“Де зацвітають густо вишняки…”

Related posts:

1. САША Пожалійте, люди, карапуза Сашу: Дуже він не любить їсти манну кашу. Каже: – Як пожежником стану я колись, Потушу пожежі, […]...
2. “Я не вмирав ніколи – я живу…” Я не вмирав ніколи – я живу З тих пір, як води землю оросили, Ні, я не вірю в темряву […]...
3. “Живе сусід…” Живе сусід, живе, вважає, правильно Бере з одних – що тягнуться до нього, дає для інших – тягнеться до них. […]...
4. ПОРА Пора звикати до суворих слів, Твердих, як золоте дубове брусся, Пора навчити дочок і синів, Що Україна – мати, не […]...
5. “Чого ви не гаптовані туманом…” Чого ви, мої вірші, не естрадні, Чого ви не гаптовані туманом, Чом догори ногами не стаєте, Чому не прикидаєтесь байками, […]...
6. МОНОЛОГ Ми вже собі казали, Господи, усе – в розмовах, що ростуть, мов вишні, що вдихують корінням чорнозем і ділять нас […]...
7. ВІДОЗВА ДО БАЛАКУЧОГО ГОСТЯ Ображати тебе не хочу я, прошу тільки, щоб ти зрозумів – не розстрілюй часу робочого кулеметною чергою слів! Поки ми […]...
8. “В архівах серця скільки гине…” В архівах серця скільки гине Найгеніальніших поем, Бо ми ж не хлібом лиш єдиним, Не в безконфліктності живем. Ми від […]...
9. ПОРА Вже й сум посивів від турбот щоденних, (Старіються в цім світі й почування). В саду достиглих слив співає вітер, Осінню […]...
10. “Ластівки літають, бо літається…” Ластівки літають, бо літається, І Ганнуся любить, бо пора… Хвилею зеленою здіймається Навесні Батийова гора. Гнуться клени ніжними колінами, Чорну […]...
11. ПОРА ВОСКРЕСІННЯ Природу знов охоплює весна І світ у свіжих соках молодіє, В старечих вербах, древніх ясенах Вино зелене буйно сповеніє… Пора […]...
12. “Що ж, авторучка – це не шабля з піхов…” Що ж, авторучка – це не шабля з піхов. Ворожа кров не бризне з-під пера. І лиє дощ. І гетьман […]...
13. “Так свіжо низом пахнула трава…” Так свіжо низом пахнула трава, А десь вгорі заплутувались бджоли Серед суцвіть… Хмеліла голова В нектарах запашніших матіоли. Од всього […]...
14. “Хваливсь один пристаркуватий тип…” Хваливсь один пристаркуватий тип, Що він зберіг здоров’я – душу й тіло, Що обдурити вміє навіть грип… І як то […]...
15. АСТРОЛОГ У нього палка потреба, у нього жадання слізне: окраєць нічного неба піймати у фокус лінзи… Бо він живе на горищі, […]...
16. ТУГА СЕРЦЯ Літа мої молодії, Вам вже не вертаться; Душі моїй прийшла пора Слізьми обливаться. Серцю мойму як хотілось, Так не удалося: […]...
17. ДЕМОБІЛІЗОВАНОМУ Ти їдеш додому туди, до Дніпра. Позаду Європа, шалена пора. Ти згадку про неї довіку носи, Повище підкручуй гвардійські вуси! […]...
18. “Такої ганьби ще Вітчизна не переживала…” Такої ганьби ще Вітчизна не переживала, Для зрадників завше знаходилась шабля чи зашморг. І ходять злодії, розбійники ходять зухвало, І […]...
19. “Світ нарешті до краплі зібрався в мені…” Світ нарешті до краплі зібрався в мені. Був колись я у нім, як листочок на вітті, Та дозиметром став у […]...
20. СТЕП Їдемо з батьком степом серед ночі; То як мій коник заграє, заскаче, Зараз чогось мому батькові в очі Сльози навернуться, […]...
