні сурми… Тих відлітань сюїта голуба… Натягне дощ свої осінні струни, торкне ті струни пальчиком верба. […]...
35. СТАЛІН Твоє ім’я, як сурми срібний звук, В борні за день завжди ти перед нами. Тебе до зір знесли мільйони рук, […]...
36. ПОГОНЯ Тільки серцем тривожним почую, Як вітчизну оплакує плач, – Гостру Браму згадаю святую І комонник, що ринуть навскач. В білій […]...
37. ЯК БРАЛИ ДЗВОНИ Ранком, як стало лиш світати, Прийшли під церкву царські слуги. Як стали дзвони забирати, Понісся плач жалю і туги… Так […]...
38. МУЧЕНИК НАУКИ Повернувся першокласник із занять додому. Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому. – Що з тобою, мій синочку? – […]...
39. На вічну пам’ять Котляревському Сонце гріє, вітер віє З поля на долину, Над водою гне вербою Червону калину; На калині одиноке Гніздечко гойдає, – […]...
40. “Відлуння дзеркала” відлуння дзеркала нічого не знає про дзеркало нічого не знає про себе але воно про літо знає і про нього […]...