Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ВЕЖІ

І. В. М.

Що хочеш знати? Що мої дні
Розбігаються, як дві вівці без пастиря,
І що гріюся до гарячих барв вишивок?

Де моя старобіблійна Рут, що сказала б:
“Твій Бог є мій Бог, твій люд – мій люд,
Я прив’яжу ремені свого мандрівного сандаля до твоїх”.

Тоді я вірила б, що мій плай битий айстрами, не камінням,
Що живуть ще добрі легенди;
Усе стало б нараз просте й привітне, як у казці.

…Але сама стримить у хмарах морська вежа,
І хвилі розбивають на ній свої корони,
Коли вона шле світло далеким каравелам.

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 3,00 out of 5)

ВЕЖІ - ВІРА ВОВК