Липень. Поле

Related posts:

1. “Вечір, поле, дорога в пшениці…” Вечір, поле, дорога в пшениці, Коні мирно бредуть до села. Придорожня криниця – мов сниться – Журавлем над колоссям спливла. […]...
2. “Вечір, ніч, безмовне поле…” Вечір, ніч, безмовне поле, Профіль жінки у вікні. Підіймається, мов полум’я, Повен місяць вдалині. А під тим розлогим місяцем По […]...
3. “Ой піду ж я в чисте поле…” Ой піду ж я в чисте поле, Вкрите рожами надій. Там розвіється на волі Нерозлучний смуток мій. Там розсію дрібні […]...
4. ЗАПРОШЕННЯ Вже спалюється день на вугіль ночі, росою вечір трави з попелу полоще, і ляк, мов свердел, твоє серце точіть, і […]...
5. “Поле широке…” Поле широке – У два крила. Жито високе – У погляд орла. Житом Іде Дівчина Біла-біла, Як мати породила, І […]...
6. “Розкажи, розкажи мені, поле…” Розкажи, розкажи мені, поле: Чого рідко ростуть колосочки? – Ой дощів мені б треба, дощів, а не поту, Бо той […]...
7. ЛОШАДИ В ПОЛЕ Лошади в поле, Трава высока. Лошади в поле Под утренним светом. Быстро росинки бегут до рассвета, Надо успеть напоить всю […]...
8. Ратай викохує поле Ратай викохує поле, Пілот підіймає небо, Пісню метець плекає, Що у народі живе. Але- Поле родить ратая: А небо – […]...
9. ХУТІРСЬКІ ВІРШІ Тут досхід сонця дика кряче качка І цілий день кружляють яструби, В очерети біжить через горби Ця вуличка, що має […]...
10. Дивлюся в поле обсіяне зорями дивлюся в поле обсіяне зорями і я – порошиною всесвіту я дишу ним він увесь у мені колись невагома і […]...
11. “Розпогодилось… Поле і квіти…” Гей, заслаб чумак, заслаб молоденький Та й у Криму на перевозі… Народна пісня Розпогодилось… Поле і квіти… Далина – перекопський […]...
12. РОЖЕВЕ ПОЛЕ Синок біжить в червоній сорочині на захід сонця, у рожеве поле. А я в ярку надибала ліщину і оббираю. Поле […]...
13. ПОЛЕ МОЄ ДУХОВНЕ Поле моє духовне другого тисячоліття – десь під самим вершечком, в самім озоновім шарі пружилось розростатись посеред ракетних вибухів… Поволі […]...
14. Понеси мене, коню, в чисте поле Понеси мене, коню, в чисте поле, Чисте поле – чисте від болю… Ні! Неси ліпше в прірви-вирви, Збайдужіння з грудей […]...
15. “Все мне мерещится поле с гречихою…” Все мне мерещится поле с гречихою, В маленьком доме сирень на окне, Ясное-ясное, тихое-тихое Летнее утро мерещится мне. Мне вспоминается […]...
16. “Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...
17. ДУША ЖУРАВЛИНА Курличе душа журавлина і пружить морозне крило. Десь там, на іскристій рівнині, не спить у заметах село. Над ним у […]...
18. “Кульбабо пам’яті, таке зелене поле…” Кульбабо пам’яті, таке зелене поле, так широко, аж боляче мені. Мов ртуті стовп, піднявсь по губи голос, аби здмухнуть пушинки […]...
19. “Осіння ніч. Безмовне поле…” Осіння ніч. Безмовне поле. Під місяцем блищить ріка. І хрестять сиві виднокола Невтомні руки вітряка. Земля замислена і строга, І […]...
20. ГОЛУБИМИ ОЧИМА Голубими очима Вдивляється в небо дитя – Голубими дорогами Одпливає, одходить життя. Десь нема вже високого саду, Що до мене […]...
21. “До передмістя поле наплива…” До передмістя поле наплива, І кібернетики, лаштуючи комп’ютер, Вслухаються, як шелестить трава, Як пахне рута, терпко пахне рута....
22. В голубом небесном поле В голубом небесном поле Светит Веспер золотой – Старый дож плывет в гондоле С догарессой молодой. Воздух полн дыханья лавра, […]...
23. “Поле чорніє. Проходять хмари…” Поле чорніє. Проходять хмари, Гаптують небо химерною грою. Пролісків перших блакитні отари.. Земле! як тепло нам із тобою! Глитає далеч. […]...
24. МІННЕ ПОЛЕ Мій друже, фрази містиків ніколи не заміняли справжнього знаття. Ти бачив нескінченне мінне поле, за межами якого – небуття. Але […]...
25. ВИЙДУ Я В ПОЛЕ Вийду я в поле. Може ще вбита Мрія воскресне! Йду над ручай. Тихо дрімає сірий лан жита, Річка так тихо […]...
26. “Через поле стежка до села…” Через поле стежка до села, А навколо – океан пшениці. Добре йти з думками наодинці У краю, де молодість пройшла. […]...
27. “Синіє гай, і зеленіє поле…” Синіє гай, і зеленіє поле. Живи і знай, що не мине ніколи Ані зерно, що родить хліб насущний, Ані руно […]...
28. “На поле – плуг, на воду – лодь…” На поле – плуг, на воду – лодь, Простуй, рости з добою; Земельну сить, озерну плодь – Підбий рукою бою! […]...
29. “Поле – тихо й п’янко до нестями…” Поле – тихо й п’янко до нестями, Як в степу – ні цяточки ніде, Тільки жайвір в небі над житами […]...
30. “Падаю з гори птахом…” Падаю з гори птахом В зелені кучері. Дощами трави пахнуть… Село, ти спиш?.. Ти змучене… А завтра – Зелена неділя. […]...
31. “Вийду в поле, стану серед жита…” Вийду в поле, стану серед жита, Задивлюся в небо голубе. Земле рідна, скільки буду жити, Стільки і любитиму тебе. А […]...
32. “Бджола не літає у поле по взяток…” Бджола не літає у поле по взяток. Птахи одспівали. Озимі зійшли. Труди, перелиті в добро і достаток, Лягли короваєм на […]...
33. ЛЮБАРЦІ Петрові Засенку Залінилась Альта, Може, притомилась, По левадах і канавах Розлилася, розбрелась. Попили ворони воду, Пошукала мати броду Та й […]...
34. МАКОВЕ ПОЛЕ. Поема Світлій пам’яті видатного українського педагога Василя Олександровича Сухомлинського Під моїм вікном світанок дише. Дня нового почалася гра. Земле рідна, що […]...
35. КІНЬ Затекли туманом темні очі, Світлі сльози краплями пливуть… Та бреде за возом він, охочий Доверстати нескінченну путь. Десь позаду поле […]...
36. “Став під вечір я тихий як став…” Став під вечір я тихий як став… Став для мене все вищим, все вищим Той балкон, під яким я стояв. […]...
37. ГУЛЯЙ-ПОЛЕ Лежить Гуляй-Поле в крові і в сльозах, Потоптане, смертю розоране, В бомбових кратерах і черепах, В гільзах, В ожугах, В […]...
38. Гляну в поле, гляну в небо- Гляну в поле, гляну в небо- И в полях и в небе рай. Снова тонет в копнах хлеба Незапаханный мой […]...
39. СЕЛО (“Застрягло сонце між два клени…”) Застрягло сонце між два клени, димить обвіяна рілля, і піль коловорот зелений довкола сонця закружляв. Ріка мов пояс; лісу смуга; […]...
40. МИКОЛА ВІНГРАНОВСЬКИЙ – Марієчко, качки у небі!.. Сладо! До ранку й спогад вітром віднесе. Ти знов мені привидишся Елладою, А я собі […]...