“Ми ще всього Тичину не знаємо…”

Related posts:

1. “Бурями сійтеся, бурями…” Бурями сійтеся, бурями, Маки – червоні вогні: Там поза гратами, мурами Тінями сірими, хмурими Ранки конають ясні, Вдаримо гучно ми […]...
2. РОНДЕЛЬ Тичини томик і дівчина… Немов нектар спива з рядків… То ордами – вітри прудкі, То пропливе хмарина чинно, То лісові […]...
3. “Що ми знаємо про вічність…” Що ми знаємо про вічність чи про обшири чуттів? Дні змарновані потічні, а робочі дні – густі. Справді, з чого […]...
4. Що до здоров’я, знаємо рецепти! Що до здоров’я, знаємо рецепти! Самi так жити почнемо ось-ось. Ми – фахiвцi в розмовах про дiєти, Але тодi як […]...
5. ПРО ЧАС ДЛЯ ВСЬОГО – ДОБРОГО, ЗЛОГО Є час для всього, мудрі так казали, Котрі на світі добре все пізнали. Час народитись, смертний час чатує, Бог забере […]...
6. “Все минає, але любов після всього остається…” Все минає, але любов після всього остається. Все минає, але не бог і не любов. Все є вода – навіщо […]...
7. “Всього було: і долі, і недолі…” Всього було: і долі, і недолі, І ноженята босі по стерні, І сизий суп з пісної бараболі, І перший хліб […]...
8. ЧЕРВОНИЙ ЗАСПІВ І Риємо – риємо – риємо землю, неначе кроти; з кутів плазуємо зміями, сіємо – сіємо – сіємо буйні червоні […]...
9. “І вже нам, кохана, ніколи не стати…” І вже нам, кохана, ніколи не стати На спільному шляху одними думками; Бездонного яру, що став межи нами, Здаєсь, саме […]...
10. “Що Ви щоночі лягаєте…” Що Ви щоночі лягаєте В холодне, самотнє ложе, Друже, це Ваша власна провина. Бо я, повірте, ніколи Не йду до […]...
11. “Рось, Росава, Роська, Роставиця…” Рось, Росава, Роська, Роставиця, Вись Мала й Велика, Ташлики… З вас усіх не встигну причаститься, А гадалось, житиме віки. Все […]...
12. РЕКВІЄМ ПАВЛОВІ ТИЧИНІ Закочувалось за вечірній пруг Тичинине золотооке сонце. Він ще не знав про це, а вже Вона ходила Навшпиньках по його […]...
13. “Зацвітає жасмин під вікном…” Зацвітає жасмин під вікном, Наче лебідь розпростує крила. Жінка та, що його посадила, Спочиває давно вічним сном. Хто вона і […]...
14. В ОГОРОДІ ХМЕЛИНОНЬКА В огороді хмелинонька Грядки устилає; Промеж людьми дівчинонька О, горько ридає. Що ж хмелина зелененька, Що не в’ється вгору? Що […]...
15. На твоїх устах на твоїх устах цвіте рожево галузка вишні цілую недоспілі пуп’янки й наповнююся червоними овочами така багата така кругла ти зриваєш […]...
16. ДОРОГА ДО ПАТРІАРХА Село із назвою Заздрість (такі ту родючі землі) Родило чорного красеня Йосипа – свого сивого Патріарха… І ця срібна різдвяна […]...
17. 2. “Поетами назватись не спішім…” Поетами назватись не спішім… Цю істину я ще раз перевірив, Коли прийшов у той опальний дім, Де Пушкін струни рвав […]...
18. “Перегорю…” Перегорю, Переболю. Усі недуги пересилю. І кров’ю окроплю свої надії перестиглі. На крем’яний Чумацький Шлях по сіль розвіяну полину. Збагну, […]...
19. ДВА СЕРЦЯ У вечір, в обрії, у спів підем, обнявшись, перед себе. Мов черепицю із дахів, зриває вітер зорі з неба. І, […]...
20. ПЕРЕВАЛ Гора, дорога, перевал, Стара каплиця на вершині. А далі – обрій, як обвал, І небеса, високі й сині. У небесах […]...
21. ХОР СТАРІЙШИН З ПОЕМИ “ФІКЦІЯ” Просвітлись! Та ще хочем других просвітити. Т. Шевченко Порода наша мудра від природи, ми знаєм все, бо осягнули все, і […]...
22. VІ. “На варті шляхетської ватри…” На варті шляхетської ватри Герої нових казок Танцюють весільний танок На гробі убитої матері. Тіло, без жалю пошарпане, Лежить у […]...
23. “А світ, Вкраїно, справно злом торгує…” А світ, Вкраїно, справно злом торгує, рече, ковтає, гладить живота. А де ж краса?.. І хто її відчує, коли повсюдно […]...
24. НЕБЕЗПЕЧНЕ ОЛЮВАННЯ – Може, підем на охоту В неділю, Іване? – Ні, на зайця полювати, То діло погане. Якби піти на вовчиська […]...
25. ПРОЧИТАН Уздовж причілля тінь лягає вогко, а коло брам розколений колодязь, у землю встромлений, немов колода, зеленим, молодим сміється мохом. Патлатий, […]...
26. “Шуми і шелести, шуми і шелести…” Шуми і шелести, шуми і шелести Хвилею котять широкою… Як розгойдалися ясени й берести, Скільки в каштанах неспокою! Клени рокочуть, […]...
27. 5. Звільнення Лоскотона Та поки гуло весілля, То п’яниці вартові Напились якогось зілля Та й поснули у траві. А вночі йшли до в’язниці […]...
28. Вулкан Титанічна могуть у мені шаленіла, І від гніву мойого здригалися гори. Вивергав я каміння, і лава кипіла І пекельним вогнем […]...
29. “Все рідше приходять листи…” Все рідше приходять листи, Поменшало друзів з літами. Не стало ні батька, ні мами, – Ще ближча тепер мені ти. […]...
30. ГОЛУБИ Прилетіли в гості голуби, Під вікном крильми залопотіли. Травень був. І ранок голубий. І, як діти, ми йому раділи. А […]...
31. ОКЕАН Я не знаю – є Що ще більш таємне Як це співуче слово – Океан. Скільки людей-героїв В твої простори […]...
32. НОГА ЗНАХОДИТЬСЯ В ЧЕРЕВИКУ У тісній, постійній ночі зі шкіри, знаходиться, бліда, як схема ноги, що колись буде, чи рентгенівський знімок такої, що вже […]...
33. “Вже сказано “ні” в одлетілому літі…” Вже сказано “ні” в одлетілому літі, Хоч вчора-звечора було іще “так”, Червоно та біло у жовтому житі Зацвів та опався […]...
34. КОЛО Починається ранок, починається кінь у яблуках. Вони котяться по траві, і в траві мокрі губи блищать. Роздимається грива, як рій, […]...
35. ВЕЧІРКА У СКУЛЬПТОРА МАРКУЗЕНА Ні кумом не є я йому, ні кузеном, Навіть не бачилися ніколи. Просто у скульптора Мар кузена Дочка попрощалась зі […]...
36. “Таке життя – як в риб сьогодні в річці…” Таке життя – як в риб сьогодні в річці – Лиш вижити б в затруєній воді, А тут ще в […]...
37. СТАРІСТЬ Сидить у кріслі старий чоловік, а його шкіра, як соняшник, слідує за сонцем, що постійно втікає, як кіт, який не […]...
38. “У горах, серед каменю й снігів…” У горах, серед каменю й снігів, Де слід людини око бачить рідко, Малюєтся на синім небі чітко Мислівська хатка, притулок […]...
39. “Коли б я був холостяком…” Коли б я був холостяком, А ти була б ще дівчиною, – Пішли б над морем бережком Стежинкою невивченою. Пішли […]...
40. У МАТЕРІ, ПРИЇХАВШИ З МІСТА Ні, не можу спати, Ніч – як океан. Білі стіни хати Світяться в туман. Вийду в сад, пройдуся: Роси, спориші. […]...