“У СОНЯШНИХ ГАЛЯВИН ТИШІ…”
У соняшних галявин тиші
Осіння править благодать,
Прудкі бурундуки чутніше
Опалим листям шарудять.
Я до сухого шарудіння,
Завмерши, прислухаюсь мить,
Щоб вкотре сутність неосінню
Відчуть сповна і зрозуміть:
Соснової живиці ладан
Рубцює зарубки в корі
І літнім – не осіннім – ладом
Зітхає бір у цій порі.
Що з того, що ця мить – омана?
Втішайся нею досхочу,
Бо ось прийде пора туманна
Негоди, мжички і дощу.
Чи не тому щедроти миті
Нам зіслані заздалегідь,
Щоб дні похмурі й сумовиті
Могли ми легше пережить?
Це вкотре я напередодні
Негоди – так Творець судив –
Єством вбираю дар Господній –
Осінню радість літніх днів!
(2 votes, average: 4,00 out of 5)
Related posts:
- КРИТИЧНА МИТЬ Я не з вами, обережні, я півнеба розсотав. Спить зелене узбережжя, і чарує висота. Хто жадає перебути всі негоди у […]...
- “Зупинюсь у вечоровій тиші…” Зупинюсь у вечоровій тиші, Вслухаюсь, як дихає земля. З кожним днем для мене все рідніші Ці гаї, і ріки, і […]...
- НЕЗАКІНЧЕНИЙ ВІРШ Як повні відхлинуть, як потоки, відбурхавши, окреслять береги струмками, річками і ріками – перші грози відчинять двері теплому дощу. Тоді […]...
- “І днина тебе кожна покарає…” І днина тебе кожна покарає, і ніч карає. Бо така пора. Бо в тому, що на цін землі минає, не […]...
- “Під вечір виспів благодатний день…” Під вечір виспів благодатний день, Налитий сонцем, мов бджолині соти. Він був як рік (коли сидиш як пень), Він був […]...
- “Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить…” Послухаю цей дощ. Підкрався і шумить. Бляшаний звук води, веселих крапель кроки. Ще мить, ще мить, ще тільки мить і […]...
- “Я НЕ ПРОСИВ ОСІННЬОЇ ОБНОВИ…” Я не просив осінньої обнови Як хліба нашого насущного в Отця. Вона ж явилася – чудесна і чудова – Негадано, […]...
- МЕСІЯ Уявляю – (страшна мить!) – Прийде, заридає з одчаю і сонце затьмить. Хтось кине слово п’яне: – В розстріл! на […]...
- “Спасителем чи сином необнятим…” Спасителем чи сином необнятим у Чорнім лісі приспані вітри? Я знаю, моя мила, ти була там. Це ти тоді промовила: […]...
- ДНО ТИШІ Сліпуче чорний вугіль ночі, глиб і серця шахта, природи дно – дно таємниці й неба синє лоно; лящить у вухах […]...
- “З глибокої тиші…” З глибокої тиші Виплив сивий кінь. Сивий кінь У синіх яблуках. З глибокої тиші Виріс блакитний ліс. Блакитний ліс Блакитного […]...
- КРАПЛИНА ТИШІ Мамо, вже навколо нашої хати звужується тиші сувій суцільний. Не зацвіли цього літа ні гарбузи твої, ні мальви. Те намисто, […]...
- “Корови, витнуті з кольорової тиші…” Корови, витнуті з кольорової тиші На олов’яному озері. Одна парагвайська ніч під повнею На обсаджених помаранчами вулицях. Одна вілла з […]...
- “Завмерло в тиші віття тополине…” Завмерло в тиші віття тополине, Неначе прислухається воно До співу, що проникливо так лине З казарми крізь відчинене вікно. У […]...
- ЛЮДИНА І НІЧ Усе роздягнено, і все напоготові. Ніч повертає голову: пора! Гармата – бух! І горобці – ура! Розквітли океани малинові. Півлюдства […]...
- “Ні гожий Майн, ні Райнові щедроти…” Ні гожий Майн, ні Райнові щедроти, Ні косогорів пишнобарвна гра Не нагадають степові широти І не заступлять рідного Дніпра. Я […]...
- I. “Жди мене…” Жди мене на тому мості, що над зеленою рікою. Я прийду до тебе із сіножатей дощу, з його конюшиною у […]...
