“Жіноча протяжність – упродовж родів…”
Жіноча протяжність – упродовж родів,
Як впродовж родів безперервні шпагати,
Що в’яжуть родини (не в матріархати)…
Стоїть, наче гість, чоловік біля хати.
Як птиця стривожена, сива прамати
Готова злетіть навперейми біді.
(3 votes, average: 2,33 out of 5)
Related posts:
- “Жахливий жах – жіноча самота…” Жахливий жах – жіноча самота! Коли надходить осінь золота І, гнаний вітром, жовтий лист вирує, Де часу коні, помарніла збруя? […]...
- “Жіноча гладь оголених колін…” Жіноча гладь оголених колін – Хиткі ворота до земного раю. Та стогне кожен адамчук “Палаю!” І декларує пристрасний уклін. А […]...
- “Достигло жито, споловіло жито…” Достигло жито, споловіло жито, Вогнем червоним палахкочуть маки. А там, де в полі козаченька вбито, Стоїть береза, сива, наче мати....
- “Стоїть гора, од снігу сива…” Стоїть гора, од снігу сива, В долині вогнище горить. І ти шепочеш: “Я щаслива”. І це свята для мене мить. […]...
- ОСТАННЄ БЕЗСОННЯ У щасті поет чи лихові – Байдуже. Аби працювать, аби тільки стало дихання останні пісні проспівать. Аби лиш уміння стало […]...
- ЧЕРВОНА ТРОЯНДА Біля церкви святого Степана Запорошені лави, стежки Білим снігом. І жінка в багрянім, Наче янгол спустився з туману І бентежить […]...
- ЗАГАДКА З РОЗГАДКОЮ Акростих Розтина блакить, гостроголова, Аж до зір готова досягти; Космонавтики вона основа, Екіпаж споряджено – лети!.. Тут, у вірші, й […]...
- СРІБНА ГРАНЬ Відімріє, спливе, відлетить, відісниться, Пізнім соцнем хлюпне на осінню траву… І самотня на плесі холодному птиця Прокричить – потривожить стихію […]...
- У МАТЕРІ, ПРИЇХАВШИ З МІСТА Ні, не можу спати, Ніч – як океан. Білі стіни хати Світяться в туман. Вийду в сад, пройдуся: Роси, спориші. […]...
- “Сади цвітуть – вже не мої сади…” Сади цвітуть – вже не мої сади, І місяць сходить – не в моїх зіницях. І де та птиця, та […]...
- Чоловік замислений стоїть на сходах чоловік і спостерігає як обіймаються у небі дві помаранчеві хмари потім він починає лаштуватися в дорогу […]...
- ОСІННЄ Залетів до хати лист перший осені сумної. Поруділий, наче лис, весь пошерхлий, у сувої. Осінь, осінь, біль тривог, сива паморозь […]...
- “Сіла горлиця, сива горлиця…” Сіла горлиця, сива горлиця На Богдановій булаві – Навіть горлиця не прогониться, Схоче – сяде на голові. Безневинна ти, сива […]...
- ЗОЛОТІ РУКИ Поталанило зустрітись двом старим друзякам, Що не бачились, напевне, двадцять років з гаком. Пропустивши по чарчині, ходять по квартирі І […]...
- БРАТОВІ ДМИТРОВІ, ЯКОГО ЗНАЮ З РОЗПОВІДЕЙ Брате, холодом бузковим змальовано шибки, і щебечуть загадково красномовні ластівки. Нині пустка спить у хаті, розметавшись на всю шир, засвітивши […]...
- НЕЗАКІНЧЕНА БАЛАДА Ранок багрянець розлив на поля й тротуари Мати Скорботна Вкраїна Стоїть на базарі Сива сльоза у свічаді вдовиної муки хустка […]...
- “Над Дніпровою сагою…” Над Дніпровою сагою Стоїть явор меж лозою, Меж лозою з ялиною, З червоною калиною. Дніпро берег риє-риє, Яворові корінь миє. […]...
- “Ластівко біля вікна…” Ластівко біля вікна, Ластівко нашої хати, Що тобі, ластонько, дати: Меду, борщу чи пшона? Ластонько, літа кінець, Діток твоїх би […]...
