“Є ще той сад…”

Related posts:

1. “Теплим воском пахне тепла осінь…” Теплим воском пахне тепла осінь, У повітрі – ніжний аромат Сіна, перев’ялого в покосі, Яблук, що насипані в кагат. Пахне […]...
2. КАВУНИ За кукурудзою, де пару спокій, Де проса й гречки запашні клини, Під сонцем спіють темні тумани Й манастирі, важкі, зеленобокі. […]...
3. “Теплим літом з пахощами вітру…” Теплим літом з пахощами вітру Ми в зелену вписані палітру, Де говоримо з тобою не словами – Поглядами, дотиком, устами. […]...
4. “Огорну тебе теплим плащем…” Огорну тебе теплим плащем На осіннім холодному вітрі. Губи зрошені тихим плачем – Поцілунку солоного вістря – Я устами зашерхлими […]...
5. Вулкан Титанічна могуть у мені шаленіла, І від гніву мойого здригалися гори. Вивергав я каміння, і лава кипіла І пекельним вогнем […]...
6. ВЕЗЕМО ХМИЗ. (По війні) А наша мати нездорова, А холод з голодом – рідня. Та сонце доточило дня. Веземо хмиз, веземо дрова. На покуті […]...
7. “Усі пастелі веселиць загарбаю…” Усі пастелі веселиць загарбаю, Бо хочу бути дуже гарною – Зажуреною і веселою, Хмариною й веселкою… Українонька збудила мене рано, […]...
8. “Трава із вітром гомонить…” Трава із вітром гомонить, А річка з берегами. До квітки квітка лебедить І лине пелюстками. Цвіте і міниться блакить Під […]...
9. Пантера несе пантера несе жовтий ліхтар в оці на орхідейне весілля на простирадла пісків де вічність колами в плесі закам’яніти б як […]...
10. Я ДУМАЛА – МАКИ НЕСУТЬ Я думала – маки несуть, А то сонце заходило. Падали темно-вишневі пелюстки в росу І ховались у вечорових водах. Колись […]...
11. 1. *** БЛАГІЙ МАТЕРІ СЛАВНОГО СИНА МАР’Ї ІВАНОВНІ ГОГОЛЬ Як на мене шуря-буря З півночі схопилась, – Твоя хата, блага мати, Мені […]...
12. ТРЕБА Треба бути сонцем, щоб промінням гріти, Треба буть грозою, щоб громом гриміти, Треба бути вітром, щоб хмари гонити, Треба бути […]...
13. СПОГАД Віддаленість, спогад, зелена гілка, кинута рукою. І мов шовкова квітка. У спогаді тверде її стебло. А квітка – мить, до […]...
14. “Котик, котик…” Котик, котик, золотий животик, а хвостик залізний – не ходи нам пізно! Не буди ще з ночі нам медвяні очі, […]...
15. 2. І А хто ж тебе так рано упоїв, зелена зелино? А хто ж тобі сорочку розпанахав біленьку? Чи ти ішла тим […]...
16. ПОВОРОТ Вернувся я, де вільхи й риби, де м’ята, іви, де квітчасті стіни; і знов цілую чорні скиби, припавши перед сонцем […]...
17. “Мені очей звести несила Мені очей звести несила, А на руках твої уста. Ось пристрасть розкриває крила, Натхненна, гарна і проста. І день ясний, […]...
18. ДЕРМАНЬ І княжна слава, і монаший скит, І наспів душ – врочиста літургія… Все за лісами літ, і твердо спить, І […]...
19. ДО ДМИТРА ЛЕЛИКА (ЦУГФІРА) Не в гарячій Італії, В душних казематах, А у своїй рідній хаті Зійшлися ми ся, брате. Да що з того, […]...
20. ПОЛЫНЬ-ТРАВА Я – полынь-трава. Горечь на губах, Горечь на словах, Я – полынь-трава. И над степью стон Ветром оглушен. Тонок стебелек […]...
21. “Як живу – я пишу…” Як живу – я пишу, (хоч пишу – як дихаю), Але маю права, як трава під кригою, Все болить голова […]...
