НА ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА ЛЕСІ УКРАЇНКИ В КИЄВІ

У вогняному вічному повстанні
Вас винесли до світла духу крила…
Ви так сучасно стали на майдані
Та іменем своїм заговорили.

Ви так сучасно вийшли поміж люди
З-під рук, з-під серця скульпторки-майстрині.
Мені віднині чистоти прибуде
І доброти примножиться віднині.

Ви вся – як поклик, що пісні зродив нам,
Живому поруч виростати гінко.
Робітний люд так високо й надійно
Поставив Вас, велика Українко.

Неспокій поселився в нашім домі,
Огні досвітні темінь побороли…
До Вас на плац посходились знайомі
З Солом’янки, Печерська та Подолу.

Прилинула казкове Колодязне
І вся Волинь, Єгипет і Сурамі…
А Ваше слово, мужнє і звитяжне,
Зигзицею витає понад нами.

В новій родині Ви кому не рідна?
Така близька, хоча й на п’єдесталі…
З гори цієї Вам далеко видно,
А Вас усьому світові – ще далі.

(1 votes, average: 5,00 out of 5)

НА СМЕРТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Світла зірка та й за гору скрилась, Пишалась гарна квітка та й пожовкла, Співала пташка та й навіки змовкла. І […]...

ПАМ’ЯТІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ Дві білі птиці у високім небі Так радісно, так ніжно обнялися. Злітає перша – на Карпатський гребінь, А друга над […]...

“Якщо колгосп імені Лесі Українки…” Якщо колгосп імені Лесі Українки платив твоїй матері півтора карбованця на місяць, якщо із твоєї дідівщини брали щороку найбільшу копицю […]...

Балада про скрипку Вона ув останнє щось мовила хрипко… Гляньте! Жага їй деку випекла! Тепер не шукайте у скрипці скрипки. Бо скрипка по […]...

ВЂм, почто, Ісусе мой, в Єгипет грядеши ВЂм, почто, Ісусе мой, в Єгипет грядеши – Да вся єгипетскія ідолы сотреши. Єгиптом ми єсть душа, а ідолы – […]...

ЛЕСІ УКРАЇНЦІ Боюсь торкнутись iменi твойого. Але зоря, ота, що у вікнi, Твоя зоря, задумлива i строга, Зорить подовгу уночi й менi. […]...

ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА ШЕВЧЕНКОВІ В ЗВЕНИГОРЦІ Дзвени, горо! Горо, дзвени! Спадає тент, як з віч полуда. Грім Кобзаревої струни Через віки людей розбудить. Тарасе, ось прийшли […]...

10. ТЕЛІГА В КИЄВІ 451 Старий Хрещатик плаче між руїн. Жахають жахом спалені дільниці, І топчуть чоботи чужих країн Усі кутки Подолу й Щекавиці. […]...

ПЕРШЕ ВІДКРИТТЯ АМЕРИКИ The land was ours before we were the land’s. Robert Frost: The Gift Outright. 1. Navigare necesse est Плавба була, […]...

ДРУГЕ ВІДКРИТТЯ АМЕРИКИ 1. Lackawanna Manufacturing Company Я тільки-но з европейської гімназії: латина занадто свіжа ще в моїй голові. Слово “manufacturing”, що світить […]...

ДОСВІТНІ ВОГНІ Ніч темна людей всіх потомлених скрила Під чорні, широкії крила Погасли вечірні огні. Усі спочивають у сні. Всіх владарка ніч […]...

У КИЄВІ НА ПОДОЛІ Йшов професор і зайшов у якусь крамницю. В касу глянув і уздрів свою випускницю. Привітався і сказав: – Я прошу […]...

БЛОК У КИЄВІ На кручі Володимирської гірки стояв поет у присмерку зела. Осіння тиша солодко і гірко над ним червоним полум’ям цвіла. Десь […]...

ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА Не до мистців, не в пантеон поетів прийшов, щоб слави лавр прийняти на чоло: – ще не настав той час, […]...

ПАМ’ЯТНИК ЛЕСІ УКРАЇНЦІ В САСКАТУНІ У жовтні 1976 року в канадському місті Саскатуні відкрито пам’ятник Лесі Українці як дружній дар канадцям від народу Радянської України. […]...

ТРЕТЄ ВІДКРИТТЯ АМЕРИКИ 1. Балада про срібний ключик В рові, ледь помітний для ока, неначе порослий землею, зчорнілий, а може й іржавий, лежав […]...

