“епідемія простору все ще тріпоче умами…”

Related posts:

1. “вона і сніг темнаво золоті…” вона і сніг темнаво золоті. тонкі сліди її тонких життів ще тихо проступають крізь окладень. і скапує волосся по щоці, […]...
2. “Іду степами по стрункій дорозі…” Іду степами по стрункій дорозі. Яка година випала мені! Шумлять жита в лункому передгроззі, Шепочуть шестигранні ячмені, Палають соняшники. Вздовж […]...
3. “Тріпоче сокіл, сріблом потемнілим…” Тріпоче сокіл, сріблом потемнілим Знімаючись у вогку височінь, – І любо впасти на зелену тінь Натрудженим і наболілим тілом. Доми, […]...
4. ТРІПОЧЕ ЛИПА КРАЙ ВІКНА Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? Павло Тичина То день сміявсь, то дощик хлипав, То вітер шастав […]...
5. ВЕСНЯНА НІЧ Настурцій ніч і ніч конвалій Пливе музика радієва. В саду тривожний жду – ніч палить – тебе, далека зоре, Єво! […]...
6. МАТЕРИНЕ ПОЛЕ Як ходив степами Я, малий, до мами, – Не було у світі веселіш ходи. З повоєнним болем – Перекотиполем – […]...
7. ЗАКОХАНИЙ КУЗЬМА У садочку пригорнулась Галя до Кузьми. – Як Ромео і Джульєтта, будем жити ми. – А Кузьма очима блима: – […]...
8. По чорних схилах як зоря повзуча по чорних схилах як зоря повзуча острогів календарна суєта зламати хліб немов зламати учня щоб з нонпареля голос вилітав щоб […]...
9. ПОЛЕЧУ Я, МАМО Ти знову, мамо, у печалі, хоч серце все мені прощає, усе прощає, та болить. Злечу зі світу за хвилину і […]...
10. “В двадцятий вік не просто жити” В двадцятий вік не просто жити, Де неспокійна кожна мить, Де можна атом поділити, Але душі не поділить На половину […]...
11. РУСЬ I З глибин віків і гордо, й величаво Встає легендами овіяне ім’я. Минуле – сон, але сліпа змія Не отруїла […]...
12. ВЕРТАЛИ ВОЇНИ З ВІЙНИ Коли вертали воїни з війни, Перекопавши майже пів-Європи, Ми – підлітки, фактично пацани – Ще гоїли побиті в стернях стопи. […]...
13. Увы мнЂ, сыне, увы мнЂ, сладчайшій Увы мнЂ, сыне, увы мнЂ, сладчайшій Ісусе, увы, свЂте мой дражайшій! Коли без милости тя окровавленно, ТебЂ тЂло, мнЂ сердце […]...
14. СТАРІСТЬ Так мало споминів, замало, щоб забути… так тяжко бачити в пустій кімнаті, так тяжко йти крізь двері, що ведуть в […]...
15. ФІЯЛКИ Фіялки теж мають життя, ім’я для пашпорту, наповненого проваллям, шлунки, що травлять те, що лишається з душ, кишки, форму яких […]...
16. ПІСНЯ ПРО КОМСОМОЛЬЦІВ Сплять під зорями хлопці в полях, там, де вітер густий і полинний. Їм сімнадцять! – берези шумлять. Їм сімнадцять! – […]...
17. ЕТЮД ЗІ СВІЧКОЮ І знов мені дорога дальня По картах випала. Іду. …Горить свіча в твоїй вітальні Одна-єдина на виду. Запахло воском від […]...
18. ВАНДЕЯ Хай Париж вигукує ідеї, Хай п’яніє від повстанчих мас – Вже селянська лагідна Вандея Ніж гострить і вдарить в слушний […]...
19. АСТРАЛЬНИЙ ЗОЙК Добридень, люди! Вбитий на снігу, я спам’ятався в зоряній пустелі. І все, що має на землі вагу, осипалось, як мертві […]...
20. “повторюю тричі прирослі до неба слова…” повторюю тричі прирослі до неба слова. їх мало би бути утричі – як мінімум – більше, але тільки віршам дано […]...
21. “Прийде мить тривожна…” Ой хто не служив, братці, Та й у богатиря… Наймитська пісня Прийде мить тривожна, Запитає мати: Скільки, діти, можна Та […]...
22. ДІВЧА Дівча стояло і співало, Сріблясту ниточку вело Про те, що радості замало І зло людині – всюди зло; Без батька […]...
23. “Чорний торо стоїть на дорозі…” Чорний торо стоїть на дорозі, Велерогий, загарливий бик. День останній і за горами зник. Чорний торо спиняє дорогу, Не метнувшись […]...
24. МІРИ ВИДОВЖЕНЬ Ніщо – ніде, лиш серце – лускокрилі, Які – ледь – біль, що – на всю прірву – зблисне, Ще […]...
25. НА ЗАХИСТ МИРУ (НА ВСЕСОЮЗНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ ПРИХИЛЬНИКІВ МИРУ В МОСКВІ У ВЕРЕСНІ 1949 p.) Браття! Друзі! Побратими! Дні які в нас ясні, чистії […]...
26. “Гей, вдарте в струни, кобзарі…” Гей, вдарте в струни, кобзарі, Натхніть серця піснями! Вкраїнські прапори вгорі – Мов сонце над степами… Гей, рясно всипте цвітом […]...
27. ЖІНКА, ЩО ЙДЕ З ПОБАЧЕННЯ Жінка, що йде з побачення, Схожа на дорогу – Боїться сама від себе втекти І сама себе наздогнати. Жінка, що […]...
28. СЛАВА Не знали наляку, були собою І гордо йшли у тюрми й табори, І повернулись, як звитяжці з бою, З мечами, […]...
29. ДО ШЕВЧЕНКА Замало цих слів: Пророк. Титан. Прометей. Сумління Ти наше, вибір і крок, Боління, вічне боріння. Вивів нас на світла Вигаслі […]...
30. ГІМН ДМИТРА БОРТНЯНСЬКОГО Будь славен, Боже України, Скрізь, де людей звучить язик, Давай оновлення з руїни, Животвори наш людський вік. Нам твій наказ […]...
31. НЮРНБЕРГ Нас хмарами. Нюрнберг зустрів непривітними. Заводив дими… Я припав до вікна. Багато руїн, стін з порожніми вікнами… Понюхали, значить, чим […]...
32. Стільки крику в цих птахів стільки крику в цих птахів що нікому й не повіриш врятуватися зумів тільки бог в одежі звіра місто скресло з […]...
33. “У вічність ідуть ветерани війни…” У вічність ідуть ветерани війни, між нас їх все менше і менше. Несуть заміновані болі вони, від ран у санбатах […]...
34. СИНІВСЬКЕ. Диптих І Застилають столи господині від хати до хати. До травневої учти збираються мовчки солдати. Зоддалік, при вікні, стала пам’ять війни […]...
35. Скупа природа наших середмість Скупа природа наших середмість: на тлі домів, незрима і знищима, хода дерев. Читаймо це очима з повільних віт, немов бентежну […]...
36. СУПЕРЕЧКА Кажеш ти, що марно я згораю, що життя повз мене проліта, що примарна, як видіння раю, ця моя затята суєта. […]...
37. Зiрвись в кохання! Свiт не зникне Зiрвись в кохання! Свiт не зникне. Хай пiде кругом голова! Як жити, жити i не крикнуть? Не видихнуть: “Душа жива!”...
38. “Як добре жити при свічках каштанів!..” Як добре жити при свічках каштанів! Ярцвіт-яранка світить по садах. А по лісах присвічують шафрани, і завербляник світить по річках. […]...
39. ЗГАДКА (Хто косить під осінь отави) Хто косить під осінь отави, Осінні трави без роси, Той не жалкує минулої слави Ні полинялої краси. Не слухай, що […]...
40. “мій Господи, поговори за нас…” мій Господи, поговори за нас. Тобі давно воздасться говорити за кожну хвилю золотої квити, за недопитий, бо гарячий час. доопріч […]...