“Побиті комарі. Як серед бойовища…”

Related posts:

1. СЕРЕД ЛІСІВ Долівка вистелена зіллям, Дубові стіни, рушники. У вікнах клен полоще гілля, І сосни стукають в шибки. А на світанку – […]...
2. ТРИ МЕНТИ Тихше, тихше: ходять звірі, П’ють народну кров вампіри… Нахиляйтесь, Пригинайтесь: Може, мимо пройдуть звірі… Тихше, тихше – Хто це дише? […]...
3. ОДИН 1. Під спомином про евкаліпта, під зеленню його весни – лежатимеш, і сонце в річку впаде з блакитної гори. Чекатимеш […]...
4. СЕРЕД РУЇН СОБОРУ В КОВЕНТРІ Завчено, навіть якось ніби книжно, розповіда прочанам провідник про те, як полум’я з’їдало хижо собор і як престольний хрест поник […]...
5. НЕ КРУЖІТЕ, ВОРОНИ Не кружіте, ворони, тужно під вікном, Не уб’єте ластівки над моїм Дніпром. Завируй, Славутичу, під очерета. Хай, проклята, безвісти зграя […]...
6. ПРОКЛЯТА СВЯТА ЗЕМЛЯ Земля, Проклята Зрадженими богами. Батьківщина Без батьківщини, Де люди йдуть – А на місці, Говорять – А німі. Проклята Свята […]...
7. У МАТЕРІ, ПРИЇХАВШИ З МІСТА Ні, не можу спати, Ніч – як океан. Білі стіни хати Світяться в туман. Вийду в сад, пройдуся: Роси, спориші. […]...
8. СЕРЕД РУЇН На руїнах імперії… На руїнах твоїх, Україно: На руїнах села (стільки пусток там, хатнищ… поруйноване і забур’янене поле), На руїнах […]...
9. “промінь, що відбувся від стіни…” промінь, що відбувся від стіни. ліс, що перерізаний навпромінь. під червоний комин звірини набуло відваги в цьому домі. день місили […]...
10. САМОТНІЙ СЕРЕД КРАСИ Смілка палає. І спека Над луками (безкрай трави). Вічний лиш в небі лелека – Форма стріли й тятиви. Полудень. Сам […]...
11. “Коли серед ночі…” Коли серед ночі вибиваєшся в тиші зі сну, і лишаєшся наодинці з сумлінням – цілий світ пропускаєш крізь серце і […]...
12. “Ти на своїй землі, серед свого народу…” Ти на своїй землі, серед свого народу, Ввібрав його бентежний впертий дух. Його мужицьким генетичним кодом Помічено зорі твоєї рух. […]...
13. “На захід сонця гнесь кедрина…” На захід сонця гнесь кедрина, Шумить зі скель в вечірню даль, На берег моря хуртовина Викочує кораль… І чують кедри […]...
14. 6. ЕПІЛОГ Чотири стіни – не чотири кордони, котрі розмежовують “наше” й “моє”. Чотири стіни – не сімейні канони, не звичка, що […]...
15. ЗАКЛИК! Годі спати! – Всі із хати: пишне свято навкруги. В мрійно-синіх далечінях хвилі-співи, переспіви, хвилі і луги. Годі спати! Всі […]...
16. СЕРЕД НИВ І ДИВ Ми йшли з тобою серед нив і див, коло млина забутого, старого. Сухий серпневий вітер золотив соломою Івашківську дорогу. Содомою […]...
17. “Серед людей – як у пустелі…” Серед людей – як у пустелі. Душа – залишена оселя. Меланхолійні акварелі У серці, нібито в постелі, Поснули любо. Чому, […]...
18. ПРОБУДЖЕННЯ СЕРЕД НОЧІ Я жив, як всі: гадав, у цьому світі Є тільки насолоди – їж та пий. А добру дівку маєш на […]...
19. 24. Серед нашої ночі Серед нашої ночі, грімнице світу, освіти кожен кут розваленої садиби. Серед нашого саду з обгорілими пнями запалися кущем, містична трояндо! […]...
