Не возводять ні мости, ні вежі
Не возводять ні мости, ні вежі
псальмопівчі. Як тобі меж ними?
Доторкає до волосся вечір
язиком вологим і незримим.
Дівчинко, це прорізи цвітуть.
З меду квітка витече в долоню.
Для Рахилі кожна ніч холоне
і по грудях розтікає грудь.
А для тебе що я принесу?
Дим рапавий? Мічене кадило?
Я тобі віддамся, як людина.
Пристрітом жертовним поласуй.
Визволь з домовини цих квартир
маргінальні пестощі. А далі?
Гралі слів. Сумні салонні кралі.
Голуб на бантині. Не пусти…
(2 votes, average: 4,00 out of 5)Related posts:
- ЩИРІСТЬ Понад щирість людську, понад слово правдиве Ані радості в мене, ні щастя нема. Що було б, якби з нами лукавила […]...
- ВЕЖІ І. В. М. Що хочеш знати? Що мої дні Розбігаються, як дві вівці без пастиря, І що гріюся до гарячих […]...
- “наврочили – я пас чужих дітей…” наврочили – я пас чужих дітей і зиму відгороджував від стайні і тільки сад де ігрища летальні переступали – вабив […]...
- “О вежі Віндзору, мій гордий дух…” О вежі Віндзору, мій гордий дух, Немов дитя, смиряться перед вами, Коли ступаю зваглими валами І входжу в лицарства прадавній […]...
- “Б’є три години на міській вежі…” Б’є три години на міській вежі. Вказівка зачеркнула повне коло. Година вмерла. Але ти скажи: Не проклену кінцевости ніколи. Погасне […]...
- “два горобці сидять на вежі…” два горобці сидять на вежі купили 100 грам дешевих цукорків розкрили кульок і їдять ірис зав’яз у дзьобиках краще мати […]...
- “Щастя я не принесу тобі…” Щастя я не принесу тобі, А про лихо думати боюся. Не завжди скоряюся судьбі, А жіночій вроді покорюся. Приголуб чи […]...
- “сонна осінь з голубами янголів…” сонна осінь з голубами янголів. щось воно на денці тік то так. я б тобі повірив би та я б […]...
- A SPIRITUAL (релігійна пісня) Голос: людина є з піску, о, з піску і з води, Він сотворив її, бо йому було сумно серед зелених […]...
- 2. І А хто ж тебе так рано упоїв, зелена зелино? А хто ж тобі сорочку розпанахав біленьку? Чи ти ішла тим […]...
- “Україно моя, моя люба Вкраїно…” Україно моя, моя люба Вкраїно, Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? – Чи про все те розкажу, як тебе […]...
- Балада про втечу Людина втікала від синього неба, Втікала від радості і від зла. Людина втікала сама від себе – Але нікуди втекти […]...
- ІМПЕРІЯ З домовини встає упириця, Вовча паща на людськім єстві, Гострі зуби і кігті, мов криця, Очі – темні дірки в […]...
- СТРІЛА Подай мені лютню з каміння, холодну мов лід і блискучу мов сталь! О, не кантилена осіння, зими променистий, іскристий кришталь. […]...
- “Річка в долині…” Річка в долині – Наче рибина. А над рікою В травах – людина! Хто вона, звідки, Як її звати? – […]...
- “Ти знаєш, що ти – людина?..” Ти знаєш, що ти – людина? Ти знаєш про це чи ні? Усмішка твоя – єдина, Мука твоя – єдина, […]...
- Кот в магазине Он сидит у двери и фосфорическими глазами оглядывает всех входящих и выходящих. – Подожди, миленький,- говорит ему какая-то старушка,- подожди, […]...
- КВІТИ НА ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ 1. Завтра день твого народження, і колір цих двадцяти чотирьох червоних троянд, які я післав тобі, описує, як без міри […]...
- ТУНГУНСЬКИЙ БОГ Я ж тебе вистругав, боже, З такого смаглявого дерева! Я ж вороною пір’їнкою вуса тобі малював! Я ж тобі, боже, […]...
