Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить…”

Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить
На щемливу тривогу за все, що довкола,
Аж зневірились люди прийдешніх століть,
Чи ти був на землі, чи й не жив тут ніколи.

Щось ти дуже спокійний, аж сірі щурі
Повилазили з нір на гризунство безкарне,
Вже й пантофлі твої догризають старі,
Ти лиш пальчиком їм перед носом: негарно!

Щось ти дуже спокійний… Зозуля кує.
І кують ковалі, коваленкові діти,
І кує з перебоями серце твоє,
Мов, ледаче, не вміє горно розпалити.

Щось ти дуже спокійний, аж проріст зерна
Зупинився і зводитись далі не хоче,
Аж чорнобильський вітер, немов сатана,
Знахабнівши до сказу, у вічі регоче…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3,00 out of 5)

“Щось ти дуже спокійний, аж острах сурмить…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР