Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

3

(Спогад тітки Ліди з тюрми НКВД в Крем’янці)

Їх в баню автоматники вели,
Дівчат нагих, без льоль, сімнадцятьлітніх,
Тіла святі їх синцями цвіли,
Тюремний двір – в оскалах соромітніх.

У зграйку збились. Тазики тази
Їх закривали в соромі дівочім,
Над чистим блиском юної сльози
У будці вартовий-дебіл регоче.

Із пліч спадає золота коса…
Тіла у саднах… Гематоми сині…
Понівечена зайдами краса,
Катовані вандалами богині.

Один Господь дивився із небес
На розпач той, на голий крик природи,
Але і Він не сотворить чудес,
Як вкрита врода тінню несвободи.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

3 - БАБІЙ СТЕПАН