Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Упам’ятку мені за перші гулі…”

Упам’ятку мені за перші гулі,
Хоч поцілунків згадка й не гірка,
А те, як грали “Суєту” й “Борулю”,
І “Майську ніч”, де я співав Левка,

А ще ж і п’єсу ту Корнійчукові,
Де посварились два степовики…
Тепер я знаю: нас не випадково
В партнери доля вибрала-таки.

Ах, був я несознательний Галушка,
А ти моєю донькою була.
Отож якось шепнув тобі на вушко
(І як про це дізналось півсела!?):

– Уночі темні через яр хрещатий
Опісля репетицій і вистав
Дочку сам батько буде проводжати…
Немає в довгоносиків підстав…

І затихав движок на МТСі,
І все було в природі до ладу.
А я тобі вже зовсім не по п’єсі
Заприсягався в білому саду.

Вже тридцять літ тебе я проводжаю…
Любов – наш друг надійний і суфлер –
Ізнов мене, як підлітка, навчає,
Щоб я тобі розказував тепер,

Як до світанку обнімав подушку,
Яка чомусь пашіла, мов огонь…
Відсталий був у дечому Галушка,
А все ж бо й винахідливий, либонь.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)


“Упам’ятку мені за перші гулі…” - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР