Такою зимою безкровно неначе потребою
такою зимою безкровно неначе потребою
бажаєш розбити або навпаки замести
вкорочене небо ніким випадковим не гребує
коли замість тебе так лячно сухі храбусти
коли відступаючи правою з поля до озера
надіюсь повірити комусь такому як сам
ламкого дощу як покірну дещицю молозива
скрипучого сміху розплавити знічений сад
це там де чатують дерева і води розхристані
де знічені бильця бадьоро вилизує сум
згортаючи кару як зношену ласку насвистує
як зиму цю сам на чотири вітри рознесу
мандруючи вільно як з неба до неба торкнутися
яскраво плестиму свою рятівну борозну
а крику сьогодні замало і небо не крутиться
і сонце покірно звертає себе на весну
(2 votes, average: 2,50 out of 5)
Related posts:
- Я уявляв собі смерть не такою я уявляв собі смерть не такою наївно вірив що нестямний оргазм страху рвучко жбурне мене поза межі болю а насправді […]...
- Не зимою не синім виляском не зимою не синім виляском сином виразки крони й кореня перестрибнути або вирости місце каменя місце комина обриваючи тіні липові […]...
- “Ми проколені потребою любови…” ми проколені потребою любови нещасливить нас потреба щастя виголоднює невтримний голод щоб не зникнути всечасно ми тримаємось життя любов’ю порожнієм […]...
- “Співучі обриси роденівської Музи…” Співучі обриси роденівсьої Музи, недоторканна мармурова плоть, той вигин рук, важкий туман волосся, тонке одухотворене лице. Такою ти з’являлася, о […]...
- В оправі озера неначе в оправі озера неначе в чужій державі риби й риби з обвалу піняться гарячі нічних істот підшкірні глиби і тінь […]...
- “Отак, неначе вчора вранці…” Отак, неначе вчора вранці, Ішли до діла новобранці – До плуга, молота, ракети, І дехто, ясна річ, – в поети. […]...
- Живемо під чортом неначе під Богом живемо під чортом неначе під Богом і вправно жонглюєм словами в яких від глибин від прасуті святого немає ні грама […]...
- Балада про втечу Людина втікала від синього неба, Втікала від радості і від зла. Людина втікала сама від себе – Але нікуди втекти […]...
- СОНЕТ Дмитрові Павличку Дмитрові Павличку Тече ріка. І неба фіолет – Мені течінню зоряно-пливкою… Тече сонет неквапно під рукою, Немов не […]...
- “Меж скалами, неначе злодій…” Меж скалами, неначе злодій, Понад Дністром іде вночі Козак. І дивиться, йдучи, На каламутну темну воду, Неначе ворогові в очі, […]...
- “Неначе космос…” Неначе космос… Як тривожний вир, Де сходять новоявлені світила… У тому небі діаманти зір Примхлива наша доля засвітила. Ніхто не […]...
- “Неначе бронтозаврове яйце…” Неначе бронтозаврове яйце, Віднайдено в Драмгеллерській долині, По небу важко, втомлено пливе Грудневе сонце. Черевом угнутим Воно торкається гілля дерев, […]...
- ФУГА Сутеніло. Сатаніло. Погляд сходив кров’ю… В скафандрі хмар ішло землею небо. Сутеніло. Бомбами, бомбами, бомбами Бийте свободу в лоб!.. Праворуч […]...
- “Неначе степом чумаки…” Неначе степом чумаки Уосени верству проходять, Так і мене минають годи, А я й байдуже. Книжечки Мережаю та начиняю Таки […]...
- “Галуззя вербове, неначе воскове…” Галуззя вербове, неначе воскове, І свічі запалює страсний четвер. Вже скинули, земле, ми, врешті, окови, Як із-під комуни, від льоду […]...
- “Неначе ніжно вдарило по плесі…” Неначе ніжно вдарило по плесі – Звилось понад ліщину: Лесю, Л-е-с-ю… Чи мати доньку з гаю викликала, Чи подруга на […]...
- XXXVII. “Неначе вітер у волоссі…” Неначе вітер у волоссі, в моїх устах твоє ім’я. Прозорою водою повіки на очах. Душа, як сонце у воді, в […]...
- “Чому гортаєш сум, неначе книжку…” Чому гортаєш сум, неначе книжку, І дивишся у даль, котра німа? Бо вже літає гайворонням низько Й хурделицею стелиться зима? […]...
