ВІШЕГРАД
Де Дунай шепотить під стіною мадярських відрогів,
Де фортеця лежить, на півсвіта відкривши себе.
Тут колись Петефі міряв, наче дитинство, дороги
І вірші посилав на цензуру до віщих небес.
Вішеград, Вішеград, стороно від Вкраїни далека,
Є у тобі своя, мов гарячого звуку, струна.
В понад хмарних світах чути й досі орлів дикий клекіт,
А по ночах лунає ординців загиблих зурна.
Над тобою горить синева, вся премудрстю вкрита,
Щоранкова імла таїну огортає століть.
Та проте не тобі стука серця мого, пульсу ритми,
А Вкраїні, де кожна смерека, як доля, стоїть.
Бо лиш там я живу і лиш там почуваюсь, як олень
В буйних нетрях лісів найвродливіших в світі Горган.
Там моя іпостась. Там співає душа моя квола,
Перепливши давно і жури, і страждань океан.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- СУМНИЙ СОНЕТ Прощай, слізьми омитий Вішеград! Пора, пора додому, у Карпати. Сюди дороги не буде назад, Сюди мені вже більше не вертати. […]...
- “У Вішеграді липи теж цвітуть…” У Вішеграді липи теж цвітуть серед акацій і зажурних кленів. Але не так. У нас – найкраще йдуть дівчата в […]...
- “Твоїх боюся поцілунків…” Твоїх боюся поцілунків, Моїх не бійся ти. Мій дух позбавлений ладунків, Ти будеш легко йти. Твого боюся я пришестя, Мого […]...
- “Ти не чуєш мого благання…” Ти не чуєш мого благання, Твердю неба прикрився ти. О жорстокий! В журбі скитання Прирікаю тобі світи. Щоб несите поріддя […]...
- ОБОЖЕВОЛЕНІ КОСИ Вона зворушена, осинєплямлена – Зі схвильованим носом. Скільки тонів і рисок, як душа обламлена І обожеволені коси. Скільки блисків у […]...
- “Після дощу імла разманна…” Після дощу імла рахманна, У морі стишена вода. І ти мені така жадана, Така звабливо-молода. Душа моя, від щастя п’яна, […]...
- ПРИЙДИ Коли мене присипле листом Або снігами занесе, Прийди, кохана, з падолистом, Щоб розказати про усе. Про те, чого недоказали, Коли […]...
- “ВІДГРИМІЛО. ТІЛЬКИ ВАГОВИТО…” Відгриміло. Тільки ваговито Та старанно в шиби стука дощ, І зелено-серпанкові віти Розгойдались над асфальтом площ. Тільки, бач, не мерехтливим […]...
- ЧЕРЕПАШКА Всесвіт – кожна пташка і комашка. Вічністю повита кожна мить. На долоні в мене черепашка, В ній вселенський океан шумить....
- ВОНА МОЯ! В МОЇХ ОБІЙМАХ! Вона моя! В моїх обіймах Тремтіла вся, мов вуж звивалась, І як край серця мого туга, Круг мого тіла обвивалась. […]...
- ДОЩ Пні стікають липким сонцем, В’ялість міцно пахне чаєм Море відгонить лускою риб. Часом б’є просто з неба дощ Ритми негритянського […]...
- “Не любити тебе – не можна…” Не любити тебе – не можна. Володіти тобою – жаль. І хвилина діяння кожна Випромінює нам печаль. Бути разом… в […]...
- СТРУНА ЛЕОНТОВИЧА І що ж ти робиш з нами, чародію! Таку до серця підібрав струну, Немов озвучив споконвічну мрію, Усиновивши пісні таїну. […]...
- ДЕСЬ НА ДНІ МОГО СЕРЦЯ Десь на дні мого серця Заплела дивну казку любов. Я ішов від озерця. Ти сказала мені: “Будь здоров! Будь здоров, […]...
- “Чи зерна люгають у свіжу ріллю…” Чи зерна лягають у свіжу ріллю, Чи грає колоссям на вітрі пшениця, Господи, як я цю землю люблю, Кожна билинка, […]...
- ЕЛЕГІЯ ДЛЯ КОХАНОЇ Розпусти свої коси дівчина чорнокоса, В білій сорочці вийди у ніч, Як цвістиме жасмин у саду, Як цвістиме жасмин… Тебе […]...
- МАНДАЛЯ Тисячойменний спорудив своєю премудрістю на принципі ладу велетенську мандалю. Так кожна мандаля береже окрушину ладу, а кожний лад окрушину мудрости, […]...