- “Десь опвночі раптом присниться…” Десь опівночі раптом присниться Сивій яблуні юна жар-птиця, Що з край світу до неї літала І в любові навік присягала. […]...
- У ПИСЬМОВІЙ ФОРМІ За дрібничку посварились чоловік і жінка. Чоловік ходив надутий і мовчав, як стінка. А коли вкладався спати, наче незнайомий, Написав […]...
- “Гурби-журби… Щось тут на горбах…” Гурби-журби… Щось тут на горбах Наче прокляте, наче закляте. Це безлюддя, ні жодної хати, Мовчазна віковічна тужба. І доріжина ця […]...
- ІСТОРІЯ ПАСІК і розкопано каміння і навперейми лиш хрускотіння бруньок зелене Січень-червень 1997...
- “Сестри біля яблуні в саду…” Сестри біля яблуні в саду. Мати білять хату та у хаті. Біля хати білий батько на канапі Вигріває війни та […]...
- МАСКА Хвіртка прочинена, чоловік згрібає листя. Йому це не треба і листю не треба. Прометена доріжка, покинутий палац… Чоловік переказує” стрибаючи […]...
- “Пролетіли соколоньки бистрі…” Пролетіли соколоньки бистрі – Мої весни, молоді літа. Посхиляли голови перлисті Пишні квіти: літо одцвіта. Вже війнуло холодом із ганку, […]...
- “Хати, прив’язані до хмар димами…” Хати, прив’язані до хмар димами, Пливуть кудись за хмарами хати. Пливуть хати з дорогами, садами, Пливуть, пливуть, кудись пливуть хати. […]...
- ПТИЦЯ РОЗЛУКИ Дорога рудим небіленим полотном Постелилась від нашого дому, А ти чорно-білою птицею Даленіла на тім полотні, Чорно-білою птицею… Коли я […]...
- ЗАКОХАНИЙ ЧОРТ Закохався чорт рогатий В гарну молодичку, Яка мала чоловіка Й доню невеличку. Чоловік, уранці вставши, Йде токарювати, А чортяка крізь […]...
- ПАПОРОТЬ Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на свійжий поруб. Тихо спустились на жовту глицю птиці зелені, зелені птиці. Крилами […]...
- “Голос, наче пожухлий листок…” Голос, наче пожухлий листок, кружеляючи, впав на лужок, а за ним, а за ним в дві руки навперейми біжать дітваки. […]...
- БЕЗСОННЯ Один за одним ніжні звої вовни Немов на прядку плинуть. Шум дощів, Гучання бджіл, і гуркоти морів, І шепіт поля, […]...
- ЖУРБА ЄВРЕЙСЬКА Ой плачте так, як плакали діди Над вавілонськими ріками! Розорен храм, родини в нас нема – Чужі знущаються над нами! […]...
- EUTHANASIA Як засипатиму колись жаданим сном, Що заколихує мерці – й почиють тихо, – О забуттє! Коли б легким твоїм крилом […]...
- ГАГАРІН ЮРІЙ ЗНЯВСЯ В НЕБЕСА Ікар, зліпивши воском крила, – вгору Хотів злетіть, до Сонця! Але віск – Розтав, і син Землі упав у море… […]...
- “Горить собі червоний глід в ярах…” Горить собі червоний глід в ярах, По вибалках, по балках в павутинні. І сірим стовпчиком посвистує ховрах Попід сорочі гнізда […]...
- НА ГОСТИНАХ У БАТЬКА Цвіркун сюрчить, і сад шумить, Снуються тіні волохаті. І добре з батьком при багатті Посидіти і відпочить. Між нами полум’я […]...
- 1 For the select few Стоїть осторонь, немов невидимий для людей, своя тінь, бачить, чоловік якийсь біжить доріжкою з ліва на […]...
- “На вечірньому прузі…” На вечірньому прузі По тихому й теплому дні, На вечірньому прузі Тополі стоять бронзолиці. На вечірньому прузі Останній акорд одвогнів […]...
- “Баба віхола, сива Віхола…” Баба віхола, сива Віхола на метільній мітлі приїхала. В двері постукала, селом вешталась: – Люди добрії, дайте решето! Ой, просію […]...
- ІНІЙ Все довкола побіліло. Наша вулиця така, Мовби хто на неї вилив Цілу річку молока. А каштани біля хати – Чи […]...