21. “Десь є там яр у глибині полів…” Десь є там яр у глибині полів, Десь є там я над яром тим дніпровим. У тім яру на темнім […]...
22. “Світяться вікна і світяться зорі…” Світяться вікна і світяться зорі, Світять і світяться цілу ніч – Ніч новорічна сяє надворі, Стали ялинки, як сто тисяч […]...
23. “Зима побілила сади…” Зима побілила сади – У квітні їм знов квітувати. А мати пішла назавжди І вже не повернеться мати. Сувора настала […]...
24. “Пожовтіла тополя. І клен збагрянів.” Пожовтіла тополя. І клен збагрянів. Осінь надворі. Пора сумувати. І видіння з тобою проведених днів (З тобою! Посеред розквітлих лугів!) […]...
25. Merida Попрощаймо себе в Юкатані, де спекотою час захлиснувся, пристав – залишайся отут молодою, нахилися на білий рукав. Віддаю тебе смаглому […]...
26. “Шукайте цензора в собі…” Шукайте цензора в собі. Він там живе, дрімучий, без гоління. Він там сидить, як чортик у трубі, і тихо вилучає […]...
27. ТАРАСОВА ГОРА хіба хто з поетів світу криваву корогву душі на таку високу гору зносив наче до розгойданого дзвона притис руку до […]...
28. “Таке життя – як в риб сьогодні в річці…” Таке життя – як в риб сьогодні в річці – Лиш вижити б в затруєній воді, А тут ще в […]...
29. В КАРПАТАХ Застиг сріблястий Прут. Карпати, Як зачаровані воли, На роги місяць підвели, Мов хочуть крайнебо підняти. Хитнувсь, хлюпнувсь, розбігся Прут, – […]...
30. НА РОКОВИНИ СМЕРТІ ШЕВЧЕНКА Умер поет! І струни голосні Порвалися, замовкнули навіки. Ми стали сиротами, і, сумні, Ми понесли у серці жаль великий. І […]...
31. НІЧ НА КОЗАЦЬКИХ МОГИЛАХ Як серед вічності, могили, серед ночі, Покинуті (ніде ані душі), Лиш річка поруч щось собі торочить І тихі наслухають комиші. […]...
32. “складаю ці залякані слова…” складаю ці залякані слова немов дитина кубики складає задарма степ тікатиме з сенаю його чекає та сама жорствб однбкі мари […]...
33. ПАБЛО ПІКАССО Білий голуб – голуб миру, Він – емблема, прапор тих, Хто планеті хоче щиро Щастя, Долі, Днів ясних! Голуб миру […]...
34. Складаю ці залякані слова складаю ці залякані слова немов дитина кубики складає задарма степ тікатиме з сенаю його чекає та сама жорства однакі мари […]...
35. КОЗАЦЬКІ МОГИЛИ Козацькі могили. Загрузлі хрести по плечі у землю просохлу. Віки надягнули на камінь простий папахи зеленого моху. Що сниться вам, […]...
36. КРАЇНА СОНЦЯ Убивця знахарює під місточком, безокий стереже серця й корони, банкір складає вірші про листочки, поет громаді шиє панталони; повії, співаки, […]...
37. 1. ПРИЧАСТЯ Алупка молиться Ай Петрі зеленими обелісками кипарисів. Мавританські вежі палацу ростуть у небо, мов готика. Ливанський кедр підносить чашу суплікацій […]...
38. ЕЛЬДОРАДО Десь далеко єсть країна Пишна, вільна, щастям горда, Кожний там живе щасливо – Держиморда, держиморда. В тій країні люблять волю, […]...
39. ХОРТИЦЯ Колиска відчайдушного братання, Священне місце воїв, кобзарів, Козацькі чайки в сивому тумані І під сурмою чистої зорі. Приліг десь ворог […]...
40. РОДОВІД ЗЕРНА На дні правічної могили знайшли історики зерно. Воно не вмерло, не зогнило, в землі поховане давно. Крізь тіло пращура оспале […]...