“Благословенні чисті криниці…”
Благословенні чисті криниці
В полях, на хуторах далеких в лісі –
При липі чи розлогому горісі,
Звідкіль стежки біжать у всі кінці.
Натомлений, зіспраглий підійдеш –
Той плескіт за відром, шумливий гомін…
І з-поміж цвіту липового п’єш
Холодну силу, що аж зуби ломить.
(3 votes, average: 4,67 out of 5)
Related posts:
- “Спокійну совість і чисті руки…” Спокійну совість і чисті руки Я мушу ревно оберігати. Хай навіть горе навкруг і муки І кривда моститься панувати. Нехай […]...
- В МІКРОФОН КРИНИЦІ Ввечері Коли село засинає Параска по воду йде Старенька легенька Парасочка В глибоку криницю відро занурює І каже в криницю […]...
- ШКІЦ ВЕСНИ Гомін, гомін.. Аж у березні – начало. Забалакало травою попід схилами. Закурликало з-під сонця, заячало. Протоптало ті стежини, де ходили […]...
- До н. к. с Зранку в холодну могилу Ти жертвою часу лягла; Без жалю загублено силу… А в мене пак гадка жила: Що повівом […]...
- ДО КРИНИЦІ Уста закропивши, ми йшли на роботу, Чорноземну, вічну, трудну… Як же тепер, у твою спекоту, Моя рятівнице, тебе обмину? Кринице […]...
- “Холодне яблуко зірвати на вершку…” Холодне яблуко зірвати на вершку, Вкусити, щоб аж зуби заломило, Як захрумтіти солодом сніжку, Гілок застиглих пить останню силу, І […]...
- БІЛЯ КРИНИЦІ Стоять жінки біля криниці, Туманом тягне від ріки. В садах шаліють різні птиці, У відрах плавають зірки. Розмова. Свіжість вечорова. […]...
- “Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад…” Хата. Сад. Наші рідні. Ясний листопад, В листі жовтому душі, як горлиці чисті, Зупинитись… Хоч в сні, в тім нападанім […]...
- ЖЕРТВА БІЛЯ КРИНИЦІ Стікає каменем криниця, пашить полин вітрів, сковзає по цямринні громовиця і терпне деревій років. Присядемо до тихої розмови, зітремо з […]...
- “Відро защебетало у криниці…” Відро защебетало у криниці. Совою глухо ухнула вода. Ні місяця. Ні зірки. Ні зірниці. І мла – мов горе! Горе […]...
- ВІРШ ОСОБИСТИЙ Відходиш у ліс, поміж дерев, скинувши з плеча життя, мов важкий плащ, відходиш у себе, поміж мовчання, з нагим тілом […]...
- ВІЛІЯ Віліє, Віліє, зорями лілії, Глянь, мерехтять із глибин, Ніжні хмаринки – лебідоньки білії Мрійно гойдає твій плин. Промені чисті цілуються […]...
- ГОМІН Гомін, гомін по діброві, А над полем все заграви, А над полем все заграви, Пожовтіли буйні трави. Станьмо, хлопці, при […]...
- НАПУЧУВАННЯ Того дня, виходячи з хати, підійдеш до дверей і на порозі зустрінеш Сагайдачного з розпростертими обіймами, як батька: вирушаєш у […]...
- КВІТКА ЦІСИК Квітка Цісик, голубка (бо дух) золота Лине над океаном, до зір доліта. Голосом долинає до отчих країв, До високих смерек, […]...
- КИЇВ З ЛІВОГО БЕРЕГА Вітай, замріяний, золотоглавий На синіх горах… Загадався, спить, І не тобі, молодшому, горить Червллних наших днів ясна заграва. Давно в […]...
- ТАНКІСТ Сніги! Не сніги, а ріллі, Наорані смертю за мить. І хлопець – одне вугілля – Біля танка свого лежить. Руку […]...
- КОЛО Сорочку гамівну на душу не зодягнеш. Та все одно – весна, і видно, як під вечір висять в повітрі білі […]...
- НАД РІКОЮ Вже сірий день між горами розтанув, мов у долоні кучерявий сніг. Коли йдемо з тобою між каштани – сріблом алеї […]...
