“Отак, неначе вчора вранці…”
Отак, неначе вчора вранці,
Ішли до діла новобранці –
До плуга, молота, ракети,
І дехто, ясна річ, – в поети.
Неначе вчора вранці-рано
Війни загоювали рани,
А вже ж бо воїнові внуки
І світ, і мир взяли на руки.
Коли з підзоряних захмарин
Додому повернувсь Гагарін,
Новітні космосу орли
Ще піонерами були.
Як дні збігають непомітно…
Он той, кого учив Посмітний
У землю сіяти зерно,
Вже сам в учителях давно.
Відбованіла далеченько
І та пора, як Новиченко
(З пересторогою хоча…)
Благословив дебют Драча.
Щоб викружить нові орбіти,
Згорати маємо – не скніти,
Кувати з радості й печалі
Іще один виток спіралі…
А я оце сьогодні вранці
(Забутий чай схолов у склянці)
Читав поета-первача
З напутнім заспівом Драча.
(2 votes, average: 3,00 out of 5)Related posts:
- “Я вранці голос горлиці люблю…” Я вранці голос горлиці люблю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю. Я вранці голос горлиці люблю. Чи, може, […]...
- “Отак прожив собі, дивись…” Отак прожив собі, дивись, немов одне лиш тільки знав я: о півдошостій народивсь – о півдопершій поховають. Звідкільсь прийшов, ішов […]...
- “Вчора лишилась за нами у мряці ліси…” Вчора лишились за нами у мряці ліси, Вчора одкрились рожева умита долина. Хлипає тихо розбита рука. – О, як пси, […]...
- “Учора вранці вмерли принародно…” Учора вранці вмерли принародно Міраж-промова і брехливий вірш. Ні, ні, не ті, що брешуть благородно, Скажімо: випив чарочку, не більш… […]...
- В казематі (“Рано-вранці новобранці…”) IX Рано-вранці новобранці Виходили за село, А за ними, молодими, І дівча одно пішло. Подибала стара мати Доню в полі […]...
- “Вранці я встаю й питаю…” Вранці я встаю й питаю: Чи вона сьогодні буде? Вечір знов занепадаю: І сьогодні не прибуде! Усю ніченьку німую Я […]...
- “Сьогодні я не той, що вчора…” Сьогодні я не той, що вчора, І ватра мрій – не та сама, Бо впала непрозора штора За тим, що […]...
- “Меж скалами, неначе злодій…” Меж скалами, неначе злодій, Понад Дністром іде вночі Козак. І дивиться, йдучи, На каламутну темну воду, Неначе ворогові в очі, […]...
- “Недавно вранці, над Тибром…” Недавно вранці, над Тибром, Поблизу Старого Лука, Трапив мене повний погляд Оксамитових очей. Тепер я його впізнала З канви напутної […]...
- “Ще вчора була я висока, як вежа…” Ще вчора була я висока, як вежа. Здається, ще трохи – дістану зеніт. І раптом, як вибух, – обвал і […]...
- “Отак і йду стежиною тією…” Отак і йду стежиною тією яку бабуся вишила мені на білім рушнику моєї долі вклоняюсь низько пам’яті її торкаюся землі […]...
- “Отак нізащо посварились…” Отак нізащо посварились. Похмурий муж. Сумна жона. А за вікном така весна, Аж солов’ї співать втомились. Гортає він “Футбол-хокей”, Вона […]...
- “Весна зіткала вчора гобелен…” Весна зіткала вчора гобелен у лузі – з трав, із квітів, з верболозів. Зіткала вітер і зіткала клен, грози зіткала […]...
- “Вчора ще недоспілі, а нині уже переспілі…” Вчора ще недоспілі, а нині уже переспілі, і одспівані, наче далекі пташині пісні, твої губи невмілі, а нині такі вже […]...
- “Отак, як зроду, потаємно, з тилу…” Отак, як зроду, потаємно, з тилу, усіх міщан ощирені лаї ненавидять в мені мою скажену силу, ненавиджу в слабкості свої. […]...
- Я ВЧОРА СТРІВ ДИТЯ БІЛЯ ВОРІТ Л. Вишеславському В моїм блокноті слід ще мирних днів: Адреси друзів, задуми безхмарні… О як би я, о як би […]...
- “Отак живу: як мавпа серед мавп…” Отак живу: як мавпа серед мавп, Чолом прогрішним із тавром зажури все б’юся об тверді камінні мури, як їхній раб, […]...
