ЗЕЛЕН КЛЕН ОБНОВИВСЯ

Related posts:

1. “Дівчино-дівчино, зелен смеречино…” Дівчино-дівчино, Зелен смеречино. Стогне кінь, А легінь – До зірниць очима. Иой! Дівчино-дівчино, Зелен смеречино… Небо в лісі Спочило – […]...
2. “Клен стоїть у мене при вікні…” Клен стоїть у мене при вікні. Ваблять зір його зелені шати. І до болю хочеться мені Стати кленом в тебе […]...
3. КЛЕН Ріка з Копетдагу, стрімка і студена. Упала до ніг невисокого клена. А він, учепившись корінням в каміння, Висить над проваллям, […]...
4. “Над зелен-рікою, на деревці скраю…” Над зелен-рікою, на деревці скраю, на третім листочку – там коник пасеться: з черешні сідельце і чала сорочка; там коник […]...
5. “Приходь до мене. Я сьогодні сам…” Приходь до мене. Я сьогодні сам. Приходь до мене, опівнічна зірко. Чогось на серці ніжно так, аж гірко. Приходь до […]...
6. “Пожовтіла тополя. І клен збагрянів.” Пожовтіла тополя. І клен збагрянів. Осінь надворі. Пора сумувати. І видіння з тобою проведених днів (З тобою! Посеред розквітлих лугів!) […]...
7. МІФ ПРЕДКОВІЧНОГО ЛІСУ Наді мною вітер горне хвилі нетрів лісових. Я в розмаї зелен-моря йду, неначе лісовик. Між тернищами густими пасма кіс перебира […]...
8. ДІВЧИНО МОЯ МИЛА – Дівчино моя мила, Чи ти мене розлюбила, Що вже котрий вечорок Не виходиш у садочок? – Ой, не гнівайся, […]...
9. “Приходь у сни, я так благаю…” Приходь у сни, я так бажаю Іще зустрітися хоч раз! Приходь, я й словом не згадаю Того, що трапилось між […]...
10. САМОТНІЙ СЕРЕД КРАСИ Смілка палає. І спека Над луками (безкрай трави). Вічний лиш в небі лелека – Форма стріли й тятиви. Полудень. Сам […]...
11. БЛІДА ПАННА Приходь в кімнату озанавішену Бліда панно моєї уяви Приходь зажурена візьми силу нелічену Після чашки кави Розбий вазу на смерть […]...
12. У БУДИНКУ ПЕРЕСТАРКІВ Дмитру Онковичу У будинку перестарків – благодать, Про життя не треба думать і гадать, Тут живи хоч років триста – […]...
13. УКРАЇНІ Коли крізь розпач випнуться надії І загудуть на вітрі степовім, Я тоді твоїм ім’ям радію І сумую іменем твоїм. Коли […]...
14. 2. І А хто ж тебе так рано упоїв, зелена зелино? А хто ж тобі сорочку розпанахав біленьку? Чи ти ішла тим […]...
15. “Хто змалював каштани густолисті…” Хто змалював каштани густолисті На голубому тлі? Хто вдяг у барви ніжно-променисті Лоно землі? Хто дав мені мій дух повноголосий […]...
16. ЕЛЕГІЯ Мов клен осінній – на опале листя, Дивлюсь і я на вижовклі листки. Чи то черленим дивом налилися – Чи […]...
17. ЕЛЕГІЯ Мов клен осінній – на опале листя І я дивлюсь на вижовклі листки, Що і черленним дивом налилися, І марнозлотицею […]...
18. 1. *** БЛАГІЙ МАТЕРІ СЛАВНОГО СИНА МАР’Ї ІВАНОВНІ ГОГОЛЬ Як на мене шуря-буря З півночі схопилась, – Твоя хата, блага мати, Мені […]...
19. “Марю лиш вогневим блискавки списом…” Марю лиш вогневим блискавки списом, в голову темну мою не вцілив грім. Ти поруч поник – мукою впився. Ти пригадай […]...
20. ДО СТЕПУ Поведи мене, поведи мене До своїх колоскових осонь, За Паліївку та за Димине, Де гарячі шляхи, як вогонь. Розкажи мені, […]...
