“З полів хрущі сипнули на село…”
З полів хрущі сипнули на село,
Терпким вином березовим сп’янілі,
Шумлять їх крила в теплій заметілі,
Летять хрущі, як хмара, на тепло.
Зібралася сім’я побіля хати.
“Хрущі – на просо” – провіщає дід,
Самотньо в телевізор світить кіт
І до вечері зве невтомна мати.
Згасають звуки в сутінках травневих,
Як чорний лебідь – вечір переплив.
Гудуть хрущі, горить зоря вишнева,
Яку Шевченко ще благословив.
1976 р.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)Related posts:
- “Дзвенять хрущі, цвітуть черешні…” Дзвенять хрущі, цвітуть черешні. Дівчата водять журавля. А вечір ловить на гнуздечку Золотогнивого коня. Стою у присмерку діброви, І думи […]...
- “Десь є там яр у глибині полів…” Десь є там яр у глибині полів, Десь є там я над яром тим дніпровим. У тім яру на темнім […]...
- Мати Біля вікна у сутінках Мати гойдає колиску, Де спить дитина. Тільки немає колиски. Тільки немає дитини – Зникла, розтала у […]...
- В казематі (“Садок вишневий коло хати…”) VIII Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. […]...
- СЕЛО Село. І серце заболить від ж алю! Хрести на вікнах – вимертя печать. І люди – наче тіні зі шпиталю, […]...
- САД Дощем зеленим пролилися блакитні вечори степів – і понад вишнями хрущі на лад старий старе гудуть і сяйвом місячного срібла […]...
- ШУМ ПОЛІВ (“Над Кобзарем”) Поля мої! Суворі таємниці Я відчуваю в плескоті хлібів – Здається, сотні змучених рабів Звели до сонця стомлені правиці. Зелений […]...
- “На трьох горбах під знаками орла…” На трьох горбах під знаками орла Ми кладемо прямі основи міста. Видноколом утомленим лягла Навколо нього далина імлиста. О горда […]...
- “Мені зоря сіяла нині вранці…” Мені зоря сіяла нині вранці, устромлена в вікно. І благодать – така ясна лягла мені на душу сумиренну, що я […]...
- “Білим жалем вечір кинув у тіні…” Білим жалем вечір кинув у тіні, білим жалем білий шум пороші, бо так рано одцвіталися черемхи і жечміни, бо так […]...
- “Жабиний хор не дасть собі спокою…” Жабиний хор не дасть собі спокою, Стави дзвенять, стави дзвенять – гудуть: Не комишем вони, не осокою, – Позаростали струнами, […]...
- ЗОЛОТОДОЩ Який пахучий нині день! Я йшла сама повільним кроком: Ми стрінулися ненароком, Де жабуринням річка йде. Глянь! Під мостом, у […]...
- “Покоління-біжутеріє…” Покоління-біжутеріє, Дивні мої діти! Вже давно мені пора З вами бронзовіти! Але ж ви не даєте – Мушу знов кричати, […]...
- “Повоєнне село… В чагарях, бур’яні…” Повоєнне село… В чагарях, бур’яні Черешневі, вишневі соком сочаться пні. На руйновищах, там, де стояли хати, Сновигають здичавілі блудні коти. […]...
- “Десь там село за горбами далекими…” Село на нашій Україні… Т. Шевченко Десь там село за горбами далекими, Мрякою вкрите глибокої осені, Блимає вогниками невгасимими. Нині […]...
- “Село моє – палали грядки маками…” Село моє – палали грядки маками, Старі спирались вишні на плоти, Де ми пересміялись, переплакали І виросли – назавжди відпливли. […]...
- “Як сумно ти грала в той вечір розлуки…” Як сумно ти грала в той вечір розлуки, Як жалко твій спів линув вдаль, Неначе закляти хотів в свої звуки […]...
- “Ти чудова, як вечір весною…” Ти чудова, як вечір весною, Ти чарівна, як нічка в маю, – О, з якою гіркою журбою Я дивлюся на […]...