- “Дзвіночок сміху – мій син – прокидається вранці…” Дзвіночок сміху – мій син – прокидається вранці. Будить сонце – хай світить. Будить трави – нехай ростуть. Будить пташок […]...
- XXXVII. “Неначе вітер у волоссі…” Неначе вітер у волоссі, в моїх устах твоє ім’я. Прозорою водою повіки на очах. Душа, як сонце у воді, в […]...
- “Отак здалося: він ступив на землю…” Отак здалося: він ступив на землю Із постамента… Славу обтрусив, Переложив з чола на небо зорі І з тихою задумою […]...
- “Мені зоря сіяла нині вранці…” Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно. І благодать – така ясна лягла мені на душу сумиренну, що я […]...
- “Неначе степом чумаки…” Неначе степом чумаки Уосени верству проходять, Так і мене минають годи, А я й байдуже. Книжечки Мережаю та начиняю Таки […]...
- “Стоять ліси, неначе срібні зали…” Стоять ліси, неначе срібні зали, Сніги поля по обрій замели, Вітри осанну зорям проспівали І до світанку спати залягли. Ніде […]...
- ЗАДУМА Святковий мент – з людьми погомоніти, А ще когось послухать – поготів. Чому ж, чому на неблизькі орбіти В цей […]...
- “Неначе космос…” Неначе космос… Як тривожний вир, Де сходять новоявлені світила… У тому небі діаманти зір Примхлива наша доля засвітила. Ніхто не […]...
- “Ми прилетіли вранці у Європу…” Ми прилетіли вранці у Європу. Блискучий лайнер випустив шасі. І кинув міст сталеву антилопу в ласо доріг, тунелів і таксі. […]...
- “Неначе ніжно вдарило по плесі…” Неначе ніжно вдарило по плесі – Звилось понад ліщину: Лесю, Л-е-с-ю… Чи мати доньку з гаю викликала, Чи подруга на […]...
- ВРАНЦІ Ясна світовая зірка – височенько; Гасне кругловидний блідий місяченько; Тихеє озерце спить, не зворухнеться, Понад ним покрівцем сизий туман в’ється; […]...
- “Галуззя вербове, неначе воскове…” Галуззя вербове, неначе воскове, І свічі запалює страсний четвер. Вже скинули, земле, ми, врешті, окови, Як із-під комуни, від льоду […]...
- “Отак вітерцем перейти за леваду шовкову…” Отак вітерцем перейти за леваду шовкову – Засвітиться гай, а за гаєм – село. І все проминуле до мене повернеться […]...
- “Неначе птах з ключами журавлів…” Неначе птах з ключами журавлів, Нежданий спогад з півночі прилинув, Торкнувсь мені до серця – й на хвилину Зашерхлий біль […]...
- “Неначе бронтозаврове яйце…” Неначе бронтозаврове яйце, Віднайдено в Драмгеллерській долині, По небу важко, втомлено пливе Грудневе сонце. Черевом угнутим Воно торкається гілля дерев, […]...
- В оправі озера неначе в оправі озера неначе в чужій державі риби й риби з обвалу піняться гарячі нічних істот підшкірні глиби і тінь […]...
- “Удосвіта – вірші. Слова молоді…” Удосвіта – вірші. Слова молоді, хоча й непривітні. І ти прошепочеш отак, як тоді: в сімнадцять, у квітні. І знову […]...
- Живемо під чортом неначе під Богом живемо під чортом неначе під Богом і вправно жонглюєм словами в яких від глибин від прасуті святого немає ні грама […]...
- “Чому гортаєш сум, неначе книжку…” Чому гортаєш сум, неначе книжку, І дивишся у даль, котра німа? Бо вже літає гайворонням низько Й хурделицею стелиться зима? […]...
- Такою зимою безкровно неначе потребою такою зимою безкровно неначе потребою бажаєш розбити або навпаки замести вкорочене небо ніким випадковим не гребує коли замість тебе так […]...
- “Ізнов над полем промені гарячі…” Ізнов над полем промені гарячі, Новим гніздом заклопотався ліс, І додалося швидкості неначе Для днів і крил, для думки і […]...
- ВРАНЦІ Ходи зі мною в соняшні намети; Уже скотилась досвітня зоря В криницю снів, де ніч голубоброва В волосся тиче золоті […]...
- ПОРА Пора звикати до суворих слів, Твердих, як золоте дубове брусся, Пора навчити дочок і синів, Що Україна – мати, не […]...