ДОРОФЕЙ

Де я вперше чув російську мову?
На Роменщині, в глухім селі.
В пам’яті моїй зринає знову
спогад про дитинство на Сулі.

З тих років двадцятих бачу й досі:
коли голод гнав до нас людей,
жив у тітки нашої Ходосі
хлопець з Волги, звався Дорофей.

В латаній до нас приходив свиті,
грався з нами, за м’ячем гасав.
В нього очі – як волошки в житі,-
мов про нього Головко писав.

В хаті нас не двійко і не трійко,
не як з рукавички – як з мішка.
В тітки ж за Сулою Дорофійко
ріс коло ще меншого Мишка.

Якось він зайшов до нас у хату
(а було тоді йому літ шість),
до макітерки метнулась мати,
пиріжка дає, а він не їсть, –

взяв за пазуху, картуз на брови:
– Это я Мишутке понесу… –
Так спізнав я і чарівність мови,
і російської душі красу.

(3 votes, average: 3,00 out of 5)

ЛАСКАВА ГОСПОДИНЯ Зайшов якось до знайомих тенор знаменитий. Стала його господиня ласкаво просити: – Заспівайте нам що-небудь з “Кармен” чи з “Аїди”! […]...

РУКАВИЧКА По ялинку внучка з дідом Йшли по лісі навмання. А за ними бігло слідом Довговухе цуценя. Задивилась, мабуть, внучка На […]...

СЛОВО Споконвіку було Слово, й було Слово в Бога. Й було Богом святе Слово, – все постало з Нього. Помагай же […]...

ВЕЛИКІ КРАПЛІ ДОЩУ Цей дощ починався якось не так, бо почали падати занадто великі краплі і струмки текли так бурхливо, що трохи не […]...

В МІКРОФОН КРИНИЦІ Ввечері Коли село засинає Параска по воду йде Старенька легенька Парасочка В глибоку криницю відро занурює І каже в криницю […]...

МАРКОВА СКРИПКА Сумління – річ тендітна і марка. Вже дехто з нього й пилу не стирає. Маркові що? Є скрипка у Марка. […]...

“До мене грім у хату залетів…” До мене грім у хату залетів. Веселий грім з веселими очима, з веселими крильми поза плечима і з синюватим мерехтінням […]...

МАТИ Вона була красуня з Катеринівки. Було у неї п’ятеро вже вас. Купляла вам гостинчика за гривеник, топила піч і поралась […]...

ЖИТИ МОЖНА Є лісова дорога до села – Туди іще бруківка не дійшла. З десяток верст ідуть баби й діди, Щоб хліба […]...

ОСТАННЯ НІЧ Там, де кінець, там є начало. Але про це мовчить бетон; Ось яблуко на нього впало – Сумний цвинтарний бадмінтон. […]...

ХУДОЖНИК Чому не намалюєш дарабу останню? – прошуміла під хатою Черемошем вісімдесятого. Чому не намалюєш останні праліси? – ти знав їх. […]...

“Якось у лісі я побачив…” Якось у лісі я побачив, як виринає з грунту гриб… Займався ранок. На галяві стояла кришталева тиша. Все спало. І […]...

КОЛИ СТРАШНІШЕ Батько якось гепнувся із хати А синок почав його питати: – Чи не страшно падать було, тату? – Ні. Страшніше, […]...

ПЕСЕНКА ПРО МИШКУ У меня игрушек много – Трудно сразу перечесть: Есть железная дорога, Домик есть и куклы есть. Только Мишка лучше всех […]...

ХАТА Підмурками в землю Вростають хати: Ні об’їхать, ні обійти. З мансардами і фронтонами, Сараї – і ті з балконами. А […]...

ХАТА Спинивши авто, я зайшов у хату, Що біловидо стала між ялин, Ясну з кулів покрівлю небагату Спускаючи понад вербовий тин. […]...

ГЕНІАЛЬНА ПОЕЗІЙКА + Я сьогодні чергував удень І проминув лілові хмари Що після грому І замість того щоб привітать прекрасне В той […]...

ВОЄННІ ІДИЛІЇ І. Погоріла наша хата, погоріла, І стодола з вітром, з димом полетіла, Осталися на подвір’ю стіни голі, Ходить вітер по […]...

