РОКИ

Related posts:

1. “Відцвітають роки пелюстками жоржин…” Відцвітають роки пелюстками жоржин Над дівочими лицями наших дружин, І сипнуть від очей промінцями морщин, Що в них гріються з […]...
2. 17. Вже здійснилися всі роки Вже здійснилися всі роки, що зозуля тобі накувала, і твоя стежка – тільки вузенька стрічка. Ти знову йдеш, Богородице, дрібними […]...
3. “Не впадайте у розпач (пролітають роки)…” Не впадайте у розпач (пролітають роки), Почувайтесь на відстані серця, руки, І топіте самотності сиві льоди, Поринайте у губ найсолодші […]...
4. Роки роки стікають досвідом у криницю потойбік дороги прохожі несуть спрагу на плечах щоб утопити її в криничній воді...
5. РОКИ Мої роки Дарабами відпливли у вічність Процокотіли копитами Гірської лошиці. Тільки мій дух Кружляє беркутом у синяві: У ньому горда […]...
6. XII. “Нагадує день роки…” Нагадує день роки перед твоїм приходом: важкі китиці світла повисли на моїх повіках. І знову мозок розуміє нудні формули міста, […]...
7. “будуєш човни поїзди машини…” будуєш човни поїзди машини які видовжують тебе на метрах кілометрах мегаметрах будуєш літаки ракети які вивищують тебе на небо стискаєш […]...
8. “Минають дні і роки чорноброві…” Минають дні і роки чорноброві, Та не минає на землі краса… Обов’язки щодень обов’язкові І не обов’язкові словеса. Коли й […]...
9. МОГИЛИ обвалюються на століття сплощують роки в тонкі дошки поплямлені молитвами й надіями вкриті воском закидані вінками болю могили чорні рани […]...
10. КОЛЮЧІ ВІРШІ Вірші колючі, мов їжаки, Руки – до крові, душу – до крові… Повитягаю із них голки, Зшию деревам плаття паперові. […]...
11. ПРОКЛЯТІ РОКИ. Поема Недаром многих лет Свидетелем Господь меня поставил. О. Пушкін Частина І Якась смутна і невесела осінь Зійшла, мов помаранча золота, […]...
12. МІСЯЧНА НІЧ Ці сині тіні на снігу, Ці неяскраві тіні Таку породжують жагу, Немов при сотворінні. Здається, тиша загримить На світу половину […]...
13. ГОРЬКИЙ У МАНУЙЛІВЦІ (1897 і 1900 роки) І. Вогник уночі Про нього згадують і досі У кожній хаті за столом Колгоспники сивоволосі В селі Мануйлівці над Пслом. […]...
14. ДВАНАДЦЯТЬ 1 Зануривши голову у білу, впадеш в заламані коліна, тебе обмарить і повіриш у нерозгаданості тіла; в п’янкому мареві почуєш […]...
15. “У цьому полі, синьому, як льон…” У цьому полі, синьому, як льон, де тільки ти і ні душі навколо, уздрів і скляк: блукало в тому полі […]...
16. ДВА ЖИТТЯ ВІДДАЛЕННЯ 48. Злітає листя з любови, бушує вітер по буднях. Як перейдем до себе крізь гори глухих полуднів? 49. Завішені над […]...
17. “Тебе нема… Для мене тяжко й день…” Тебе нема… Для мене тяжко й день Було щораз без тебе перебути. Немов малюк до маминих грудей Я був до […]...
18. “Плачет метель, как цыганская скрипка…” Плачет метель, как цыганская скрипка. Милая девушка, злая улыбка, Я ль не робею от синего взгляда? Много мне нужно и […]...
19. ЧТО ТЕБЕ ПОЖЕЛАТЬ? Что тебе пожелать? Могу сердце отдать Вирш тебе подарю я на память! Пусть твоей жизни стать Хранит ангелов рать, Пусть […]...
20. НАМИСТО Суниці на стеблах, заховані в мох, – намисто для тебе. Намисто для двох, бо губи спікає, холодні, як лід. Стебло […]...
