Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






“Неначе ніжно вдарило по плесі…”

Неначе ніжно вдарило по плесі –
Звилось понад ліщину: Лесю, Л-е-с-ю…

Чи мати доньку з гаю викликала,
Чи подруга на дівчину чекала.

Мов зринувши, котилося по плесі
Над пахощі вечірні: Лесю, Л-е-с-ю.

У прохолодній темряві прозорій
Поблимували і мовчали зорі,

Та чулося в захмеленому мреві,
Як вітер ніжно лосткотав дерева

І ще луна губила в піднебессі
Те зронене бентежно: Лесю, Л-е-с-ю.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Неначе ніжно вдарило по плесі…” - БАБІЙ СТЕПАН