- ЗАПАХУЩИЙ ТРАВЕНЬ Благословенні зруби й полонини, Що вас я хочу в безнадійні ночі! Як добре – там – знайти зорю пророчу, Дзвонити […]...
- БУЗКОВЕ БРАТАННЯ Мої побратими надійні і давні! Хай вітер – чи звідси, чи звідти, – а я не міняюсь: пишу вам вітання […]...
- “Десь є там яр у глибині полів…” Десь є там яр у глибині полів, Десь є там я над яром тим дніпровим. У тім яру на темнім […]...
- МАЗЕПА XVIII Мазепа дума, як на крицю Знайти ще дужчу силу – гнів… Щоб будувать свою столицю, Петро все просить козаків. Вони […]...
- ПІЗНЬОГО ВЕЧОРА Прийшов додому щойно. Уже ніч Вечірній смерк у сповитку колише. Натомлений, не чую рук і ніг, А голова болить, аж […]...
- ЗОРІ-ОЧІ Зорі-очі, очі-зорі Тут і там, Тут зорять – до дна прозорі, Там зорять – як іскри в морі… Зорі-очі, очі-зорі, […]...
- ГІЛЬЧАНСЬКІ ДЖЕРЕЛА (Біля святого Миколая) У кам’яниці із камінних нір Пливе вода холодна і прозора, Поміж відрогів Кременецьких гір, Джерелами двигтить під косогором. Їх обступив […]...
- ДОВЖЕНКО І Благословенні води літ, Літа Десни благословенні І часу вічного політ В однім осяянім іменні. Благословенна срібна твердь Землі і […]...
- ВАВИЛОН Колиско рабства, з пороху постала, І в порохи повергнута навік! Поміж Єфрату й Тигру, як зарік, Відвагу й силу здавна […]...
- МОЯ МОЛИТВА Молю тебя, святое бытие, Дай силу мне отвергнуть искушенья Мирских сует; желание мое Укрыть от бурь порочного волненья И дух […]...
- “Це мою хату вже замітає холодний вітер…” Це мою хату вже замітає холодний вітер, І синій терен в туманах сизих осінньо терпне… Ти моя мрія, мій бронзокосий […]...
- “Помовчім на базарі очей та облич…” Помовчім на базарі очей та облич, Мову побережім, як незаймані води, Мо’ рости, наливатися не перешкодим, Тому слову, що визріє […]...
- ГОЛОД Хоч би світало… – Мамо, хліба! Підвівся батько: замовчи! Коло вогню в вагоні збились і мруть голодні втікачі. І дим […]...
- “…Не про всіх запитав. Розказав” …Не про всіх запитав. Розказав не про всіх – ще залишив для брата. Із холодних космацьких отав нічка встала – […]...
- ТЕЛЕФОН-АВТОМАТ Поміж нами снігами простелилася віддаль, непривітна, холодна, поміж нами – снігами… Нема тебе, рідна, і душе моя, наче голодна. Вкотре […]...
- 6. ЗМАГАННЯ АТЛЕТІВ Пухке лице судді, неначе в бонза, та свиставки пронизливий сигнал, захоплення в очах довкола пал. і плескіт рук, і мого […]...
- ДРУЖБА Скільки в моїй стороні Рік і річок протіка, Та полюбилась мені Волга – могутня ріка! Скільки високих, стрімких Бачив я […]...
- “Мистецтва радісна принада…” Мистецтва радісна принада, Його прилюбної хвали Ласкавий клич, могутня влада Мене світами повели. Вони роздмуханому зору З’явили праведну красу, Оздобний […]...
- СТИХІЯ І В СЕЛІ Коли з ночі у серце повзе самота І чорніють, як хмари дерева похилі, І над всім налягає […]...
- ПРОХІД Утікаю від самотніх стін у юрбу, що мов барвистий гомін. Йде зі мною поруч – довга тінь, що із нею […]...
- МІЙ ОТЧИЙ ДІМ Благословенна синь озер, І Псло, і повів рути-м’яти… М. Рильський Благословенна та земля, Що полюбила звіку-зроду Труд ратая і коваля, […]...