20. “Видихну серед ночі…” Іванові Царинному Іванові Царинному Видихну серед ночі в мокрих дерев стіну: лісе, бездомний отче, маємо ніч одну. Зникло і соло […]...
21. “Що серед океану каравела?” Що серед океану каравела? Безсила тріска в безмежі забута, але вона своїм стремлінням скута і мчить до зір західних “Mia […]...
22. “Отак живу: як мавпа серед мавп…” Отак живу: як мавпа серед мавп, Чолом прогрішним із тавром зажури все б’юся об тверді камінні мури, як їхній раб, […]...
23. “Серед зими розтанув сніг…” Серед зими розтанув сніг – І знов заворушились трави. Не дбаючи про сенс і право, В бруньки весняний сік побіг. […]...
24. “У горах, серед каменю й снігів…” У горах, серед каменю й снігів, Де слід людини око бачить рідко, Малюєтся на синім небі чітко Мислівська хатка, притулок […]...
25. “Човен хитається серед води…” Чом в Тебе Дівчино Уста солоденькі Човен хитається серед води,* Плеще об хвилю весло. В місячнім сяйві біліють сади, Здалека […]...
26. “Зозуля кувала серед ночі…” Зозуля кувала серед ночі, вві сні здригнулась липа мовчазна. У чарах тиші голосом пророчим сполохано озвалася луна. Чого не спиться […]...
27. “Вийду в поле, стану серед жита…” Вийду в поле, стану серед жита, Задивлюся в небо голубе. Земле рідна, скільки буду жити, Стільки і любитиму тебе. А […]...
28. “І вдень журюсь, і серед ночі…” І вдень журюсь, і серед ночі: Ой Лелечко ж, мій боже Лелько! Весна та гарні карі очі У змові на […]...
29. “Я себе серед неба не бачу…” Я себе серед неба не бачу, І в безмежжі немає мене. Мою долю – сумну і незрячу – Птах удачі, […]...
30. Серед зими я вибрався в мандрівку Серед зими я вибрався в мандрівку. В дорозі мерз – не дивина. А в поїзді додому загрівся і забув, що […]...
31. “Інколи серед сліз і гіркоти…” Інколи серед сліз і гіркоти Я таки мушу всміхнутися, Що Вероніка вчила моралі Кардинала. Гірко довелося Платити за ту науку: […]...
32. ДОРОГА – СЕРЕД ЛІТА – У ПОЇЗДЦІ Через літо – та до неньки я: Чорне горенько ж не спить. Павутинкою тоненькою Мамин біль в мені бринить. Перетнуто […]...
33. “Серед ночі, над степом, при місяці…” Серед ночі, над степом, при місяці Хмарка хмарці клялася у вірності. Наближалися, віддалялися, Недосяжними залишалися. Так вони і за обрій […]...
34. “Серед істин, в сутності мінливих…” Серед істин, в сутності мінливих, Час одну міняти не посмів: Не буває квітів некрасивих, А жінок негарних – поготів....
35. “Серед моря думок мій вітрильник пливе…” “Людина живе після смерті доти, поки про неї думає хоч би одна жива душа”. Народна мудрість Серед моря думок твій […]...
36. “Серед поля попід небом жито жала…” Серед поля попід небом жито жала, Попід небом жито жала серед поля. Вітер віяв, сонце гріло. Дожинала. Дожинала. Сонце гріло, […]...
37. “Наша воля залишилась на полях…” Наша воля залишилась на полях (Коли пересікали Тімошку із автомата). Коли стріляли в потилиці – у казематах. На лісоповалах, у […]...
38. 3 (Спогад тітки Ліди з тюрми НКВД в Крем’янці) Їх в баню автоматники вели, Дівчат нагих, без льоль, сімнадцятьлітніх, Тіла святі […]...
39. “Що тебе носить кругом серед сонної літньої ночі…” Що тебе носить кругом серед сонної літньої ночі? Ти всі квіти потривожив своїм навісним сновидіннєм. Тиха фіалка злякалась, троянда понурила […]...
40. “Стирай зі слів іржу лукаву…” Стирай зі слів іржу лукаву, Первинний зміст їм повертай. На гроші, почесті і славу Свій Божий дар не проміняй. Бо […]...