ПОРЯТУНОК
Від узгір’я тонкорукий кущик
обізвався білотою.
Ні негода впівночі не скрушить;
чи – як він, до дня достою?
Здіймуться вали пожеж небесних,
плотик місяця женучи.
Враз: галузками душі простертись,
та – до сонця в тихі учні…
та від нього брати на обриві
приступець найнедорожчий –
тільки й місця: молитвам! добрівши
з вихору – в старій сорочці.
Часом душу втишити зболілу
просфоркою сяйва в морі,
та щодня читати з небосхилу
вголос тропарі соборні.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас…” Ти питаєш: якщо щастя життя в кожному з нас, То чому досягає його так мало людей? О, це тому, що […]...
- “Ти уся, як у сяйві, ішла…” Ти уся, як у сяйві, ішла… Ти ішла під каштанними свічами… І твоє запізніле освідчення: – Я була в тебе […]...
- БРАТИ Послухайте і брів не хмурте: Ці покручі, ці холуї, Ці яничари, ці манкурти – Не зайди, а брати мої. Брати […]...
- ТЕЖ АГІТАТОР До горобця котяра втерсь в довір’я І залишив від нього тільки пір’я. На плоті знов муркоче до синички – Давай […]...
- ГАЛІЛЕЙ О чорна, о страшна хвилина, Коли великий Галілей Упав, нещасний, на коліна, Щоб відректися від ідей. І посміхались кардинали, Бо […]...
- “Якби те, що мені заболіло…” Якби те, що мені заболіло, Я покласти умів на скрипку: Чорна хмара догнала білу І ковтнула її, мов рибку… Зупиняю […]...
- 6. Постраховисько Антосем Григорчуком у нас ще й понині лякають маленьких дітей і напевно не тільки через те що в нього тонкий […]...
- ПОХОРОН УЧИТЕЛЯ. Пам’яті Олексія Антоновича Вовнянка Як несли його тихо в нове житло По бруку, по бруку, по бруку, – Був місяць май. Сонце пекло. …Мерзли […]...
- “Часом моє серце такий тисне біль…” Часом моє серце такий тисне біль, Як сумерку тиша понад стерні злине… Розстогнаний вітер гуде серед піль, Стеблом помітає та […]...
- “Читаю Леніна – і радісно стає…” Читаю Леніна – і радісно стає, І щось мене на крилах підіймає: Як мужньо він усе негідне – б’є! Як […]...
- ЕЛЬДОРАДО Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда, Кожний там живе щасливо – Держиморда, держиморда. В тій країні люблять волю, […]...
- 1. З’ява перша: “Концерт” Кинь яблуко через плече, як у старій-старій легенді – й театрик цих смішних трагедій тебе концертом обпече. Там, наче в […]...
- “Ромашко – Офеліє з рідного отчого поля…” Ромашко – Офеліє з рідного отчого поля, дівочносте й цното моєї святої землі! Сьогодні з тобою зустрівся – і душу […]...
- ЧЕТВЕР Мені сьогодні тоскно – може тому Що дощ іде. Ах невже тільки тому тільки тому? Місця нема ніде. Сьогодні середа […]...
- “Як тільки наповниться серце журбою…” Як тільки наповниться серце журбою І ляжуть на душу погрозливі тіні – Я знов уявлю, що стою під вербою В […]...
- ДЖЕРЕЛО Біля нього іржавіють стріли, Що упали в некошений лан. Біля нього жили і старіли Покоління полтавських селян. Біля нього земля […]...
- НА ДОЛІ Й НА ГОРІ Чи ти не думав часом,- як на долі Ти, мов хробак, що в’ється, б’єшся в пітьмі Незаспокоєних, щоденних прагнень, Там, […]...
- ЧОРНОБИЛЬСЬКА МАДОННА. ВІЧНА МАТЕРИНСЬКА ЕЛЕГІЯ Проходила по полю – Зелене зеленіє… Назустріч Учні Сина: Возрадуйся, Маріє! П Тичина, “Скорбна мати” Назустріч Учні Сина, Під руки […]...
- 4 Все на світі з пластика скоро буде, Навіть у собаки в садку халабуда, Навіть в азіатськім храмі Будда, Навіть серце […]...
- “Коли дивлюсь глибоко в любі очі…” I Коли дивлюсь глибоко в любі очі, в душі цвітуть якісь квітки урочі, в душі квітки і зорі золотії, а […]...
- КАМІНЬ 1. Камінь не має вікон, він не має очей. Нашим безкровним віком тиша його тече. Він від місяця чужчий, ближчий, […]...
- ГЕТЬ СУМНІВИ! І Плазують чорнії сумніви, Розбийся ж, хмаро навісна! Нехай цвіте весна, нехай гуркочуть зливи, нехай напружені тятиви влучають в морок […]...
- ДОН-КІХОТ ІЗ ЛИМАНУ Надивитись на все в Україні, І рукою махнути на все… На старій деренчливій машині На Обухівське вийти шосе. Був би […]...
- “Рожева пелюстка з далекого саду…” Рожева пелюстка з далекого саду, Завіяна вітром на людний перон. Назустріч тобі стрепенувся вагон, Та з місця не зрушив собі […]...
- 11. СПАСИБІ ВАМ, ТОВАРИШІ Серед боїв, серед завій Загибель друга – в серці рана… В обслузі нашій бойовій Я замінив його, Степана. Мої ж […]...
- “Ти не чуєш мого благання…” Ти не чуєш мого благання, Твердю неба прикрився ти. О жорстокий! В журбі скитання Прирікаю тобі світи. Щоб несите поріддя […]...
- “І золотої й дорогої…” І золотої й дорогої Мені, щоб знали ни, ве жаль Моєї долі молодої: А іноді така печаль Оступить душу, аж […]...
- “Не руш мене. Я сам самую…” Не руш мене. Я сам самую. Собі у руки сам дивлюсь. А душу більше не лікую. Хай погиба. Я не […]...
- “Не підкормлюймо, браття, себе поразками…” Не підкормлюймо, браття, себе поразками І не будуймо храм на старій руїні. Годі нам почуватися свинопасами, – Живий ще козацький […]...
- УЧИТЕЛЬ Старий учитель залишився сам. Дружина вмерла, а сини – у місті. Квітник, городець, яблуневий сад – Оце і все, що […]...
- ПРОБУДЖЕННЯ СЕРЕД НОЧІ Я жив, як всі: гадав, у цьому світі Є тільки насолоди – їж та пий. А добру дівку маєш на […]...
- “Коли питатимуть за мною…” Якщо питатимуть за мною, то скажи: у нього була справа в потойбіччі. Сокан Коли питатимуть за мною, то скажіть, що […]...
- “Ось і цвинтар сільський… Зачастив…” Ось і цвинтар сільський… Зачастив Щось я часом останнім до тебе, До цих рідних могил, до хрестів, Що ніяк не […]...
- Ні! Я не лізу на котурни Ні! Я не лізу на котурни, На пальцях в небо не здіймаюсь, Не роблю з свого серця урни, Огнем бенгальським […]...
- ОБРАНЦІ Пальмо, ти соняшне колесо! Нам літо часом дарує Довершення в амариліс. Рука на амоніті Відчує холод сторіч У формі йонійських […]...
- ОЗЕРО глибоке око гір дивиться постійно вгору бачить сонце місяць зорі часом тіло птиці що падає в його зіницю часом тіло […]...
- ЧАС РОЗЛУКИ 16 Виїжджаючи, застаю твою порожню кімнату. Смутком душу обдуло нараз, передщемотом втрати. 17 Літак приземлився в О’Гер. Відчуваю тебе з-під […]...
- Вчися чекати… Із циклу “Забуттям” ІІІ Вчися чекати, друже, вчися чекати. Ластівки на електричних дротах, почорнілі од сині неба, ще наслухають стумні струми землі. Ще […]...
- “Хочеш знати, чи справді було…” Хочеш знати, чи справді було Те, що так колись пишно цвіло, Що на серце наводило чари, Світ вбирало в злотисті […]...
- ПОЛЮВАННЯ Полюють на козуль і кабанів, Качок стріляють, і зайців, і лосів. По хащах бродять зграї дикунів – Панків місцевих і […]...