МУРАШНИК
Предивні, зачаровані міста
з рудого порохна й рябої мерви.
І пасма вулиць сплетені, мов нерви,
і клуня в сірих теремах містка.
І наче плюш з роздертого листа,
життя засушене, немов консерви.
Одначе праця йде все без перерви,
листок зшиває вічно до листка.
Здобичники у сутінках тюрми
ссуть мошечок, рабинь своїх живіт.
Рядами над рядами тут доми
піснями труду дневі шлють привіт.
Подумай мимохіть, як чобітьми
є легко розчавити цілий світ.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- МУРАШНИК Мене він кликав таїною світу – Мурашник в лоні лісових висот, Як небо кличе на чужу орбіту, В казкове коло […]...
- ЗАКІНЧУЮЧИ Хто ж потребує слів твоїх? Чи той, що важить хліб і сіль, чи той, що відсотки рахує, чи той, що […]...
- ПІДСВІДОМІСТЬ Понад похмуре, чорномуре бердо підносив замок кам’яний свій жест. В нім сивий мешкав цар, мов срібний жезл; в льохах тримав […]...
- “Під вечір виспів благодатний день…” Під вечір виспів благодатний день, Налитий сонцем, мов бджолині соти. Він був як рік (коли сидиш як пень), Він був […]...
- Мати Біля вікна у сутінках Мати гойдає колиску, Де спить дитина. Тільки немає колиски. Тільки немає дитини – Зникла, розтала у […]...
- ВІТЕР Повіяв вітер степовий, І чути у відлунню: “Ти покажи характер свій, Ти родич мій, братуню! Я не звикаю до тюрми, […]...
- СУТІНКИ Як залягають сутінки в кімнаті, Я не лякаюся нічого й не боюся, В кирею самоти я щільно огорнуся, Гляджу на […]...
- ДУМА ПРО ПЛАКАТИ Рядами, рядами, рядами, Довгими смугами, над кам’яними бруками Висимо, Лежимо, Сидимо Ми на мурах розіп’яті, Ми плакати, плакати, плакати. І […]...
- МОЛИТВА Ігумен встав. Брати-домінікани Двома рядами вийшли з-за столів, І серце храму – пройняли органи. І морок сам зайнявсь і задзвенів. […]...
- БОЖЕВІЛЬНА В дворі тюрми, в містечку Яблунові, Лежали вбиті воїни УПА. На їх очниці, на калюжі крові Спадала з неба снігова […]...
- Вишивала мати вишивала мати долю хрестиками дитині залишилась мережана думка кольору блакиті неба й листка осіннього...
- “Прощаюсь, юносте…” Прощаюсь, юносте, Спасибі, що така Була і в мене Чиста і крилата… І щирим золотом Черленого листка Оплатить осінь нам […]...
- ЧІКАГО О’ГЕР Неділя пополудні, я на літаку, чекаю, щоб вилетіти з Чікаго О’Гер, мій мозок повний думок про Френка О’Геру та запаху […]...
- “Понад пожовклим очеретом…” Понад пожовклим очеретом, Високо в хмарі, верх землі, В далекий край повільним летом Летять журливі журавлі. Летять довгенькими ключами Понад […]...
- “Найлегше згадую жабу…” Найлегше згадую жабу. Точніше, її очі, страшніші від очей змії. Бо то очі жаби, яка в сутінках прийшла назавше забрати […]...
- ХУДОЛІЇВКА В колгоспній стайні – збори. Кандидат У депутати, тобто я, з порога Врочисто промовляю до дівчат, Нове життя змальовую щомога. […]...
- КАМ’ЯНИЙ ПАРК У ямах їх сердець – стоять камінні спогади, що згадують про них рядами епітафій. Живі ціле життя ідуть до них […]...
- “Гей, вдарте в струни, кобзарі…” Гей, вдарте в струни, кобзарі, Натхніть серця піснями! Вкраїнські прапори вгорі – Мов сонце над степами… Гей, рясно всипте цвітом […]...
- НАД КНИЖКОЮ ПОЕЗІЙ Люблю не раз вертатись до старого табурету, де кілька книжечок лежить завинених в газету. Коли з-за неба виринає ніч назустріч […]...