21. СЛОВО ПЕЧАЛИ (вальс) Хотел бы я слово печали, По ветру, голубкой пустить – Летело, чтоб в синие дали, С тобою, чтоб там […]...
22. “То страх – в історію, як прірву…” То страх – в історію, як прірву, Дивитись: невідплачені борги, Обмануті людські надії, віри, Поховані без помсти вороги… Чи хтось […]...
23. “Просто з поля, сонце де палило…” Просто з поля, сонце де палило, ми з тобою увійшли у ліс. Нас зеленотіння обступило, а згори сонцепрозор навис… Між […]...
24. ПАМЯТЬ Люди теряют память, Как зонтики в метро. Что важно вчера – Забыто давно. На карнавале смерти Первая маска – ложь: […]...
25. КТО Я? Глазами чьими я смотрю на мир? Друзей? Родных? Зверей? Деревьев? Птиц? Губами чьими я ловлю росу, С упавшего листа на […]...
26. СТЕНЛІ КЮНІЦУ ЗА ЧАРКОЮ Пиймо наші роки, пиймо за наші роки! Бо торкати поезію, це торкати поезію, це торкати нерви часу. Бо торкати – […]...
27. В ДОРОГУ Курантів замовкає тоскний хрип І туркіт горлиці в розколині бійниці, І кронам довисотніх гордих лип Досвітній сон медово й мирно […]...
28. Разрушенный мир Ползают на коленках, что-то собирают, складывают в кучку. Что спрашиваю собираете? Осколки, отвечают, осколки разрушенного мира. Неужто, изумляюсь, мир уже […]...
29. ЛАНЧОНЕТНИЙ ТРИПТИХ Приїхавши до Америки, я працював посудомийником 1 На потребі нью-йоркського “давнтавну” все було захоплююче того року: блимаючі виклики неонів, переяскравлені […]...
30. “Живемо у далеких містах…” Живемо у далеких містах. Вже поля западають під пам’ять. Мушу щодень творити тебе з клаптиків згадок непевних. Спорожніло кругом життя […]...
31. НЕГР СИДИТЬ ПОСЕРЕД ДОРОГИ І Б’Є У БАРАБАН З барабаном і жалем в очах місить пальцями звуки гугняві, на минулого білих полях чорний спомин бубнявить. З барабаном. До […]...
32. 2. ДИДАКТИЧНА ВИСТАВА В ТЕАТРІ БОГУСЛАВСЬКОГО “Велике вражіння у Львові зробило те, як один із акторів відкрив домовини з людськими кістяками, – при перебудові костела на […]...
33. ДО ЛІТА Споруднику пахощів, служителю квітки, на лицях у тебе вогніють нагідки, видмухуєш звуки лункі в соломинку, вимочуєш в річці надуту хмаринку. […]...
34. МАДРИГАЛ Крихітно пола мана моя дама. Тремтить дробина очей в очах. Мана уст на мені. Дрижить. Дотиків сніг за сипав на […]...
35. БАБУНЯ ПЛЕТЕ У вовняний клубок Змотує роки – Розмотує роки. Зелена нитка швидко тече, Як весняні вечори… Нитка коротка, Але довго розмотувати. […]...
36. ЩОСЬ ЗАБУЛА Я щось забула, я забула щось… Про що? Про що? Сама себе питаю. Мої сліди змиває сірий дощ, Їх обриси […]...
37. Я щось забула, я забула щось Я щось забула, я забула щось… А що? А що? Сама себе питаю Мої сліди змиває сірий дощ, Їх обриси […]...
38. Вечір Зелений вечір як морська вода заповнив кімнату фіолетові водорості тіней повиростали у ній аж до стелі і тільки ще де-не-де […]...
39. “Ти вийшла крізь світанок, що зринав…” Ти вийшла крізь світанок, що зринав холодними, терпкими соками, і до моєї пам’яті зайшла м’якими кроками. І ще одна мандрівка […]...
40. ТАНГО – 1945 Винова дама, – а гора Хомок, – Винові крила темінь розпустила, І запросив голубку голубок Потанцювати танго любомиле. Вечірнє танго, […]...