21. В ЧАДУ ЛЮБОВИ Що за чар в твоїм цілунку, А в обіймах – рай без межі, Що за жар в твойому тілі, Що […]...
22. 19. Ти, що долонею затуляєш Ти, що долонею затуляєш рану душі, що збираєш прибоєм розкидані порожні мушлі, навіть позбавлені морського шуму, щоби вічністю їх наповнити […]...
23. ВОНИ ДЛЯ РЕЧЕННЯ БАГАТО ВАЖАТЬ Загадка Вони для речення багато важать: турботливо обнімуть, як дружки, і вставлені слова й цитату вкажуть, Давайте ж назовем їх. […]...
24. СОПІЛКА Ти важко підняла повіки – цвіла соняшникова жовть, і перейшла моя сопілка в живу калиновую плоть. І я вже мав […]...
25. Є. СВЕРСТЮКОВІ Євгене! Де ти там, Євгене? Агов, сусіде! Озовись! Якщо не в двері, то – як мись – По древу, крізь […]...
26. НА СХОДАХ А клен горів. І я горіла. Я вся була Як свічка біла. Палив той клен Осінню вроду І я пила […]...
27. ЗАПРОШЕННЯ – В мене завтра новосілля. Приходь, як до брата. Будівельна, 48, квартира сто п’ята. Я дзвінка ще не поставив, так […]...
28. ВІДОБРАЖЕННЯ Сучаснику, живи у серці в мене! Бери з собою все: душі знамена, Минуле, на майбутнє сподівання, Пістряве та нерівне многограння, […]...
29. “Заголубіла хвиля дніпрова…” Заголубіла хвиля дніпрова, Вітер пшеничний віє здаля. На тихоплинну щиру розмову Нас прикладає рідна земля. Ти мене, земле, у сповиточку […]...
30. “Жовтий лист із клена падає…” Жовтий лист із клена падає На прижухлу мураву І нагадує, нагадує, Що не вічно я живу. Що й моє життя […]...
31. ГОТЕЛЬ У білому готелі опівнічнім, За вікнами заштореними, за Твоїм ім’ям і тілом твоїм ніжним, Немов ясна зоря – твоя сльоза. […]...
32. “Кохання нев’януча сило…” Кохання нев’януча сило, Яка ти бзесмертна в мені, Що квітнеш і квітнеш красиво, Як росяний сад навесні. Грозою падеш очисною […]...
33. ПОДОРОЖНИК Стоїть при дорозі хлопчатко в сорочці рваній: – Я – подорожник, прикладайте мене до рани. Ідуть подорожні – ніхто з […]...
34. “Золоту, золоту солому…” Золоту, золоту солому На святкову стелю постіль. Розметай віковічну втому, Виплюндровуй нестерпний біль! І вигоюй, погідний Яре, Вікопомне душі тавро. […]...
35. В МИЛОГО СОРОЧКА БІЛА В милого сорочка біла, Личку смаглому у тон… Я сама сорочку шила, Я сама ростила льон! Зацвітай, мій льон-льонок, Синьою […]...
36. “Храми перетворено в руїни…” Храми перетворено в руїни, На могилах козаків – трава. Непокірна і напівжива, Не вмирає слава України. Кетяхом червоної калини, Соняхом […]...
37. ВЕЧІР Вже яблуко лискуче вдяг мороз У шубу, мов брусницю чи морелю. Виводить вітер в комині новелю, І охкають кути старі […]...
38. ДІВОЧА ТУГА Голосом горлиці серце туркоче – тремтить, як оголена гілка в гаю… О моє бідне, стурбоване серце, як зустрічаєш ти весну […]...
39. НАЧАЛО ОСЕНИ Старухи, сидя у ворот, Хлебали щи тумана, гари. Тут, торопяся на завод, Шел переулком пролетарий. Не быв задетым центром О, […]...
40. “Зоставайся, ніч настала…” – Зоставайся, ніч настала, Все в тумані-молоці. – Спать мене поклала Тала На дівочій руці. Щось питає, обіймає Чисте, біле, […]...