- “Що ж, зволікай женихів Україно, мов та Пенелопа…” Що ж, зволікай женихів Україно, мов та Пенелопа, Хай об’їдають тебе: вже ж ти не вийдеш за всіх. Будеш ти […]...
- 24. ПРЕВИСПРЕННАЯ ТВОЯ Розсипаєш над землею тьму і встановлюється ніч. Звірі розсувають хащі і бредуть крізь темінь. Підносиш понад видноколо лик і встановлюєш […]...
- ЗОЗУЛЯ Ой, закувала знов зозуля. Мабуть, кує вже сотий раз? Вже двадцять весен в юних гулях відмірюю піснями час. Роса сріблилась […]...
- “Снігами засипаний гай…” Снігами засипаний гай, І річка закута льодами. У небі воронячий грай, І сиві доми над хатами. Замети – по самі […]...
- РУТА Р. Е. Листопадні зорі неприхильні до любови. Падаючи, відмежовують себе від неба і людей від себе. Пробираючись крізь зорі, затрачаю […]...
- ЧОЛОВІК ІДЕ В САД ВЕСНОЮ Ще ніч, і сад тихий, неначе він сам тримає себе в тайні, і відчиняються двері хати, тихо як уста у […]...
- Це розчавлені арфи – есенція ладану з мороком Пам’яті Любові Дручків це розчавлені арфи – есенція ладану з мороком де на лобі кайлом поцілунок воскресе заїжджають планети – […]...
- “На терезах, де справедливість важать…” На терезах, де справедливість важать, відмірили мені надміру щастя. Радіти рано: помилку завважать: поправити її без труду вдасться. Який ще […]...
- М*** Ты – шелест нежного листка, Ты – ветер, шепчущий украдкой, Ты – свет, бросаемый лампадкой, Где брезжит сладкая тоска. Мне […]...
- “Дванадцять сивих суддів сидять…” Дванадцять сивих суддів сидять у сутінках під стіною, а я ховаю очі, як тать. Що стало, старці, зі мною? Чому […]...
- “Єсть у мене одна…” Єсть у мене одна Розпачлива, сумна, Одинокая зірка ясная; Сеї ж ночі дарма Її кличу, – нема! Я стою у […]...
- “це розчавлені арфи – есенція ладану з мороком…” Пам’яті Любові Дручків Пам’яті Любові Дручків це розчавлені арфи – есенція ладану з мороком де на лобі кайлом поцілунок воскресе […]...
- СУТІНКИ У сутінках душі моїй тривожно. Між цих смутних задимлених пожеж, між цих туманів розминуться можна з життям своїм і заблукать […]...
- ТОВАРИШАМ І вас зі своїх зборів проженуть Старих порядків лицарі гордії, Ім’я і діла ваші прокленуть І крикнуть: ” Зрада! Пагубнії […]...
- КАЛИНА Калина похилилась вниз, мов ягода росте червоне слово. Весні окриленій молись, карбуй на камні пісню калинову! Та промінь сонця, мов […]...
- “Музеї мовчать, увібравши у себе минуле…” Музеї мовчать, увібравши у себе минуле. Картини мовчать, та мовчанням говорять багато. Із столичного гамору, із столичного ритму і гулу […]...
- БІРЖА На біржі життя купуєш дешеві майбутнього акції та віриш, мов грач, у щастя і вперто ждеш дивіденду. Хотів би ти, […]...
- “Діти улітку складають гербарій…” Діти улітку складають гербарій: пелюстка ромашки й цвіт ведмежого вушка; зозулині черевички й сині лісові дзвоники; волові очі та ще […]...
- ГАК Ця стіна рівно освітлена промінням, а навпроти – стіна в затінку. Між ними садок чи то парк з водограєм, з […]...
- НА РОКОВИНИ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА Тобі, уславлений співець, Тобі сплітаєм сей вінок Із перших квітів весняних, Своїх бажань, своїх думок. Твоє імення не забуть, В […]...
- “Зацвіли жоржини у саду…” Зацвіли жоржини у саду, Зорепади відцвіли серпневі. Доцвітає літо день по дневі, Наближає осінь молоду. З чим же я у […]...