Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВЕЗЕМО ХМИЗ. (По війні)

А наша мати нездорова,
А холод з голодом – рідня.
Та сонце доточило дня.
Веземо хмиз, веземо дрова.

На покуті заінивсь бозя,
І бреше радіотаріль…
У запічку – червона сіль…
Скрипить, в затоки йде полоззя.

Ми ж не п’янюги, не ледаці,
Щоб жар зачах на черені.
І на позиченім коні
Шлея окупаційна плаче.

Хоч би морози пересілись
Та схлипнули на цілий світ…
І вийшла мати до воріт
Як наша нездоланна милість.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,50 out of 5)

ВЕЗЕМО ХМИЗ. (По війні) - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР