“Листопад, мов квіт, мені запах…”
Яблука доспіли, яблука червоні!
Максим Рильський
Листопад, мов квіт, мені запах,
Хоч цвітіння, видиться, позаду.
Дня нового піднімаю ляду:
Радістю на ній осінній шлях –
Яблука з Максимового саду.
Молодій, мій світе, молодій,
Засівайсь на зав’язь з листопаду
На відраду людям, на відраду!
Вже на рушнику твоїх надій –
Яблука з Максимового саду.
Той, напевне, і життя не знав,
Хто не поборов шаління граду,
Не садив троянд і винограду,
Хто хоч раз один не куштував
Яблук із Максимового саду.
(3 votes, average: 4,00 out of 5)Related posts:
- ВТЕЧА Коли куштують лиси виноград І вже забита біла антилопа, Спиню мисливство і втечу назад В мою самотню хижу мізантропа. Та […]...
- “Запах вологий запах паші…” Зап ах вологий з апах паші В сухому сяєві Стожар, І вже почав в багатті нашім Дрімати жар, куняти жар. […]...
- ПРОЩАННЯ З ІНСТИТУТСЬКИМ ПАРКОМ В цім саду я останнє побачення Із собою призначив собі… В цім саду мов слова необачні я Розгубив між тополь […]...
- “Мужні прострелено крила…” Мужні прострелено крила Думі моїй молодій. Скільки змарновано сили, Скільки розбито надій! Себе не жалів я для бою, Вина не […]...
- “Білого гриба запах сниться – тулиш до листя…” Білого гриба запах сниться – тулиш до листя губи припухлі свої – націловані… Прокидайся! Небо, всмоктане стромом взору, стискає птицю. […]...
- “Цей листопад… Шалений листопад…” Цей листопад… Шалений листопад, Що сухозолотом в очі завірюшить, А легіт листя лоскітно ворушить, І пурха листя зграйками пташат. Пригадуєш?.. […]...
- ЛИСТОПАД (Триптих) 1. Ранок Ще червінь вітром не розмита, і дійсне в обрисах лежить, і золота галузка жита благословля біжучу мить. Зійшовши […]...
- ОЛЕГ У ЦАР-ГРАДІ “Борімось, як тури, на славу синів!” – Олег покликає орлино. І рине до герцю, гартуючи гнів, Хороброго князя дружина. Січе […]...
- ПОРА (Час гострого вітру). …Останніх яблук у саду сумному. …Останніх пострілів над спорожнілим ставом. …Останньої у полі борозни....
- “Біль нічний в мені все множиться…” Біль нічний в мені все множиться, Тінь блукає по виду. ой, чогось мені не можеться Серед ночі у саду… Люди […]...
- “Сеї осені ти мені двійко каштанів дала…” Сеї осені ти мені двійко каштанів дала. А тепер – сніговійниця перша, І вони на столі перед мене Лежать… Так […]...
- “Подивись не мене Йольцю…” Подивись на мене Йольцю – (Очі – вогкий сад). М’які лінії схили до мене – (Яблука в саду). Задрімав огник […]...
- “Чи то було мені, чи снилося мені…” Чи то було мені, чи снилося мені – Синіли груші, груші чи смереки, – Як чорнобривий шлях у срібному вікні […]...
- “На лист, на сніг, на квіт, на тіні…” На лист, на сніг, на квіт, на тіні, У шелест і нешелестінь Стелить в душевному тремтінні Солодку, юну вашу тінь. […]...
- “О жовтий квіт мелодії розстань…” О жовтий квіт мелодії розстань Над строгими квадратами перонів… І тихий сум. І подано состав. І ти пливеш од мене […]...
- “А запах хапа за…” А запах хапа за Віко років: Анаші шана! І Хихи тихих, Іхи лихі: Анаші шана! Мани хоч на панчохи нам. […]...
- З КОЛЬОРІВ ОСЕНІ Жовті яблука осені Розкочуються по землі. Чи хтось поза садом голосить, Чи вітер летить з полів?.. Жовті яблука осені – […]...
- “Яблука доспіли, яблука червоні…” Яблука доспіли, яблука червоні! Ми з тобою йдемо стежкою в саду, Ти мене, кохана, приведеш до поля, Я піду – […]...