СНІЖОК МЕТЕ У КИЄВІ Сніжок мете у Києві, Гра вітровій в дуду… Не взнати вітровієві Куди я йду! Йду вулицею Леніна, Сніжок вкриває путь… […]...

“Ідуть і йдуть у Києві дощі…” Ідуть і йдуть у Києві дощі. Намокли парасольки і плащі. Пливе на річку схожий тротуар, – Ані зірок, ні сонця […]...

“Франція почалася для мене в Києві…” Франція почалася для мене в Києві З енциклопедій. Склав собі план: Вивчаю Париж, парижанок – які є ви? Переді мною […]...

НА ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА МАРУСІ БОГУСЛАВЦІ Були у бронзі королі й поети, І, вибачте, улюблені хорти. Та серед людства цілої планети Де й хто увічнив подвиг […]...

ВОЛОДИМИРУ СОСЮРІ Я Вас узнав з “Червоної зими”, Як був хлоп’ям, як пас чужі корови. Читали вірші під копою ми, Селянські пастушки […]...

“Чи зросту зерном у пісні щирій…” Чи зросту зерном у пісні щирій, чи землі хоч слово передам? Роки мчать хмаринами у вирій навздогін журливим журавлям. Роки […]...

“Візьмеш у жменю сонного насіння…” Візьмеш жменю сонного насіння І не пізнаєш власної руки, – Най синій день, най у землі коріння, Жіночий сміх і […]...

ЧУДО Та звідки ж воно, оце слово, ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – та звідки ж […]...

ВОЛИНЬ Від князя Мстислава і до Мстислава-онука: Волинь – моя мука, моя невситима розпука, В глибоких лісах, на полях перекраяних плугом […]...

“Воно зросло з шукання і розпуки…” Воно зросло з шукання і розпуки, Безжурно-мужнє, повне буйних сил, Закохане в свої тугії луки І в бронзу власних мускулястих […]...

Некролог дієслову “люблю” Люблю – кричав, атакуючи вітряки, Дон Кіхот. Люблю – хрипів розпалений ревнощами Отелло. Люблю – ридав, розгорнувши Оссіана, Вертер. Люблю […]...

ПОЕТИ 1825 РОКУ На лютім сонці закипали сосни І в ніч стікали терпкістю смоли. Ми в літо йшли, і звідти – в ранню […]...

6. Він видвигнув мене Він видвигнув мене з ядра землі могутнім жестом, обтрусив з пороху райського дерева і поставив мене, де ніколи не ступала […]...

“Ми вийдем жорстоке зустріти…” Ми вийдем жорстоке зустріти, Заховане в ранковій млі, І стануть не луки, не квіти – Каміння саме на землі. І […]...

МАРИВО На дальній обрій, світло-зеленастий, Лягає марива хвилястий плин, І каже дід, проходячи за тин: “Святий Петро вигонить вівці пасти”. А […]...

“Воно дощем спадає золотим…” Воно дощем золотим спадає золотим Тобі на серце – і життя щоденне Здається святом, палацом – твій дім, І кожне […]...

“Мовчав, а прокидаєшся від крику…” Мовчав, а прокидаєшся від крику, бо сни досвітні – рани ножові. На тілі – сироти старого віку. Ми – сироти, […]...

МРІЯННЯ ПРО ГРУЗІЮ І як-то так? – собі я докоряю, – Ти й досі в цьому краї не бував, Де на вершинах сонце […]...

“Один лишився сам на сам…” Один лишився сам на сам. Нема ні кревного, ні друга. І любкою – помститись туга, і туга – подругою дням. […]...

“Знову степ встає із глибини…” Знову степ встає із глибини, Із душі, з очей, з моєї мови. Ось дожив уже до сивини, А не знаю […]...

МИСТЕРИЯ ХИППИ Мы рвем – и не найти концов. Не выдаст черт – не съест свинья. Мы – сыновья своих отцов, Но […]...

ОСНОВА У кого – барви, що ростуть з палітри, на небо схожі і на краплю крові. А в мене – рідне […]...

ПАМ’ЯТЬ ЗЕМЛІ Добридень вам, дідусю та бабусю! Провиною душа болить мені. З великих міст ніяк я не проб’юся до вас у безнадійній […]...

ЗАМІСТЬ КОЛИСКОВОЇ І. Б. Не буду тобі такої: “Вже сон до вікон од плота, Вже вікнами сон в покої, На котика вже […]...

Related posts: