Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






МАЗЕПА

Не голова у поганім колгоспі
(і той має вигоди)… Гетьман!
Над Україною булава. І в додачу – царева ласка,
У пишних його покоях дивуйтесь, вельможні гості,
Що в залі бібліотеки книг, чужоземних газет мав
І рветься в його садибу така чарівниця-любаска.
А серце його розбите, немов поколота чашка,
Повне любов’ю і болем (і все за щитом лукавства),
Прости йому, люба Мотре, прости найгарніша пташко,
Що не переступив звичаю, що кінь його заспотикався…
Його голова налита такою задумою (Боже!),
Він має усіх провинин, недогляди всіх постирати,
Він знає: забитий попам, народ йому не допоможе –
Лиш краща його когорта, союзник і Божа Мати.
А підстереже невдача – то хай усе іде прахом!
Вже воля його невіддільна від долі його України.
…Він вічно буде літати і віщим витати птахом
Над волею, яку привалили високі Батурина стіни.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)

МАЗЕПА - БАБІЙ СТЕПАН