Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






КОЛИСКА КОЛАСА

Із доброчину Янки та Максима
Та гостювалось добре в тім куті,
Де Коласа колиска неспалима
Гойднулась на вервечці золотій.

Вона світилась нам в мільйон каратів,
Хитнулася од серця, мов жива,
Хоч світла їй давала небагато
Приземиста сторожка лісова.

Загарбники, нападники-вандали
Туманним днем і потайки вночі
Її палили, гризли і рубали,
Та пощерблись зуби і мечі.

Серед лісів, могил та обелісків
Постукує у скроні вічний код,
Що пісня починається з колиски,
Він неї починається й народ.

Виходимо із пущі в день грядущий,
Нехай малі, в душі – богатирі,
Гойдаємось в колисці невсипущій,
Підвішеній на променях зорі.

І голос віщий слухаєм сторожко,
Бо ми ж тобі, колиско, не чужі…
Гляди, гляди нам, батькова сторожко,
Колиску роду пильно стережи.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

КОЛИСКА КОЛАСА - БРОВЧЕНКО ВОЛОДИМИР