“Клен стоїть у мене при вікні…”
Клен стоїть у мене при вікні.
Ваблять зір його зелені шати.
І до болю хочеться мені
Стати кленом в тебе коло хати.
Хочу знати, чи щаслива ти,
Чи зазнала у коханні раю,
І не маю іншої мети,
І нічого більше не бажаю.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Стоїть гора, од снігу сива…” Стоїть гора, од снігу сива, В долині вогнище горить. І ти шепочеш: “Я щаслива”. І це свята для мене мить. […]...
- “Я хочу знати, любиш ти мене…” Я хочу знати, любиш ти мене, чи це вже сон, який уже не сниться? Моєї долі пекло потайне, моя сама […]...
- ЗЕЛЕН КЛЕН ОБНОВИВСЯ Зелен клен обновився Молодою корою. Ой упився я, впився Хмільною порою Чорнобривим сміхом, Серденьку на втіху. І твоїм диханням, І […]...
- “У вікні моїм – світло…” У вікні моїм – світло, За вікном моїм – сад. Наблукавсь я по світу Та й вернувся назад. Бачив я […]...
- “Будеш, мати, мене зимувати…” Будеш, мати, мене зимувати, Будеш мати мене коло хати, Будеш мати мене коло хати… Ходить полем мій кінь вороненький, Ходить […]...
- “Літавиця стоїть на воді…” Літавиця стоїть на воді. Там, де стала, там – плесо, щоби кола пішли золоті, де лице її щезло. Йдуть на […]...
- “Не руш мене. Я сам самую…” Не руш мене. Я сам самую. Собі у руки сам дивлюсь. А душу більше не лікую. Хай погиба. Я не […]...
- ПІСНЯ. “Мене забудь, моя дівчино!…” Мене забудь, моя дівчино! Спокійно жий, щаслива будь, Цвіти хоть рожой, хоть калиной, – Мене забудь, мене забудь!.. Мене забудь […]...
- “Пожовтіла тополя. І клен збагрянів.” Пожовтіла тополя. І клен збагрянів. Осінь надворі. Пора сумувати. І видіння з тобою проведених днів (З тобою! Посеред розквітлих лугів!) […]...
- “Ось той ліс, який мене стрічав…” Ось той ліс, який мене стрічав Шумом листя і гойданням трав, Морем квітів, щебетом пташини, Голубим джерельцем із долини. Натомившись […]...
- “Я їй сказав: “Мене ти не люби…”” Я їй сказав: “Мене ти не люби… Нам осінь пізня ходить коло хати, он сиза паморозь, як дикі голуби, на […]...
- “Стоїть у ружах золота колиска…” Стоїть у ружах золота колиска. Блакитні вії хата підніма. Світ незбагненний здалеку і зблизька. Початок є. А слова ще нема. […]...
- “Від мене вимагають новизни…” Від мене вимагають новизни, І сам я знаю, що вона потрібна. А тут – зелені спалахи весни І дощ ласкавий […]...
- “Візьми мене, як арфу, поміж ноги…” Візьми мене, як арфу, поміж ноги, І грай, і грай, та струни не порви, Бо я прийшов з далекої дороги, […]...
- “Вода між корінням, де риба стоїть…” Вода між корінням, де риба стоїть, Помахує тільки злінива хвостами, Її з-під коріння не вибере сіть, Не кожен умілець руками […]...
- “Понеси мене на крилах, радосте моя…” Понеси мене на крилах, радосте моя, Де на пагорбах і схилах сонця течія. Де стоять в обновах білих, в чистому […]...
- “Мене зелених ніг…” Мене зелених ніг, тіл тюль люля хміль. О, хто зазирає ввечері на зорі в хвиль сльотну толь? Маг гамм втом […]...
- “Стоїть. Як віск. І скорбно плаче…” Стоїть. Як віск. І скорбно плаче: – Один між трупами піду. Вгорі Червоний Ворон кряче На кров. На бурю. На […]...
- СЬОГОДНІ У МЕНЕ СВЯТО Ніні Разінковій Сьогодні у мене свято – Лист я одержав твій! І знову горить багаття Любові моєї, надій. Одержать листа […]...
- В казематі (“Садок вишневий коло хати…”) VIII Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. […]...
- МАЛЮНОК НА ВІКНІ Мороз спогадує І на моїм вікні Рослинний світ епохи неоліту Відтворює. Галузка до листка І стовбур до коріння. Ростуть ліси […]...
- “Стоїть Сеул між гір і круч…” Стоїть Сеул між гір і круч. І чаньга, й сидьжо невеселі: Біжить, багрить корейський Збруч По тридцять восьмій паралелі. Сеул, […]...
- “Стоїть ніч темна весняна…” Стоїть ніч темна весняна, Квітки благоухають, І серце, збуджене від сна, Коханнєм знов лякають. Котра ж з квіток тих запашних […]...
- ПРИЙДИ ДО МЕНЕ Прийди до мене стежкою світанку, як почуєш з нив зелені голоси, як небо вихилить блакиті склянку, хлюпне сонцем на твої […]...
- “Стоїть вода на тротуарі…” Стоїть вода на тротуарі. Земля умита цвіту жде. А мій синок дворічний в парі З дівчам-ровесницею йде. В майбутнє їхнє […]...
- ПОВІНЬ Весняна повінь рве загати, Змиває дамби і мости. У неї іншої мети, Аніж природу оновляти, Нема… Але пеан співати Її […]...
- “Прийшла ти до мене, пречиста любове…” Прийшла ти до мене, пречиста любове, і вирвала з вуст моїх з коренем слово, і подихом горло порожнє спалила, гукнути […]...
- КОЛО ХАТИ, ЩО МЕНЕ КОЛИСАЛА Ось уже подолав підгір’я, Стою на межі. А на моєму подвір’ї – люди чужі. Придивляється до мене, мов пізнає, Новими […]...
- ПІСНЯ. Не кидай мене…” Не кидай мене, Моя чарочко! Не жени мене Ти, шинкарочко! Не жени мене, Дай упитися. В тебе, бридкую, Улюбитися! Не […]...
- “У захристії трійця стоїть…” У захристії трійця стоїть. Біля неї стану, доки ти принесеш три свічі, три свічі для Йордану. Запалю три свічі на […]...
- “Щаслива Англіє! Прилюбно знати…” Щаслива Англіє! Прилюбно знати Твоїх земель смарагдовий розмай, Твоїх борів легенди, твій окрай, Де віє легіт, бризами багатий. Та я […]...
- КЛЕН Ріка з Копетдагу, стрімка і студена. Упала до ніг невисокого клена. А він, учепившись корінням в каміння, Висить над проваллям, […]...
- КРЕДО Не хочу аби Замість мене думали Не хочу аби Замість мене вирішували Не хочу аби Замість мене голосували (Проти мене) […]...
- “Не молилася за мене…” Не молилася за мене, Поклони не клала Моя мати; а так собі Мене повивала, Співаючи: “Нехай росте Та здорове буде!” […]...
- “Чорний торо стоїть на дорозі…” Чорний торо стоїть на дорозі, Велерогий, загарливий бик. День останній і за горами зник. Чорний торо спиняє дорогу, Не метнувшись […]...
- ДЕ АЙСТРИ ВМИРАЛИ В огороді коло хати, Де айстри вмирали, Жовнярики молодого Стрільця поховали. Та не встигли витесати Хрестика з дубини, Посадили на […]...
- “Мене земляк напівживого…” Мене земляк напівживого Про гори що сказать?.. Куди не глянеш – висота, Яку прийдеться брать. Де не копнеш землі “на […]...
- НОСТАЛЬГІЯ О хмарко грайлива Яка ти щаслива Що, маючи волю, У далеч пливеш,- Ти линеш, як мева, Сріблисто-рожева, Не чуєш ні […]...
- “Лишилося ще й нам від листопаду листя…” Лишилося ще й нам від листопаду листя. Догідливо шумлять дуби коло долонь, і гінко вироста під небо дим стеблистий, де […]...
- “Стоїть в селі Суботові…” Стоїть в селі Суботові На горі високій Домовина України, Широка, глибока. Ото церков Богданова. Там-то він молився, Щоб москаль добром […]...