- ГОРОД ПОХОЖ НА РАКОВИНУ Город похож на раковину – Слышишь протяжно – “у-у-у…” Ухает море радостно На берег поутру… Галька похожа на мидию – […]...
- “Голубонько мила, не сердься…” Голубонько мила, не сердься, Читаючи скарги мої, Бо кождий удар мого серця Про тебе говорить мені. Тобою живе моя пісня, […]...
- ГРОЗА НАД ДУНАЄМ Палахкотить гроза понад Дунаєм. Скипають води. І чорніє мла. З’єдналось пекло з громовистим раєм. Хвала Іллі, що гримотить, хвала! Земля […]...
- КОХАННЯ Як мрію світлу і прекрасну Я образ твій ловлю Як море любить сонце ясне Так я тебе люблю Всю ясність […]...
- Не возводять ні мости, ні вежі Не возводять ні мости, ні вежі псальмопівчі. Як тобі меж ними? Доторкає до волосся вечір язиком вологим і незримим. Дівчинко, […]...
- ПОНЕСИ МЕНЕ, ВЕСНО Понеси мене, весно, Через хвилю воскреслу В зачаровані сонцем далекі степи. Подаруй мені, весно, Золоті перевесла, Щоб в’язати проміння в […]...
- СОНЕТ ПРО ЛЮБОВ Коли тебе цілую, пахнеш літом, Зелом й вітрами свіжих полонин. І навіть років невмолимий плин Не дав мені усього зрозуміти. […]...
- Италия 1985 Город похож на раковину, Слышишь протяжное “у-у-у”. Ухает море радостно На берег поутру. Галька похожа на мидию, Чуть солонит губы, […]...
- НА МАЙДАНІ Я не ридав од щастя на Майдані, Я знав, що кожна власть од сатани. І ті грішитимуть, що Богом дані, […]...
- СЛОВО СЛОВО Вночі, серед ночі хтось тихо До мого Слова підійшов І став дивитися і дихать, І я відчув: так диха […]...
- “Вночі, середночі хтось тихо…” Вночі, середночі хтось тихо До мого Слова підійшов І став дивитися і дихать, І я відчув: так диха лихо, Так […]...
- СКАЖИ МЕНІ, ДНІПРЕ Скажи мені, Дніпре, в якому стражданні, Із серця якого народжений ти? Скажи мені, Дніпре, в якім сподіванні, З якої упав […]...
- УЖИНОК Я змарнував життя, шукаючи опори для свого “его”. Загнуздав у шори огром бажань і лакомств до привілля, до пристрастей, шаленства […]...
- “Вечірня зоре, благодатна Ладо…” Вадимові Сварогові Вечірня зоре, благодатно Ладо! Світи на долю спізнену мою, Щоб я молитвою святково й радо Тобі в дубовому […]...
- “На порозі гість веселий…” На порозі гість веселий – Дощ блакитний, весняний… Хто постелю нам постеле У світлиці запашній? Хто під вогке рокотання Малих […]...
- СЕМУ-ТОМУ, ХТО ЦУРАЄСЬ СВОГО ДОМУ Та чого ж ти так раненько Коника сідлаєш? Вже ж не інак, пане-брате, – Їхати гадаєш… Їдь си, брате, їдь […]...
- КІНОТРИПТИХ 1 Ти зла, як дика груша при дорозі, Ти відьма мого серця. Я – тиран, А ти мільйон тиранів. І […]...
- ЗВИЧАЙНІ МОНОЛОГИ Я хочу задзвонити вам в серця, я молодий! А дівчина моя, немов забризкана в очах блакиттю а я стара, стара, […]...
- ЯК ТО ВЕСЕЛО ЖИТЬ НА ВКРАЇНІ! Нема в світі країни такої, Як Україна наша свята. Кожний тут у розкоші, в спокої І граблями добро нагорта. Тут […]...
- РОМНІВСЬКА ДОРОГА Пам’яті Максима Рильського Просторами романівського літа пливуть ромашки в білих комірцях. На обрії двадцятого століття правдивий голос пісні не зачах. […]...
- “Ми ще всього Тичину не знаємо…” Ми ще всього Тичину не знаємо, Так багато його – в глибині. Він ще довго за синь-небокраями Відкриватися буде мені… […]...
- “На березі мого серця…” На березі мого серця, не полетівши в вирій, зимували дві пісні, наче птиці! А сьогодні до них вернувся з чужини […]...
- Безумья и огня венец Безумья и огня венец Над ней горел. И пламень муки, И ясновидящие руки, И глаз невидящих свинец, Лицо готической сивиллы, […]...