З ОДНОГО ДЖЕРЕЛА

Related posts:

1. БІЛЯ КРИНИЦІ Стоять жінки біля криниці, Туманом тягне від ріки. В садах шаліють різні птиці, У відрах плавають зірки. Розмова. Свіжість вечорова. […]...
2. “Тиха осіння пора…” Тиха осіння пора, Лагідна, сонячна днина. Чайка над плесом Дніпра, В небі печаль журавлина. В мирній задумі гора, Далі імлою […]...
3. “Од одного незчисленного…” Од одного незчисленного До другого царства незміренного Міст дугою зіп’явся; На одному кінці лев уклався, На другому діти з смолоскипами, […]...
4. У ПЛЯШЕВІЙ Під містечком Берестечком Глибокі могили. Тут ляхи і козаченьки Вічним сном спочили. Понад ними підвелися Буйні трави й квіти, І […]...
5. “На Псло, на Ворсклу, на Сулу…” І На Псло, на Ворсклу, на Сулу, На юні води непочаті Ліг золотий осінній сум, Поліг багрець у тихім святі […]...
6. “Моя Аркадіє чудова…” Моя Аркадіє чудова! І як це я сюди забрів? Твоя це мелодійна мова І лексикон твоїх синів. Пригадую: он, серед […]...
7. ДЖЕРЕЛА Місце по дорозі з Дубна до Берестечка, де пив воду Т. Шевченко і де поетові зведений гранітний постамент. Тече вода, […]...
8. ІЗ ОГНЕВОГО ДЖЕРЕЛА Із огневого джерела, Розкритого в небеснім полі, Ви пили, древа лісові, І довго потім у неволі Томились промені живі. Але […]...
9. БІЛЯ ДЖЕРЕЛА Нам треба жити… Мамо, мамо! Життя – як мить, як сивий дим. І так його на світі мало, що не […]...
10. ІСУС ДАЖБОЖИЧ В Галичину, чи може в Галілею, Нам все одно земним, куди прийти, Дажбога син, піднесений землею, Шле в небо: “Отче […]...
11. ГІЛЬЧАНСЬКІ ДЖЕРЕЛА (Біля святого Миколая) У кам’яниці із камінних нір Пливе вода холодна і прозора, Поміж відрогів Кременецьких гір, Джерелами двигтить під косогором. Їх обступив […]...
12. “Сосновий ліс перебирає струни…” Сосновий ліс перебирає струни. Рокоче тиша на глухих басах. Бринять берези. І блукають луни, людьми забуті звечора в лісах. Це […]...
13. ОБНІМАЮ ПІСНЕЮ Краю мій коханий, щире твоє слово, небо твоє ніжно-голубе. Рідна Україно, земле колоскова, обіймаю піснею тебе. Щедра Україно, чисті твої […]...
14. ТАНЕЦЬ Ой кобзи рясно грали, Лунав веселий сміх, Мов звізди, очі сяли, Сріблистий танець біг, Сріблистий танець біг, А кобзи перестали […]...
15. ОДНОГО ЛИПНЕВОГО ДНЯ Суниці я збирав на дні окопу, там наскрізь тишу стелюх-мох прошив, липневий вітер тихо, одностопо ходив ізбоку й глицю порошив. […]...
16. ОДНОГО ВЕСНЯНОГО ДНЯ Віщове дерево гуде дрімотно зранку, розхильчасті гілки щось креслять нечітке, і пада тінь від них на стіл, на чаю склянку, […]...
17. “Як упав я одного разу…” Як упав я одного разу На колючу солому пам’яті, А вона ж така пломеніюча, Замало на ній не згорів. А […]...
18. З ОДНОГО ДЕРЕВА З одного дерева хлібна лопата й хрест, З одного дерева труна й колиска, Одна природа та інший долі жест І […]...
19. ДО ОДНОГО СВЯТОГО В старих сандалях, волосяній рясі, Ти йдеш крізь місто на гарячий брук, Підносиш білість непорочних рук Благословенням на брудне і […]...
20. НАД БЕРЕГАМИ ВЕСНОТАЛУ Назріває скресання Дніпра, наливаються соками лози. Ще навколо непевна пора – за відлигами ходять морози. Ще дерева бринять у льоду, […]...
21. З ЗЕЛЕНИХ ДУМОК ОДНОГО ЛИСА Я не людина, я рослина, а часом я мале листя, Співало дванадцять дівчаток: ой, стелися, хрещатий барвінку, і сонце в […]...
22. “Если б водка была на одного” Если б водка была на одного – Как чудесно бы было! Но всегда покурить – на двоих, Но всегда распивать […]...
23. 10. БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ДВОРЕЦЬ Хоч не зруйнована – руїна ся будова, З усiх куткiв тут пустка вигляда. Здається, тiльки що промчалась тут бiда, Мов […]...
24. ВІЧНО ЖИВА А мова не корилася царю – ані царю, ані його сатрапам, з орлом двоглавим[1] стаючи на прю[2], що брав її […]...
25. ВЗИМКУ Один серед снігів – настуджена округа, Ніде ані душі і не шелесне птах, Колючий вітер дме намерзлим лугом, Та – […]...
26. ВНОЧІ Листками вітер котить, І кидає в болото; Стежками попід гаєм Бездомний сум блукає, Обходить перелоги, Рахує панські стоги, Обходить хлопські […]...
27. “Відлітають у дальній вирій…” Відлітають у дальній вирій Журавлині журні ключі. Довго чути в октаві щирій Прощавання сумне вночі. Розливається в темнім небі Монотонне […]...
28. “Рідна мова в рідній школі!..” Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна […]...
29. “Як помру, не подолавши втому…” Як помру, не подолавши втому, Схороніть, де смерть не обмине, Бо на тло сплюндрованого дому Не допустять недруги мене. Біля […]...
30. ГОВОРИ, ЯШКО, ІЩЕ РОЗКАЗУЙ! Як була після війни розруха, дядько Білик взяв торбину: що ж, поки що прощай, ріка Ревуха! – та й подався […]...
31. “Цей тихий край, озерний світ…” Цей тихий край, озерний світ Я над усе люблю – Як жолудь любить пружність віт І як зерно – ріллю; […]...
32. “Чорно-синяву рінь гризучи…” Чорно-синяву рінь гризучи, Нарікає і стогне ріка. Поруч мене – гнучка і струнка, Як скельниця оця на плечі. По узбіччю, […]...
33. “Мені відкрилась істина печальна…” Мені відкрилась істина печальна: життя зникає, як ріка Почайна. Через віки, а то й через роки, ріка вже стане спогадом […]...
34. “Сама собою річка ця тече…” Сама собою річка ця тече, Маленька річечка, вузенька, як долоня. Ця річечка Дніпра тихенька синя доня, Маленька донечка без імені […]...
35. “Ясна Литво, Міцкевича рана…” Пам’яті В. Креве Ясна Литво, Міцкевича рана, Що в польській нові болісно цвіла! Ти в моря синь простерла два крила […]...
36. П. В. ОДАРЧЕНКОВІ У Вас і прізвище, нівроку, наче дар – О, дарче! – перш звучить мені у ньому, І тільки згодом згадую […]...
37. МОВА Мова – не звуки, Смисл, Душа народу. Мова – це розум і руки, Сутність народу. Забути мову – Душу зрадити. […]...
38. “Поле чорніє. Проходять хмари…” Поле чорніє. Проходять хмари, Гаптують небо химерною грою. Пролісків перших блакитні отари.. Земле! як тепло нам із тобою! Глитає далеч. […]...
39. УСТИЛУГ Тремтять вогні удалині, Туман клубочиться над Бугом, Бринить росиста сива ніч Над потемнілим Устилугом. Мовчать обидва береги – Дрімає тиша […]...
40. “Зусібіч облягло дощем…” Зусібіч облягло дощем, І хмари йдуть, немов на плаху. І ятриться глибокий щем, І можна з розпачу заплакати… Та, власне, […]...