НА КОЖНІМ КРОЦІ
В житті робив ти свій перший крок,
сьогодні в школу йдеш на урок.
А що ідеш ти, то робиш кроки, –
отак і вийдеш у світ широкий.
І раптом думка поміж думок:
а що за слово цей самий крок?
Тут щось цікаве таїтись може,
бо й слово кроква на нього схоже!
Та слово, друже, знань вимага,
в болгарській мові є крак[1] – нога.
А в білоруській є слово крочыць,[2] –
уже й не треба мізки морочить.
А як відкрились нам крок і крок, –
тоді звідкіль же російське шаг?
Згадай тут відстань, ту, на яку ти
ногою можеш вперед сягнути –
один раз ступиш – один і сяг,
а сяг прадавнє дало нам – шаг.
Отож і справді кінець мороці.
А що потрібно на кожнім кроці?
На кожнім кроці – знання, знання,
інакше йтимеш ти навмання.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “У кожнім парку – масова могила…” У кожнім парку – масова могила, Лежать прикриті кості й черепи. Кричало небо, плакали степи, А світ мовчав, ховаючись під […]...
- ЗГАДАЙ МЕНЕ Коли за дальнім небосхилом Червона птаха промайне Та вистелить зірчатий килим, – Згадай мене, згадай мене. Згадай, коли огорне туга […]...
- “Ти – мов галактика. До того ж – чорноброва…” Ти – мов галактика. До того ж – чорноброва. Ти – мов галактика. До того ж-у вінках. Така близька у […]...
- ВІДСТАНЬ В снігах розвихрених гублюсь, А десь там серце любе На мене жде, що я вернусь На відстань – губи в […]...
- ЗАГАДКА ДИТИНСТВА Враження дитинства – ясновесні! Слів краса! Звідкіль іде вона? Наче загадки якісь чудесні: рідна мова – дивна дивина! Вперше у […]...
- “Вже сказано “ні” в одлетілому літі…” Вже сказано “ні” в одлетілому літі, Хоч вчора-звечора було іще “так”, Червоно та біло у жовтому житі Зацвів та опався […]...
- ГЕСІОД І Між неуцтва і між маразму, неначе мухи на листі, виконуємо і не раз ми слова безвольні і пусті. Та […]...
- СЕНС ІСНУВАННЯ Динамітом почувань зрушити гору байдужості, Свердлом думок просвердлити скелю невідомого, Засвітити світло знання в темних тунелях підсвідомості, Відкрити нові простори […]...
- В ЗООМАГАЗИНІ Майстер опудал, облудал пташиних, втиснувши в очі дві горошини, ти підіймаєш крила на кпини, їх підпираючи на патичини. В птичому […]...
- РАЙ І ПЕКЛО І рай і пекло є тут на Землі, Існують рядом з нами по-сусідстві, Заховані в уяві нашій, як в імлі, […]...
- “Ще губи кам’яні…” Ще губи кам’яні дахів високих пожадливо бузу татарську ссуть, ще безматень у вульні велетенськім не зворухнувся: грузно спить, – а […]...
- ЧУДО Та звідки ж воно, оце слово, ніколи, здається, не чуте? Ну просто не слово, а чудо – та звідки ж […]...
- “Густіша обрій, сніг синіє…” Густіша обрій, сніг синіє, вільшина німо сім’я сіє, вода тече, немов не вміє, тонкий торкаючи льодок, і чистий погляд вечоріє […]...
- ПРОМЕТЕЙ Смерть із Москви летить, Джохаре, На поклик брата-холуя. Вона як блискавка із хмари; Ти ждав її. Вона твоя. Тепер впади […]...
- ВЕСЕЛЕ СЛОВО Добре слово настрій, дух підносить; забувати, друже мій, не варто, що для настрою і жарту досить просто теплого людського жарту. […]...
- “На кладовище вже мене несуть…” На кладовище вже мене несуть. І я не плачу. Плаче моя суть. Бо в цім житті мене ще було треба […]...
- ВИБІР Над штормом, над шабельним зблиском, Над леготом теплим в житах Гойдається вічна колиска Маятником Життя. Життю – ні кінця, ні […]...
