Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





ІЗ ВИВИХІВ

“…твої люди окрадені,
А панам лукавим
Нащо здалась козацькая
великая слава”
Т. Шевченко

***
Живемо по інерції:
ситі – сито і мучено – мученики.
І колишня влаштована номенклатура,
попролазила
по наїжджених давніх зв’язках,
гріє теплі задами місця.
…кагебешні чини,
що синів влаштували у службі безпеки,
компартійні щури,
що набили на чорному бізнесі теки,
або перебігли в приватні аптеки;
і совки розперіжуються від свободи –
люди без почуття Батьківщини – ні плем’я, ні роду;
пристосовані (добре треновані на пристосуванні) писаки,
що відверто несуть над усе комерційні ознаки…
І на чесного, щирого, зболеного патріота
дивляться в корумпованім світі, як на ідіота;
як на цих, що пливуть – через цвинтарні брами,
або під начальницькі двері,
(візитери щоденні, такі надокучливі пенсіонери…).
Живемо по радянській інерції:
ті, що були тоді ситими – сито,
і мучено – мученики.

***
Вони там – наверху, ти в духовній темниці,
Як повстанець в криївці (той загнаний вовк),
Хоч наважуся, візьми і бабахни з рушниці
В цей розгул, мов посеред чуми, (щоб замовк).
Вони там – наверху, фешенебельні зводять палаци,
Ти – між книг, наче в келії схимник, монах
Молишся за Україну (кривавиться серце і плаче),
Вони ж в бандах, командах і що їм митець-одинак?..

***
Синьо-жовтих прапорів сумні кольори,
Як насиченість різна світанків,
І в отих, що звели на столах до пори,
І святі кольори, як… в повстанців.

***
На ранах України – ситі черви.
З котеджів, “мерседесів” піджаки…
Панове генерали, ще не вмерли? –
П’ючи з отруєної стронцієм ріки?..

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 5,00 out of 5)

ІЗ ВИВИХІВ - БАБІЙ СТЕПАН
«