- “Золотіє вечірня тополя…” Золотіє вечірня тополя, Дивним світлом горять небеса. Покотилась зоря, мов сльоза, У долоні пшеничного поля. Ту зорю я уранці пізнав […]...
- “Посипав з хвої світлий пил…” Посипав з хвої світлий пил. А зір – замало. І ріща із останніх сил мені палало. Я миттю переплив ріку […]...
- “Осінній шерех переповнив світ…” Осінній шерех переповнив світ, Найвкрадливіші видає вже кроки Посохле листя… Розгубився кіт – На всякий шелест мружить хитре око. А […]...
- “Досвітня птаха мене збудила…” Досвітня птаха мене збудила, Ще ніч здіймала над світом крила, Ще сонце тільки збиралось встати, А вже трудилась у хаті […]...
- ЗОРЯ Що траплялося: радість, лихо. Гніт, здавалося, вже догоряв… Та незримо мене і тихо Супроводжувала зоря. В дні нахмурені, невезучі, Як, […]...
- СЕЛО СПІШИТЬ Село спішить. Бо не чекає поле. Бо тут своя проста життєва школа, Що листям струменить із теплих віт: Рости, цвісти […]...
- СЕЛО У цьому селі я давно не бував, І ось повернувся з літами: Занедбаний клуб, і запущений став, Поля заросли бур’янами. […]...
- ЦАРСКОЕ СЕЛО Хранитель милых чувств и прошлых наслаждений, О ты, певцу дубрав давно знакомый гений, Воспоминание, рисуй передо мной Волшебные места, где […]...
- “Село Красноїлів…” Село Красноїлів – Дідушкова Річка. А назва ця дуже стара. Який там Іванко? Яка там Марічка? І хто там за […]...
- СЕЛО біжить за Ундою та де йому до змагу хати і сіножаті за плечима мусить загосподарити корінь по берегах урочищах горбах […]...
- СУТІНКИ Як залягають сутінки в кімнаті, Я не лякаюся нічого й не боюся, В кирею самоти я щільно огорнуся, Гляджу на […]...
- “Село батьківське – глушина…” Село батьківське – глушина, Та живемо ми, як і всюди, Як у людей, в нас далина, І маєм стільки ж […]...
- Сніг накриває село сніг накриває село білою гуглею і тільки церковна баня править за дороговказ мороз скрипить під ногами старою скрипкою… а тут […]...
- СЕЛО (“Корови моляться до сонця…”) Корови моляться до сонця, що полум’яним сходить маком. Струнка тополя тонша й тонша, мов дерево ставало б птахом, Від воза […]...
- СЕЛО (“Застрягло сонце між два клени…”) Застрягло сонце між два клени, димить обвіяна рілля, і піль коловорот зелений довкола сонця закружляв. Ріка мов пояс; лісу смуга; […]...
- “Село! І з болю серце захворіє…” Село! І з болю серце захворіє, Коли на тебе глянуть не здаля. В подвір’ї квилить вихудле маля, А піч, як […]...
- “Якщо село обдерли догола…” Якщо село обдерли догола, А місто чорним чадом отруїли, Що ж нам зосталось? Вигін посірілий, Серед якого – явина мала. […]...
- “Вечорами, коли спить село…” Вечорами, коли спить село І віє з лугу щемним духом м’яти, Виходим з батьком, як колись було, На тепле сіно […]...
- “Зацвіла черемха у саду…” Зацвіла черемха у саду, На вітрах травневих закипіла. Я грудьми до неї припаду: Як її сестра моя любила! Струсять віти […]...
- “Чорнобиль – то для нас на все життя…” Чорнобиль – то для нас на все життя: І проникати, і палити душу, Той час над пам’ять, ніби чорний стяг […]...
- “Зоря полинова горить…” Зоря полинова горить І осяває в дооколлі Порожні села, ниві голі, Бур’ян, що з вітром гомонить. Печаль і пустка – […]...
- “Хрупотять вечірком березневі сніги…” Хрумпотять вечірком березневі сніги, І ламається лід, хрускотить березневий: Ще сталево стискає мороз довкруги – Що вдалось розтопити веселому дневі. […]...