- ОДИН ОДИН Число Що Манить Все Мою Уяву Йому На Славу Вірша Пишу Я. Не два Не три Не п’ять Не […]...
- СЛОВО Споконвіку було Слово, й було Слово в Бога. Й було Богом святе Слово, – все постало з Нього. Помагай же […]...
- ІЛЛІЧ Коли мені відкрилось це ім’я? Не пригадаю – пам’ять дату стерла. Сказала б, може, матінка моя, Але вона ще у […]...
- STONY WOLD САНАТОРІЯ Гранітний стогін вітру, зелений шум Адірандакс, хлипання озер – вриваються розіпнутим вікном і тонуть в білому житті між білими ліжками, […]...
- БАЖАНЯ Як ткаля тче килим, натхненна, святкова, Так вірші складаю я – слово до слова, Щоб кожен мій вірш Був красивий […]...
- ДВІ АФИНКИ Володимирові Вознюку Дві афинки на сигліні… Однині Вони вже є. Чорніють у росі дві афинки на сигліні в долині: в […]...
- ЛІСИ БІЛОРУСІ Ліси Білорусі – суворі ліси. Дерева – мов лицарі честі. Негусто у них показної краси, А ран – як на […]...
- “Я в людей не проситиму сили…” Я в людей не проситиму сили, я нічого в житті не просила, як не просять гранітні схили, щоб у спеку […]...
- МІННЕ ПОЛЕ Мій друже, фрази містиків ніколи не заміняли справжнього знаття. Ти бачив нескінченне мінне поле, за межами якого – небуття. Але […]...
- 8. З ГОРОБИНОЇ НОЧІ Одного дня, як ми ввійшли в Карпати, З’явивсь неждано й вигукнув: “Здоров!” Мій друг – вчорашній командир гармати, Комсорг із […]...
- На незабудь Штернбергові Поїдеш далеко, Побачиш багато; Задивишся, зажуришся,- Згадай мене, брате! [Травень-червень 1840, С.-Петербург]...
- ФРАНКО Не легко відійти в країну вічності німу, хоча яка була б дорога днів трудна і сіра. На сто вузлів сплелись […]...
- ПОЕТОВІ Зима. Мороз. Сніги і вітер, Замерзло слово на льоту, Упало на папір між літер, Сковзнулось по буття льоду. Заснуло все […]...
- ПРОЛОГ І чорний низ, і над блакитна вись. Далекі предки і близькі нащадки… Завихрилися в світі, заплелись, Неначе хміль, усі кінці […]...
- СЛОВО ЦЕ – СТАРОВИННА БУДОВА Загадка Слово це – старовинна будова з гостряками мурованих веж. Щойно зміниш ти наголос слова цим одразу будову замкнеш. Що […]...
- ДІЄ СЛОВО! Бистрі очі, вмілі руки, рухи точні, як слова. Вияв радості і муки – слова, мови плоть жива. Де леміш і […]...
- ПІВОНІЇ Червона молодість півоній. Яка краса! Яке п’яніння! Візьми моє чоло в долоні й оборони, моя весіння! Бо переслідує крізь морок, […]...
- МОЙСЕЙ І кликав Мойсей до Господа, кажучи: “Що я вчиню цьому народові? Ще трохи, – і вони вкаменують мене”. Ще трохи, […]...
- “Я вижив тут, і я тобі віддам…” Я вижив тут, і я тобі віддам ці гори, ці черешні між лісами. Вони тремтять, вони цвітуть над нами, й […]...
- “За нашу днину я тобі віддам…” За нашу днину я тобі віддам ці гори, ці черешні між лісами. Вони тремтять, вони цвітуть між нами, й це […]...
- ОСНОВА У кого – барви, що ростуть з палітри, на небо схожі і на краплю крові. А в мене – рідне […]...
- ПІДПРИЄМСТВО І ЗАТОКА Загадка Двоскладове наше слово – підприємство промислове, а знак м’якшення додай – буде вже частина річки чи затока невеличка. Що […]...
- “Півпуда бринзи і корзина перцю…” Півпуда бринзи і корзина перцю, І сірий дощик скаче в казані… Як доведеться, то вже й доведеться З тобою й […]...