22. Я – ПОЛЫНЬ-ТРАВА Я – полынь-трава, Горечь на губах, Горечь на словах, Я – полынь-трава… И над степью стон. Ветром окружен Тонок стебелек, […]...
23. N. N. (“Ти, мов поет із сонцем у кишені…”) Ти, мов поет із сонцем у кишені, що ріс тоді, коли росла й трава. Любов, мов серцекружне веретено – і […]...
24. “Зненацька думка чайкою майне…” Зненацька думка чайкою майне У ті роки, де любиш ти мене, Де ще нема ні докорів, ні сліз, А є […]...
25. Трава Я трава прадавня дика трава до билиночки вирвана до стеблиночки витоптана і врешті гудроном гарячим напоєна і здавалось назавжди під […]...
26. УКРАЇНСЬКИЙ ПОЛІТИКУМ Отак і продаються прапори: Такі собі дешеві дипломати – Перевертні не вибулі із гри, Що не змогли себе реформувати. І […]...
27. ВЕЧОРОВА СТЕЖКА Мені ще світить мамине лице, та вже у білій хаті вечоріє. Щемливо пахнуть сивим чебрецем засмучені осінні вітровії. Веде мене […]...
28. СВІТЛАНА Розгорни фату. Світлано, тінь осмути прожени. Не кажи, що безталанна жінка в образі жони. У безсонних нетрях ночі квіт надії […]...
29. ГВОЗДИКИ Зелені сутінки. Гвоздики – посли весни. П’яній до краю! Який цей світ знов став великий! І знов твої листи читаю. […]...
30. “Яблуко освячене росою…” Яблуко освячене росою Простягає яблуня мені, Наче мати – скроплене сльозою У далекій нашій далині. …Яблука воскового настою, Квіти і […]...
31. “Рідна мова в рідній школі!..” Рідна мова в рідній школі! Що бринить нам чарівніш? Що нам ближче, і миліш, І дорожче в час недолі?! Рідна […]...
32. “Щороку вмирає трава…” Щороку вмирає трава І листя з дерев облітає. І час прибирає права На все, що квітує-буяє. І наше життя – […]...
33. ПЕРЕДЗИМ’Я За журавлиними ключами посиротіла далина. Відходить листопад… За лісом зима вітрило напина. Зашклилися, як затулились, тоненьким льодом у степах мілкі […]...
34. ПІСНЯ ПРО НЗНИЦЕННІСТЬ МАТЕРІЇ Забрівши у хащі, закутаний у вітер, накритий небом і обмотаний піснями, лежу, мов мудрий лис, під папороті квітом, і стигну, […]...
35. МОРЯК-СТЕПОВИК У ВІДПУСТЦІ Серпень. Двір. Копиця сіна. Мати. Затишок. Бджола… І смугача біло-синя Хлопцю груди облягла. Так щасливо пахне літо Медом, кропом, молоком! […]...
36. ВИПРАВА В ПОЛЕ – Ой брате мій, ой коханий, Чого ти ходиш заплаканий? Гай, гай, не думай, поїдем за Дунай, Гей, поїдем, коханий! […]...
37. “Росте трава, доповнюючи нас…” Росте трава, доповнюючи нас ласкавістю, прихильністю земною, стоїть трава, все знаючи про час, рівняючи непам’ять прямизною… Запліднена літаючим насінням, споріднена, […]...
38. МАТРОСИ Загартовані сонцем, вітрами, Перепливши незнані світи, Ми не маємо стежки і брами, – До якої прийти. Серце кинувши в шторм […]...
39. “Тишу вдвох колисали…” Тишу вдвох колисали ми, немов немовлятко. Наші мрії співали, як близнятка-дівчатка. Ми неслися з тобою в нашу пам’ять за сонцем, […]...
40. ТИ ПИШНУ КОСУ РОЗПЛЕЛА СВОЮ Ти пишну косу розплела свою – Нараз війнули пахощі на мене Прив’яле сіно і трава зелена. Ти пишну косу розплела […]...