- КВІТАМ ПОТРІБНЕ СОНЦЕ На Волинській гірці, В Києві, над Дніпром, Граються мирно діти, Бризкає сміх сріблом… Сонячні зайчики в кленах, В півниках, що […]...
- “Тільки далеко від тебе…” Тільки далеко від тебе Я твою близькість відчув, Тільки в журбі за тобою Я своє щастя знайшов. Чом не родився […]...
- МОВА Як ти звучиш калиново-дубово, Рідна моя, моя матірна мово?!? Слово м’яке, оксамитове, байкове, Слово є дідове, слово є батькове! І […]...
- АТОМНЕ Я галактик ваших гривастих Не вивчав у екстазі німому. Я – невидимий головастик, Що живе у тобі самому. Я – […]...
- “Весна. Квітують вишні у саду…” Весна. Квітують вишні у саду. Прийшла пора свята, благословенна. Люблю тебе, красиву, молоду. Кохана, Наречена. Спливли вінки Купала по річках, […]...
- ВІРШ ДО РІДНОЇ МОВИ Як ти звучиш калиново-дубово, Рідна моя, моя матірна мово! Слово м’яке, оксамитове, байкове. Слово є дідове. Слово є батькове. І […]...
- ПОПРІКИ Що я з тобою Маю робити, Що ти не хочеш Мене любити? Чи за тобою Все жалкувати, Чи все кохання […]...
- ДОБРА ЛЮДИНА Мы рады б жить в согласье и совете, да обстоятельства не таковы Бертольд Брехт над річкою з вудкою сидить добра […]...
- СОНЕТИЧАТИР-ДАГ I Біжить шоссе. Прозорим фіолетом Закам’янілі хвилі дальніх гір Укрили паділ, де шумить Салгір І спить село з похилим мінаретом. […]...
- РОЗМОВА З ФІЛОСОФОМ ПО ДОРОЗІ З ГАНТЕРУ Є. Л. Живеш у горах. Обрій заступили верхи високі і густі ліси. Чи сходить в душу з гір надземна сила? […]...
- “Я роздягнув тебе в уяві…” Я роздягнув тебе в уяві І вивів голу на поля… Як діти, колоски тужаві До тебе бігли віддаля. Твоє чоло […]...
- (РИНОК) Замок зіходив на землю все меншими замками, з одною-єдиною баштою, де графи колишні ставали поволі фігурами з воску, жокеями, фотопортретами. […]...
- ДО ВСЕГО ЭТОГО БЫЛА ЗИМА В занавесках кружевных Воронье. Ужас стужи уж и в них Заронен. Это кружится октябрь, Это жуть Подобралась на когтях К […]...
- ХРИСТОС Як тіло приросло до дерева хреста, і витекла з очей живиця зору, тоді дощами зашморгнулася сльота і вимила з обличчя […]...
- “Цените слух, цените зренье…” Цените слух, цените зренье. Любите зелень, синеву – Все, что дано вам во владенье Двумя словами: я живу. Любите жизнь, […]...
- НОВА ДЕГЕНЕРАЦІЯ ми не маски ми стигми тих масок що вже відійшли ми не стіни ми стогін імен що об стіни розлущені […]...
- МОЯ ЦАРІВНА А я так кохаю, кого і не знаю, – Далеку царівну. А. Кримський Тобі одній, намріяна царівно, Тобі одній дзвенять […]...
- ВИ Не вірте, що ви людина звичайна, Неправда! Є могутніші й сильніші? Так. Є розумніші і добріші? Напевне. І все-таки Не […]...
- ЛЮБОВ моя любов банальна, як смак банана в роті, та я мушу цілувати холодні уста моєї дівчини, доторкатись пальцями її шкіри, […]...
- ДО МОРЯ Чолом тобі, синє, широкеє мореї Незглибна безодне, безмежний просторе, Могутняя сило – чолом! Дивлюсь я на тебе і не надивлюся, […]...
- “У мене зранку за дверима…” У мене зранку за дверима Стояла найніжніша рима. Шкреблася, стукала у двері, – Чалапалася на папері, Та я сказав їй: […]...