Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Яблуко освячене росою…”

Яблуко освячене росою
Простягає яблуня мені,
Наче мати – скроплене сльозою
У далекій нашій далині.

…Яблука воскового настою,
Квіти і пшеничні колоски,
Соняшник з пергою золотою
І сухі на стеблах маківки…

Все із саду нашого, з городу,
Все зібралось, освятилось все.
І на шкоду плоду і народу
На торги ніхто не понесе.

І коноплі виростуть до стелі,
Маковиння спалахне в печі…
Будуть в кожній пахнути оселі
Медом пироги і калачі.

І отава чиста – під косою,
І ключі високі потяглись…
Яблуко освячене сльозою –
Що колись… що все було колись.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 2,33 out of 5)

“Яблуко освячене росою…” - БАБІЙ СТЕПАН