З РІДНОГО

Нема вже до кого, а їдемо ще до могил,
До церкви старої (хрестили нас там, сповідали),
Нам в цьому краю ще на схилах росте дивосил,
Щоб сили і віра на світі цім не покидали.

Відірваним вже від коріння душа прикипа
До спомину, рідного слова, одмін краєвиду,
Тут вже не лишилось нічого, любове сліпа,
А ти в мені плачеш, зовеш міражем Атлантиди.

Де все в ідеалі… А справді – понурий пейзаж,
І тільки по обрії синьою тане печаллю;
Та зве проминуле, неначе вабливий міраж,
І сниться мені, і зове за примарною даллю.

(2 votes, average: 4,50 out of 5)

ОДИНАДЦЯТИЛІТНІЙ ЗАКОХАНИЙ Клякса плакса чого плачеш Моя мила поїхала далеко і вже ніколи її не побачу А скільки тобі років Одинадцять Фе […]...

“Ти плачеш. Плач. Сльозам немає влади…” Ти плачеш. Плач. Сльозам немає влади. Нема закону, перешкод нема. Ти плачеш. Плач. Втішати я не ладен. Душа моя холодна […]...

РІДНЕ МІСЦЕ ВІД РІДНОГО НАМ ЗАЛИШАЄТСЬЯ В СВІТІ Пам’яті батька Олександра Миколайовича Рід, як повен горіх, надщербився і виламалась, і відкрилася оболонка аж до серцевини… Рід покинув старійшина, […]...

“Ромашко – Офеліє з рідного отчого поля…” Ромашко – Офеліє з рідного отчого поля, дівочносте й цното моєї святої землі! Сьогодні з тобою зустрівся – і душу […]...

ПЕЙЗАЖ Крізь віти яблуні розквітлої Синіє небо і ріка. І хмарка світиться легка, Як віти яблуні розквітлої. Оце і все. Увесь […]...

ОБ’ЄМНЕ БАЧЕННЯ Осінній вечір. Синьо-синьо. Оцей пейзаж, оці хмарини… І не збагнеш одразу, де ти. Який тут вік? Яка планета? Цього не […]...

“Далеко від рідного краю…” Далеко від рідного краю, На лоні розлогих степів Злітає у далеч безкраю Журбою окрилений спів. Як пташка за літом у […]...

“Вітер із рідного краю…” Вітер із рідного краю Ніжно в обличчя війне. Батька старого згадаю: Як він чекає мене! Нікого більше чекати, Доля судилась […]...

“Рідного краю запахи й звуки…” Рідного краю запахи й звуки В серці лишають роз’ятрений слід… Коси безжально упали на луки – Блиснув ромашкам світ. А […]...

1. Стрімкими ріками зелених електричок Стрімкими ріками зелених електричок ми допливли у Львів; а в Львові ще безсмертник не зацвів і все було як звично: […]...

“Я не можу тебе забуть…” Я не можу тебе забуть, Хлопчику на Хвастівськім вокзалі! Хай поети встилають путь Снігом азалій, Хай із кубків золочених п’ють […]...

“Як увечері блукаю…” Як увечері блукаю По задуманім гаю, Чую серцем коло себе Постать ніжную твою. Чи не твій вуаль се білий, Чи […]...

ДО РІДНОГО НАРОДУ (подаючи йому український переклад Шекспірівських творів) Народе без пуття, без честі і поваги, Без правди у завітах предків диких, Ти, що постав з безумної одваги Гірких […]...

ВОГОНЬ НА ОБРІЇ Град зірвався, гострий, наче кремінь, На байрак опівдні впала темінь. Де шукать розжохканих корів? Їх, таки зібравши, після грому Кожну […]...

“Сказав мені гарний чоловік…” Сказав мені гарний чоловік: Час ніби проходить повз вас. Час проходить, а ви залишаєтесь (не міняєтесь). Він ніби прочитав усього […]...

НА ЧУЖИНІ Там, де мене ніхто не знає, Ані людина, ні мотиль, Там тиша, час не проминає, Стоїть, мов океан без хвиль. […]...

В НАЙВИЩІМ ДОМІ В найвищім домі одчинились двері. Вітаються руками обома. А на лиця чистенькому папері Турботи й мислі жодної нема. Я – […]...

“Як вікно у глибоке Полісся…” Як вікно у глибоке Полісся – Цей синіючий скромний пейзаж: Над прозоре бліде рідколісся, Над рівнини безмежні піднісся Бережницький надгоринський […]...