- “Стоять ліси, неначе срібні зали…” Стоять ліси, неначе срібні зали, Сніги поля по обрій замели, Вітри осанну зорям проспівали І до світанку спати залягли. Ніде […]...
- “Неначе птах з ключами журавлів…” Неначе птах з ключами журавлів, Нежданий спогад з півночі прилинув, Торкнувсь мені до серця – й на хвилину Зашерхлий біль […]...
- “На битій дорозі підкова лежить…” На битій дорозі підкова лежить. Вилизує хвиля німі береги. В нікуди, в нікуди дорога біжить – В затоплені морем луги. […]...
- “Минулося, перемололося…” Минулося, перемололося… Та кожен день собі познач, Коли співав ти на півголоса, Як за чепігами орач. Коли всього тебе поглинуть […]...
- “Колись-то ще, во время оно…” Колись-то ще, во время оно, Помпілій Нума, римський цар, Тихенький, кроткий государ, Втомившись, пишучи закони, Пішов любенько погулять І одпочить. […]...
- ПОРТРЕТ БАТЬКА Тато був скупим на ласку, цілуватись не умів. Клав долоню, наче праску, на чорнявих пустунів. Тато хмурився невміло, був нещедрим […]...
- Тонкого сну знакоме відображення тонкого сну знакоме відображення на дні ріки – чи доживеш до дна немов провини порскають ображено ламкі комахи з білого […]...
- АЛЬТАНКА В ЛІКАРНЯНОМУ САДУ Альтанки вигнутий дашок В якомусь нетутешнім стилі, А по довкіл дерева білі І снігу сиплеться пушок. Холодна хмарна небо вись […]...
- В ЗИМОВУ НІЧ Ніч холоднюча надворі. В тиші дерева тріщать. В небі по-зимньому зорі, Мов перемерзлі, тремтять. Вийду і враз пригадаю: Був ще […]...
- ДЖМЕЛИК Прийшов з війни сусід, мій старший друг. Як зиму зимувалось, небораче? Ходімо, каже, на весняний луг, Бо я його давно-давно […]...
- “наврочили – я пас чужих дітей…” наврочили – я пас чужих дітей і зиму відгороджував від стайні і тільки сад де ігрища летальні переступали – вабив […]...
- “Хвилюють, ходять, шумлять жита…” Хвилюють, ходять, шумлять жита, Злотисто-жовті, украй налиті, Над ними неба блакить свята, Ані хмаринки у тій блакиті. Співає срібна в […]...
- “погляд дерева покруч – за ласку дарують дукати…” погляд дерева покруч – за ласку дарують дукати за труну самота за вогонь чикатіловський сплін причаїлась задуха в легенях маленької […]...
- Погляд дерева покруч – за ласку дарують дукати погляд дерева покруч – за ласку дарують дукати за труну самота за вогонь чикатіловський сплін причаїлась задуха в легенях маленької […]...
- “Моя гріховнице пречиста…” Моя гріховнице пречиста, Моя лілеє на багні, Чужі обійми, як намиста, Ти познімала при мені. І знов, як у дитини, […]...
- АНТИТЕЗА Не вірю я громовідводу, Не захистить мене від бід і не прикриє у негоду холодний цей громовідвід. Його підносили до […]...
- “Свої дороги знову перемірюю…” Свої дороги знову перемірюю, Покликавши у свідки небеса… А гуси заячали вже до ірію З-під хмари, що над серцем нависа. […]...
- У КЛІНІЦІ Лікарям Л. та М. Глейовим Учора ще здавалося: межа уже за крок… Та тільки засніжило, всім первосвіт відкрився. Біло-біло, смерть […]...
- МОСКВА 1 Москва. Сніги. Затемнені будинки. Затемнені вночі зірки Кремля. На площі Ногіна й біля Ординки – Сліди домів розбитих: відтіля […]...
- МОЛИТВА ЗА ДУШІ ТОПІЛЬНИЦЬ Ми – зводники дівчат, коханці перемовні, ми, що любок міняли, мов квітчасті мушлі, за тих, що нас поїли дурманом любовним, […]...
- Уривки з “БУМБА” Бумба тримає небо в зубах, І мисливці не бачать тигра. Бумба тримає ріку за вухом, І бізони не знаходять водоймищ. […]...
- ПЕРЕДОСІННЄ Щербиться, лункішає капіж, прояснена просвічує калина, і що не крапля – пада срібний гріш, і що не слово – з […]...