ПОКОТИПОЛЕ Восени ми тряслись в таратайці в село; Вже на нивах нічого тоді не було, Тільки що покотиполе вітром несло. Ото […]...

ВДОМА Під хату шлях листя калюж простяг. Скрип дверей, як сухий сірник. На обличчі осінній коник. Піч потемніла ружами, листок у […]...

БЕСІДИ З МАТІР’Ю І. ЖОРНУВАННЯ Жорнуємо. Дні, наче мливо на ситі, Крім висівок, маєм муку на коржі… – Навчи мене, мамо, як жити […]...

ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ТРАКТОРИСТКА На горі горить реактор – Під горою оре трактор… З сучасного фольклору Не чіпайте мене. Я – трактористка. Якось – […]...

“Ходить ніч твоя, ходить ніч моя…” Ходить ніч твоя, ходить ніч моя, Їм не велено ночувать. Коло кола ти, коло кола я – Велим-велено начувать, Що […]...

В казематі (“Садок вишневий коло хати…”) VIII Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. […]...

ЛЮБОВ роби лиш так щоб не було дитини роби лиш так щоб не було дитини це неіснуюче немовля як більмо в […]...

6 Там, де зеленавий Прут В’ється попід скелі, Оленя взяли в полон Вояки дебелі. Він потрапив у капкан Коло водопою. Впав, […]...

ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. МАТЕРИНСЬКА ПІСНЯ З ЧОЛОВІЧОЇ ДУШІ Не дітись, не дітись мені від вогню! О ноче, ночуй мене! Днюй мене, дню! Куди не піду я, мов кінь […]...

ДВОМА ПАЛЬЦЯМИ * циркулем цигаркового диму замкнений овид ліктем переконуєшся в існуванні повій з півпоруху очей пізнаєш мову хіті ловиш у собі […]...

ПРИЧМЕЛЕНІ ГНОМИКИ В пивничці на лото сиділи п’яні гномики. Вони кричали: – Хто поруйнував нам домики? Вони горлали: – Ми всіх наб’ємо, […]...

“Довго гризли…” Високодостойному Левку Лук’яненку – на роздум Довго гризли… Таки прогризли. Влізли в корінь, мов хробаки. І регочуть на нашій тризні, […]...

ГАЛІЛЕЙ О чорна, о страшна хвилина, Коли великий Галілей Упав, нещасний, на коліна, Щоб відректися від ідей. І посміхались кардинали, Бо […]...

ЛАСТІВКА Ластів’ятко випало з гнізда, Опинилось прямо на асфальті. І кружляє коло нього матір – Білогруда птаха молода. Крилами до сина […]...

“Все залишилось як було…” Все залишилось як було, У хаті й коло хати. Здається, всім смертям на зло Живуть сестра і мати. У шафі […]...

В казематі (“Рано-вранці новобранці…”) IX Рано-вранці новобранці Виходили за село, А за ними, молодими, І дівча одно пішло. Подибала стара мати Доню в полі […]...

“Мені принесли…” Мені принесли Срібні ложки й пави На защібки. Я поклала їх, як амулети, Коло вівтаря. Там стояв наївний святий З […]...

Щ – Київська гора ЩУКАВИЦЯ Щекавиця – гора на Подолі. Князював там нескорений Щек, І було в нього воїв доволі, Ворогів розбивав він ущент....

Остроголосні привиди речей остроголосні привиди речей ще міняться ще несть їм ореолу якого безу простір цей тече яким крилом перегортає тору мислитель масок […]...

РОЗПУСНА ВДОВИЦЯ (Фрагмент із поеми “Мандрівки серця”) Вечір-мисливець підстрелене сонце несе у сірому ягдташі. Тягнуться хмари – скривавлені крила – по травах, по обрію, по душі… Уже […]...

ЗАПРОШЕННЯ Заглянь до подвір’я, сідай біля тину. Тут двері відчиняться в кожну хатину. І в білому кухлі жіноча рука Тобі на […]...

ЗАСВІЧУЮТЬ ПОСВІТ (СЕМЕНА) “ой прийшли ж ніченьки довгенькі, посвіти ж нам, коминку біленький”. вже повісмо чорне близько задиміли ночі над селом в дітей […]...

Related posts: