ФІЯЛКИ

Related posts:

1. ФІЯЛКИ Фіялки теж мають життя, ім’я для пашпорту, наповненого проваллям, шлунки, що травлять те, що лишається з душ, кишки, форму яких […]...
2. До моєї світлиці до моєї світлиці зазирають папороть і розплющені очі африканських фіялок добридень! ти вже не спиш? готова вмерти за правду дати […]...
3. “Ластівки уже повідлітали…” Ластівки уже повідлітали. Довші ночі і коротші дні. Там, де ще недавно жнивували, Рання осінь бродить по стерні. Перше пасмо […]...
4. “Він опанував розуміння…” Він опанував розуміння стислого кулака коли п’ять річок як пальці текли в одне море а на долоні плавали кораблі а […]...
5. БАЛАДА ПРО ЛЮБОВ – Як вам, сестро, тут на самоті З чоловіком, що в горілці тоне? Він приніс не щастя – горе чорне, […]...
6. ВІСІМ ОЧЕЙ Вісім очей, я маю вісім очей – одні очі, щоб бачити мою шкіру, що жде повороту твоєї із пасовиськ туману, […]...
7. ДОЗРІВАННЯ Синові Богдану Так, на межі весни і літа Вже не співають солов’ї, – У гніздах підростають діти І клопоти у […]...
8. ПЕРШИЙ СНІГ Кривавий, як очі, що не спали до теж кривавого світанку, мучені жорстоким тираном- невротиком мозку, як ті, яким не вистачило […]...
9. “Над ліжком дитячим, над сном голубиним…” Над ліжком дитячим, над сном голубиним Витає, мов чайка, турбота твоя, Моя ти дружино, Моя ти єдина, – І радосте, […]...
10. ГНІТИТЬ МЕНЕ Гнітить мене ця вертикальність міста, ця плоскість стель, ця герметичність вікон. Як можна тут співати про красу, працюючи на хліб, […]...
11. Кирпата безодня розплющує губи кирпата безодня розплющує губи сміється і плаче над погарлм неба сплелися до танцю Венера і Врубель під білих колон гомеричний […]...
12. СУТІНЬ Долоні сну в весінніх сінях лягли на струн прощальнім шумі. В твоїх очах блакитна сутінь. Не дно кларнета – дно […]...
13. “Повітря нічне до рання…” Повітря нічне до рання З неба текло й ряхтіло. Радощами кохання Світилося твоє тіло. Місяць, як повноголосся Твоєї душі золотої, […]...
14. “Заспівайте, сестро, заспівайте…” Заспівайте, сестро, заспівайте Про своє кохання безталанне, Бо в піснях кохання нещасливе – Нащо і співать, як не журна? В […]...
15. САМОТИНА Люба подушечко, сестро моя самітненька! Де мій коханий! Скажи, де коханнє кохане? О, та й доріженька ж милому! О, та […]...
16. “Несеш у брунатному тілі…” гНесеш у брунатному тілі зливу щедротного сонця, гіркавість зеленої вільхи, солодкість медових сотів. Несеш у брунатному тілі губи мої і […]...
17. “глиця з долоні повільно стирається потом…” глиця з долоні повільно стирається потом, крекче з корінням – як світ – іменами вперед. осінь приходить і тихо питається, […]...
18. БАЛАДА ПРО БЛАКИТНУ СМЕРТЬ Примарні камениці і коші подвір’їв, мов нетрі мороку, вузькі і мокрі сходи, провалля ночі, що його ніхто не зміряв, і […]...
19. “Сьогодні я гостею Афродіти…” Сьогодні я гостею Афродіти На Акрокоринті. Друже, Ви не відчуєте Свіжости цього тіла Й поцілунків диких фіялок, Що їх я […]...
20. КЛІТКА З ЛЕВОМ Лев, той що квіти крові випускає, Вусатий мопассан, гриваста смерть, – Красунь за грати подихом вдихає І лиже животів їх […]...
21. Вітер вітер навздогад гортає твоє волосся так як вогонь сторінка за сторінкою повільно пожирає книгу і мені тоді дуже хочеться тебе […]...
22. САД МАЄ ОБЛИЧЧЯ УПИРЯ Сад має обличчя упиря, хоч починає цвісти, напух від тиші, як від крови, як губи посиніло його каміння, простягає до […]...
23. ЛИСТ У соняшних плямах Різдво відпливає На кризі йорданських рік. Тремтячі новини На крильцях пом’ятих Нового метелика. Я знаю: далеко Сонця […]...
24. “Чистою-чистою, білою-білою…” Чистою-чистою, білою-білою Рання зима була. Кажуть, що біло ти зацвіла… Не уявляю тебе посивілою. Чи то прискорені, чи уповільнені Кадри […]...
25. “На Колимі запахло чебрецем…” На Колимі запахло чебрецем і руто-м’ятою, і кропивою. Кохана сестро, дякую! З любов’ю паду в про тебе спогади лицем. А […]...
26. “Стоять сухі кукурудзи…” Стоять сухі кукурудзи, Й сухе волоття суше просо. Лелека, мов старий грузин, По жовтім полю ходить босо. Лисиця їла – […]...
27. “За мить кохання йшов би навмання…” За мить кохання йшов би навмання З чолом відкритим, захололий, босий, Та в серці з вічним, захололий, босий, Та в […]...
28. КВІТНЕВІ БАГАТТЯ Іду таким квітнево-молодим! Весна димучі коси розплітає. А дим весни – не той осінній дим, який звисає смутком над літами. […]...
29. СЕСТРА. Співанка з української думки Ні зазуля в лузі затужила, Ні пташина в тузі голосила, То сестричка лист писала, На сторону посилала Та й до […]...
30. ДНО ТИШІ Сліпуче чорний вугіль ночі, глиб і серця шахта, природи дно – дно таємниці й неба синє лоно; лящить у вухах […]...
31. ВРУБЕЛІВСЬКИЙ ЕТЮД Він мав печальні всевидющі очі – В орбітах диких голубі дива. В них світ буденний, темний і порочний На полотні […]...
32. ДИПТИХ 1 На скроні, де ще б’ється тепла жилка тремтить пелюстка. Черешнева мла. Червоним ще не правлена помилка Ти вже її […]...
33. ДІМ ЗА ЗОРЕЮ Струмує гімн рослин, що кличуть про нестримність зросту, і серцю, мов по сьомій чарці, невисловно п’янко. Від’їду вже. Тут був […]...
34. LEITMOTIV Казатиму до вас огненною тоскою Великим болем ран, закованих в душі, Тулитись му до вас усею самотою, Всім смутком чорних […]...
35. РУНО Поїдемо удвоє по закляте руно. З долоні вітру, що прощався з нами, грудка погаслої зорі упала, мов дарунок. Вперед! Сім […]...
36. “Маленьким хлопчиком додому…” Маленьким хлопчиком додому у полі йшов я в шумі трав і у гніздечку кам’яному сорокопудика спіймав. Тримав я міцно пташеня […]...
37. СІМ 1. Прибуде з розпущеним голосом, пригорне тебе, приголосить словами, і будеш наївно розніжений, будеш безтямний. Прийде і закутає шепотом пригорне […]...
38. ТИША Підвів мене Господь-Бог до великої тиші й спитав: що ти можеш на ній написати? Я сказав, що хотів би написати […]...
39. ДІВЧИНІ БЕЗ КРАЇНИ Добра сестро птахів, дівчино без спогаду, щоночі дивишся крізь спів чужих каламуть, щоранку дивишся крізь вій золоту погоду, як у […]...
40. МОРЕ МОЄЇ ДУШІ + В темную ніч я до моря душі Прислухаюсь. Море мовчить, мороком вкрите, Урвища сплять у тиші. Я вдивляюсь. Серце […]...