- “Упам’ятку мені за перші гулі…” Упам’ятку мені за перші гулі, Хоч поцілунків згадка й не гірка, А те, як грали “Суєту” й “Борулю”, І “Майську […]...
- “Я не знаю, чому мені сумно…” Я не знаю, чому мені сумно: Наше завтра – це ж сонце і сміх, Перемог оп’яніння безумне, А не сутінь […]...
- “Виходжу в сад, він чорний і худий…” Виходжу в сад, він чорний і худий, йому вже ані яблучко не сниться. Шовковий шум танечної ходи йому на згадку […]...
- ЛИСТОПАД Мідь тоншає, шерхльована вітрами, широкий звук летить над головами, що ледве й чуть, як цвяхи золоті пришпилюють розковзані путі – […]...
- ЛИСТОПАД Жінки згрібають листя у садах, Синіє далеч, в’ються пасма диму. Над чорним полем одинокий птах Летить навкіс із осені у […]...
- ЛИСТОПАД (элегия) Поет тихой флейтою осень, туманит отрог сизых гор И шепот берез, говор сосен и ветра с их ветвями спор… […]...
- “Poor Yorick! У ласкавий листопад…” Poor Yorick! У ласкавий листопад В широкім шумнім вітровім пориві Побачить очі тоскні та гнівливі, Немовби вістря невідбійних шпад. І […]...
- “Мені твоїх поцілунків…” Мені твоїх поцілунків Вовік не буде доста, Тож підпливай до мене, Сирено злотохвоста. Я маю трохи дивні, Та все ж […]...
- “Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад…” Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад, В листі жовтому душі, як горлиці чисті, Зупинитись… Хоч в сні, в тім нападанім […]...
- “Ти мені – як примарна оаза…” Ти мені – як примарна оаза На пісках африканських пустель. Повертаюся – бурі екстаза! – До твоїх біловидних осель. До […]...
- СКАЖИ МЕНІ, ДНІПРЕ Скажи мені, Дніпре, в якому стражданні, Із серця якого народжений ти? Скажи мені, Дніпре, в якім сподіванні, З якої упав […]...
- ЯБЛУКА ЧЕРВОНІ Червоні яблука в кімнатах Насипані, що ніде стать. Дмитро Павличко Як згадаю: ніс я на долоні березневу днину дорогу. Остигали […]...
- “І являвсь мені Господь…” І являвсь мені Господь В громі, бурі і росі, У веселках, зореницях І в симфонії комах. І являвсь мені Господь […]...
- “Ми збирали яблука в саду…” Ми збирали яблука в саду, Дні стояли, скупані в блакиті. І сказав я, що у цілім світі Кращої за тебе […]...
- “Ти так наблизилась уже до смерти…” Віталієві Абліцову Ти так наблизилась уже до смерти, Дідівська земле, що нема й надій, Чи буде пільга від скорботних мрій, […]...
- “Червоні яблука в кімнатах…” Червоні яблука в кімнатах Насипані, що ніде стать. Це нашого кохання надих Зійшов на яблуневу стать. Це ми передали деревам […]...
- МЕНІ ПОДАРОВАНО ЧАРІВНИЙ БУКЕТ ЖОВТИХ ТРОЯНД Пробігла жовта квітка поміж нами – й велика ніч з зеленими очима між нас хотіла стиха просочитись (а очі ж […]...
- “Так на диво просто…” Так на диво просто, Так химерно-мило… Ой стелила постіль, Милому стелила. Подушки пухові В узголів’ї клала, Сто надій під серцем, […]...
- ДУМКА (На смерть Трохима Зіньківського) О, бідний, бідний краю мій! Як мало маєш ти надій; Але й вони одна по одній […]...
- “Шалені темпи. Час не наша власність…” Шалені темпи. Час не наша власність. Фантастика – не мріяв і Жюль Верн. Кипить у нас в артеріях сучасність. Нас […]...
- РУШНИК Було це наче в давнину – Любив я дівчину одну. Стрічали з нею весен цвіт, Весь світ співав біля воріт, […]...
- “Всі ми – яблуні, облиті купоросом…” Всі ми – яблуні, облиті купоросом. Всі ми здатні родити лише дрібні гіркущі яблучка. І коли наш господар чіпляє на […]...