“Скінчилась лютого пора…”

Related posts:

1. НА ЗИМОВІЙ ПОЛОНИНЦІ Для якого вовка лютого, для якого лиса хитрого, для якого оленя печального, для якого дика темного залишено на дверях колиби […]...
2. ПОРА ВОСКРЕСІННЯ Природу знов охоплює весна І світ у свіжих соках молодіє, В старечих вербах, древніх ясенах Вино зелене буйно сповеніє… Пора […]...
3. “Прийде пора – і я цей світ покину…” Прийде пора – і я цей світ покину, Нащадкам залишу як заповіт Думками обіймати цілий світ І над усе любити […]...
4. “Гей, Іване, пора…” “Гей, Іване, пора Нам сідлати коня І збиратись мерщій у дорогу… Не близенький-бо світ: Треба їхать за Дніпр, Помолившись, як […]...
5. “Осінній день. Верба. Ставок…” Осінній день. Верба. Ставок. Вода під берегом хлюпоче. Останній золотий листок Між голих і сумних гілочок Затято на вітрах тріпоче […]...
6. “Яка краса: відродження країни!..” Яка краса: відродження країни! Ще рік, ще день назад тут чувся плач рабів, Мовчали десь святі під попелом руїни, І […]...
7. ОСТАННІЙ Настане день скорботи світової – І попливе у лодії труни За вічний круг і пруг Останній Воїн Великої, Священної війни. […]...
8. ЧОТИРИ СОНЕТИ ПОВІЛЬНОЇ СМЕРТІ 1. він нині не побачить паркана він мусить вуха воском затуляти іде вода у гості до теляти така сама як […]...
9. “Тиха осіння пора…” Тиха осіння пора, Лагідна, сонячна днина. Чайка над плесом Дніпра, В небі печаль журавлина. В мирній задумі гора, Далі імлою […]...
10. “В день молодого сонця, коли в росі трава…” В день молодого сонця, коли в росі трава й під голову лежачу вода не підплива, коли очима в’яжеш повітря у […]...
11. ПОРА (Час гострого вітру). …Останніх яблук у саду сумному. …Останніх пострілів над спорожнілим ставом. …Останньої у полі борозни....
12. “Сонцерадістю день налито…” Сонцерадістю день налито: світ воскрес з кам’яного сну. Наче книга, душа розкрита: зустрічаю нову весну. Знаю: дощ іде смертоносний, що […]...
13. ФІНАЛ Смійся, мій смутку, бо світ не хоче Глянути в пропасть душі поета, Він відвертає від неї очі, Як той філістер […]...
14. “День, як зiзнання у любовi…” День, як зiзнання у любовi, Весь розпрозоривсь i навис. Ще квітнуть зорi, i в дiбровi Ромени щс не одцвiлись. День, […]...
15. ГАМЛЕТ коли запіли треті півні і помінялись вартові принц гамлет по тугім коліні рукою лагідно провів він плащ одкинувши ласкає точених […]...
16. ГАРАЛЬДІВ ПЛАЧ О горе! Ставна і рослава, З обличчям, як сонце ясне, Киянка, дочка Ярослава, Не хоче за мужа мене. Я з […]...
17. “В гуцульській хаті на печі…” В гуцульській хаті на печі В куточку сушиться пшениця На калачі. На тій пшениці удовиця, Немов на подушчині, спить. Їй […]...
18. “Так, ми пролог. У вас і королі…” Так, ми пролог. У вас і королі, І шибениці, і церкви, й картини, А ми – лиш проба першої людини, […]...
19. СУПЕРЕЧКА Кажеш ти, що марно я згораю, що життя повз мене проліта, що примарна, як видіння раю, ця моя затята суєта. […]...
20. ПОРА Пора звикати до суворих слів, Твердих, як золоте дубове брусся, Пора навчити дочок і синів, Що Україна – мати, не […]...
21. ПОРА Ще зацвіте нераз весна І ще не раз відзвонить осінь, А все-таки прийде вона – Пора прощання й відголосся. В […]...
22. ВІРШІ НА СКЕЛІ Душа, як жінка – наревлась і спить, Здригаючись вві сні високогрудо. Прекрасна мить: і серце не щемить, І не питають, […]...
23. ПОРА Вже й сум посивів від турбот щоденних, (Старіються в цім світі й почування). В саду достиглих слив співає вітер, Осінню […]...
24. ЛЕСБОС В жіночому єстві то зрине, то потоне сріблястий острів Лесбос: мов корал, він світиться, заманює і стогне, аж поки в […]...
25. “Запам’ятай мене таким…” Запам’ятай мене таким, Яким себе не пам’ятаю, Коли шептав тобі: “Кохаю”, – Та був, як травень, молодим. Я вік не […]...
26. НЕ ТРЕБА ПИШНИХ СЛІВ Не треба пишних слів, ні вишуканих фраз, А Правду треба просто й ясно говорити, Красуня не потребує прикрас, Вона чарівна […]...
27. “Рябко, і дощ, і з вітром цвіт…” Рябко, і дощ, і з вітром цвіт, І мамалига, й небо з Богом, І пізній розум з ранніх літ, І […]...
28. ПОРА ЖОВТІННЯ 60. Час затирає спомини, затуплює щемінь втрати. З мертвою в ложі любов’ю – вже забуваю, яка ти. 61. Перечитую всоте […]...
29. ВИШНЕВИЙ ПОЛОН Аж до очей хустини, як хмарини, пухкі й легкі біліють просто неба і бджоли цяточками золотими (квітки, та й годі!). […]...
30. СОЛОВ’ЇНА ПОРА Кілька тижнів – і все. І треба Перелити життя у пісню, Бо, як вистрілить колос в небо, – Буде пізно. […]...
31. У кожного в життi своя пора У кожного в життi своя пора, Коли Душа вiдкрита для любовi, Для нiжностi, поезiй i добра, Коли квiтує в свiтi […]...
32. “Ота пора березнева мені наймиліша” Ота пора березнева мені наймиліша, коли достоту схожими стають і березовий гай, і сорока, і засніжене поле у чорних прогалинах…...
33. “І засміялась провесінь: – Пора…” І засміялась провесінь: – Пора! – за Чорним шляхом, за Великим Лугом – дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра – […]...
34. Пора! для этого огня – Стара! – Пора! для этого огня – Стара! – Любовь – старей меня! – Пятидесяти январей Гора! – Любовь – еще […]...
35. ЗАЧЕМ, КОГДА ПРИДЕТ ПОРА Зачем, когда придет пора, Мы гоним детство со двора, Зачем стараемся скорей Перешагнуть мы радость дней? Спешим расти, и годы […]...
36. “осінь вечір пора вмирати…” осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
37. Осінь вечір пора вмирати осінь вечір пора вмирати голос кришиться на вітру сон раптовий як алігатор підкрадається угору теплий місяць до ока липне над […]...
38. “Пора покинуть, милый друг…” Пора покинуть, милый друг, Знамена ветреной Киприды И неизбежные обиды Предупредить, пока досуг. Чьих ожидать увещеваний! Мы лишены старинных прав […]...
39. “Ще прокидатись до роботи не пора…” Ще прокидатись до роботи не пора… Та літній ранок розбудили смички бджіл, Торкаючи – струна по струні – Скрипку-квітник на […]...
40. “Все відбулося. Вже пора й додому…” Все відбулося. Вже пора й додому. Знов, правдолюбці, бачив, слухав вас. Ви нагадали: “Бавитись не час. Все по живому, хлопче, […]...