ДУМКИ ПІД ЧАС ПЕРЕГЛЯДУ “ЧОРНОЇ РАДИ” Нема вже Богдана й Нечая нема, Давно Морозенка нема, Кривоноса… Лиш пісня-ридання і туга німа, І вітер, що попіл пожежі […]...

2. ЗАСПІВ ДО ПОЕМИ Нехай місяць із зорями Дивиться у воду, А я гляну-задивлюся На дівочу вроду. Любо місяцю з зорями В воду виглядатись, […]...

КАТАСТРОФИ МІКРОСВІТУ Я – бог життя. Я – суд і вирок долі. Я милую, караю. Я – живу!.. Ступаю по світах і […]...

ІСТИННО РУСЬКІ ЗАСЛУГИ Нам, щиро-русам, вічна слава! Схиліться ж перед нами всі, Бо через нас стоїть держава В такій величності й красі. Хоч […]...

“От і празника діждались…” От і празника діждались, Веселяться люди! А мені, мабуть, ніколи Радощей не буде. Дивлюсь на все, як без очей, Бо […]...

ХОХЛИ Не раз мене образа мучила І гнів спалахував, коли Якась тупиця набундючена Кидала брудом в нас: “хохли”. І ось обтяженому […]...

“На обрії біле вітрило…” На обрії біле вітрило, І небо із морем злилось. Не все, чого серце хотіло, А все-таки дещо збулось. Що сіялось, […]...

“Не слухають мне дзвінкії рими…” Не слухають мене дзвінкії рими, Не мож акорду вивести зі струн; Розвіявсь спів дорогами пустими… Нема веселих дум!.. Прощай мене, […]...

НА ОБРІЇ СЛЬОЗИ Згадалося… Казкового бінокля солдат подав замислено мені. І я за склом, від подиху намоклим, побачив шлях, неначе уві сні. Його […]...

“О, як багато я в собі згубив…” О, як багато я в собі згубив І як багато загубив у інших, Коли писав такі холодні вірші Про те, […]...

СУПОКІЙ Супокій – святеє діло В супокійнії часи, Та сли в час війни та бою Ти зовеш до супокою – Зрадник […]...

“Хомі – сімох…” Хомі – сімох. Химі – німих. А мені – нема?.. Німого бо гомін Заз- дро норд Поніс у Сіноп. Я […]...

“Голодомор, репресії. Чорнобиль…” Голодомор, репресії. Чорнобиль. А страшно та прокочена війна. А лишена Богданом пелена?.. А княжий витлум чвар і міжусобиць? Не мало […]...

МОРОЗ НА СТЕКЛАХ На окнах, сплошь заиндевелых, Февральский выписал мороз Сплетенье трав молочно-белых И серебристо-сонных роз. Пейзаж тропического лета Рисует стужа на окне. […]...

“Ми підем, де трави похилі…” Ми підем, де трави похилі, Де зорі в ясній далині, І карії очі, і рученьки білі Ночами насняться мені. За […]...

ДИТИНА – Чого ж бо ти плачеш, дитинонько мила? – А, ненечко-утко: котюга вкусила! – Коли від котюги такий тобі жас, […]...

БАЗАР – ПОРУЧ І ОСТОРОНЬ (з “Базарів Страшного Суду”) Від свята відсвіти ідуть: “Ти справді ти, ти справді тут?” Щоб ні ступити, ні пройти: “Жерун […]...

ГОГОЛЬ І ВОРОНА Пливе Гоголь по Славуту, В воду поринає. На сухій гіллі Ворона, Важенько здихає: “Ой мій друже білокрилий! Горенько з тобою! […]...

Я себе посеред ікони на дерево проміняв я себе посеред ікони на дерево проміняв і ніч прилипає до горла холодним вологим лезом вони справді кожної ночі підбирають […]...

“За рікою тільки вишні…” За рікою тільки вишні… тільки вишні… тільки вишні Та дорога за тумани утіка. І ніхто мене не чує, і ніхто […]...

“Відчув: прив’яла як отава пахне…” Відчув: прив’яла як отава пахне, Як тихо шерхне вересневий ліс… Щасливий вітер, що сюди заніс – На стежку звіра, до […]...

“У безгомінні раптом подало…” У безгомінні раптом подало Свій голосок несмілий джерело. За сотню кроків розлилась ріка – Воно ж в сухій долинці витіка. […]...

Related posts: