Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







ЗОРЕ МОЯ ЯСНА

Моїй доні Анночці присвячую

Коли день погасне,
Зоре моя ясна,
Щиро я тебе благаю:
Освіти стежину
Молодій дівчині,
Що десь ген спішить до гаю.

Впали тіні ниці,
Але до криниці
Не прийшла чомусь кохана.
Трави сплять шовкові,
Тяжко юнакові:
Біль у грудях – наче рана.

Ждав – не вийшла вчора…
Може зрада чорна?
Раптом дзенькнуло відерце.
Ой, скінчились чати:
Кинувсь зустрічати:
“Чом не вийшла вчора, серце?”

“Не сумуй: бажаю
Лиш тебе, кохаю,
Як нікого в світі й зроду.
Правдоньку сказати –
Не пускала мати
До криниченьки по воду”

24 вересня 1967 р., м. Знам’янка

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4,00 out of 5)


ЗОРЕ МОЯ ЯСНА - БЕЛЬСЬКИЙ СИДІР