Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові







“Я НЕ ПРОСИВ ОСІННЬОЇ ОБНОВИ…”

Я не просив осінньої обнови
Як хліба нашого насущного в Отця.
Вона ж явилася – чудесна і чудова –
Негадано, неждано мить оця!

Я не вимолював натхнення миті
І не настроював себе на творчий лад,
В якому образи палкі і сумовиті
Займуться й згаснуть, як осінній сад.

Я зовсім не благав на старість чару
Юнацьких мрій та молодечих сил,
Які джерелили, мов сонце з хмари,
Мені роками з-під чужинних брил.

Аж мить натхнення – Божа благостиня –
Усе єство раптово пройняла.
Вітчизно-Музо! В дні мої осінні
Знов до твого я припадаю джерела…

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,67 out of 5)


“Я НЕ ПРОСИВ ОСІННЬОЇ ОБНОВИ…” - БІЛЯЇВ ВОЛОДИМИР