- МИТЬ Спинись. Молитву тиху прокажи, Й замри, на мить замри в очаруванні. Крізь ясенів осінні вітражі Струмують промені золототкані, Аж листя […]...
- “І знову цілу ніч верзлося…” І знову цілу ніч верзлося: біжу зацькований, мов звір, і слід кривавиться на росах, і піт рудий туманить зір. І […]...
- ПОРА Пора звикати до суворих слів, Твердих, як золоте дубове брусся, Пора навчити дочок і синів, Що Україна – мати, не […]...
- ВЕСНЯНЕ Прекрасна пора травнева, Коли у цвіту дерева – Черешні рясні, каштани… Птахи вже звили гнізда, Пісню чуть гармоніста… Скоро вже […]...
- “За що мені щедроти цього світу…” За що мені щедроти цього світу: білющий сніг, і сонця парусець, і шовку шум, що вкутав верховіття, і різьблений на […]...
- “Я вже ніколи довіку тебе не побачу…” Я вже ніколи довіку тебе не побачу, Земле моя. Не почую гучного Дніпра. Не обійму запорозьку Хортицю козачу, Впавши на […]...
- АВТОПОРТРЕТ Ця мить – уже моя. Ніхто й ніколи не відбере у мене цеї миті. Над садом білим пурпурове коло жахтить […]...
- МАТИ В далеку путь ідуть її сини, Зa тридев’ять земель чужих і невідомих, І їм услід, прадавній і сумний, Її руки […]...
- “І знов нестерпно тихо настає” І знов нестерпно тихо настає якась чужа зухвала веремія, де тінь моя мене не впізнає, де голос мій – і […]...
- СССМЕРТЬ Сухоребра шкапа негоди ледве волочить ноги вулицею, дощ плеще плітки про літо, мозок в одну мить формулює теорію дрожів, майже […]...
- В ТІНІ ПАЛЬМИ В тіні пальми в’ються блющі, Мірт лицяється до рож. Цить, серденько, цить, химерне, Не тривожся, не тривож! Розспівались соловії, Сріблом […]...
- “До хвилі хвиля, наче скибка чорна…” До хвилі хвиля, наче скибка чорна ріллі… Так ніч переорала річку, загнавши скраю неба склянку-місяць, немов леміш в глибоку борозну… […]...
- НАСТРОЄВЕ Навала хмар на овиді й в зеніті, Дощу диханням виповнена вщерть, Неквапно сунеться… Густі набряклі ниті Розмотує небесна круговерть. І […]...
- ПОРА Вже й сум посивів від турбот щоденних, (Старіються в цім світі й почування). В саду достиглих слив співає вітер, Осінню […]...
- “Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти…” Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти, Так міцно, щільно, і закрить од світа, Я не боюсь тобі життя одняти, […]...
- ПОРА Ще зацвіте нераз весна І ще не раз відзвонить осінь, А все-таки прийде вона – Пора прощання й відголосся. В […]...
- “Любив я дику грушу на Брусному…” Борисові Бунчуку Борисові Бунчуку Любив я дику грушу на Брусному, одну й побиту, на верху самому. Вона не заховалася від […]...
- “Що ж, авторучка – це не шабля з піхов…” Що ж, авторучка – це не шабля з піхов. Ворожа кров не бризне з-під пера. І лиє дощ. І гетьман […]...
- ЗАСУХА Десь хмари бродять (без дощів), Десь блискавка (і дуже близько), Неначе вовк серед кущів: Не видно – лиш очима блиска. […]...
- ВІДЛУННЯ ГОРОБИНОЇ НОЧІ Задихалося літо жнивами І просило вологої ласки… Я ж тобі молодими словами Тої ночі розказував казку. Серед хмар заметались жар-птиці, […]...
- ДРУЖИНІ Таким весняним все було колись і ми такі обоє молодії! Та наші весни в вирій подались – Всевладна осінь нами […]...
- “Вогнем осіннім спалахнуть…” Вогнем осіннім спалахнуть Ліси, і над лісами Пташині зграї попливуть, Підхоплені вітрами. А потім листя облетить, Пожухне й почорніє, І […]...
- ДОЩ НА МОРІ Я в літній дощ на дощових твоїх, На грудях табунами пальців пасся… Твого волосся дощового пасма Той літній дощ на […]...