Натюрморт як трамплін у намір (сонет)
Тарілка. Семиколірна підлива.
Поруч виделки – куля і приладдя
Люмінесцентна – з дисків вся – колода,
Що невимовне – на кришталик – ловить,
Аби стабільність – трави, звірі, люди.
Предмети в сон повідсувались мляво,
Розмитість виявляючи хвилеву,
Яка, однак, – одразу м’язи, ледве
Найменший дотик. – Форма, як підземка
З полицями, куди подоби – взимку,
Ануж потужністю новою – задум
Й на безорбітних перехрестях зійде.
Й дівча, де вже вогонь палахкотить,
На мотузку нагулює кита.
(3 votes, average: 1,67 out of 5)
Related posts:
- Натюрморт з клаксоном (сонет) Стіл з оніксу, де папороть густа. Дві сливи. Порцеляновий мікадо. В прозору віспу виноград закутий І пара (статуетка), що – […]...
- Натюрморт в світоглядовому ростині (сонет) Сікач, селера, миска дерев’яна, В якій зеленоока, в смужку риба. Зіжмакане повітря, дошка груба, Стіл – кінські ніздрі й зернята […]...
- НАМІР В краплину ліг, як в мандрівну труну, Що – відсвіти, – світ видовжень, – азалій, І – двері – в […]...
- СОНЕТ ІЗ ТОРБИНКОЮ КВАСОЛІ У дерев’яному цебрі сплять коні білі і рябі: біленькі – білі, а рябі – із ледве зримим фіолетом; такі великі […]...
- БАЛЯДА ПРО ВІДРО Я – цинкова форма. А зміст в мені – вишні, Терново-огненні запилені кулі, Що зорі багряні пили на узвишші І […]...
- ЛЮДСЬКІ ПОРИ РОКУ Чотири пори має кожен рік. Ділімо й душу на чотири пори. З весною щастю ми втрачаєм лік, Серед краси не […]...
- Знаки (сонет) Плящина з йодом. Цвяхи, Глек розбитий, З якого кіт сіямський бризки лиже Вершків, що – трохи далі – на калюжку. […]...
- “Знаки” (сонет) Світ ще в нефритній вазі сам, – будяк, Що – фіялкову плівку водоспаду. В прозорість-крен. Глек із трубою – південь, […]...
- Вечірня лягуна (сонет) Лягуна. Штиль. І обрис корабля, Який колись – у присмерку – пірати. Серпи зі світел – суходіл на рейді. Матерія […]...
- Навколо троянди (сонет) Як тяжко з-під усіх нашарувань Троянду крізь століття, що росла На тих відтинках, де тепер паслін І морок, що без […]...
- Портретний вахляр (сонет) В слонову кість урамлений портрет. Канали сили, які стали – лубом. Довкілля розпросторило суглоби, Й не віяло, а з присмерку […]...
- “Знаки” На тему перевтілення (сонет) Набік перехилившись від удавань, Із вуха ллє – самі пружини – суміш Зірчасту, вглиб притемнену басами, Сягнисте тісто, що – […]...
- Нічний краєвид у місті (сонет) Найнезбагненніше – зі звичним – поряд. Не сонце – з вежі – півень – щогодини, А смокви фіялкового страждання, Які […]...
- Цятка моєї крові Мати нашу Вкраїну – нічого не мати. Мати нашу Вкраїну – це хліб без води… Знов стоїть наді мною заплпкана […]...
- “Темна хмара, а веселка ясна…” Темна хмара, а веселка ясна. Що ти робиш, дівчино нещасна? Ореш тугу, сієш на ній смуток. Схаменися, який з того […]...
- РІЧКА дивишся у плесо і вода минає твою вроду мочить кучері полоще очі несе твої подоби в море вимиває є тебе […]...
- НАПУЧУВАННЯ СІЛЬСЬКОГО ВЧИТЕЛЯ Хай це, можливо, і не найсуттєвіше, але ти, дитино, покликана захищати своїми долоньками крихітну свічечку букви “ї”, а також, витягнувшись […]...
- ДЗВОНАР Ох, недоле моя чорнопера, відведи від моєї душі кожну діву, що любить озера і дзеркала, мов води в глуші, бо […]...
- “Взимку…” Взимку я назвав тебе квіткою. І навесні ти зелене пагіння пустила угору і зацвіла. Прилетіли пташки, посідали на плечі твої, […]...
- ЖАЙВОРОНОК Я молодий, веселий птах, Лечу, як вітер в небесах, З пісень моїх все ллється сміх,- Весняний спів для всіх! Хай […]...
- АНГЕЛ Чоловіки у зеківських бушлатах В вечірнє небо дивляться гуртом: Під місяцем, посеред хмар кошлатих, Кільце з’явилось. Корабель-фантом. Брати по розуму. […]...
- СОНЕТ А коло тiнi – толока. У тон шипшин бубниш пишноту… А крок осох осокорка, А тонко римами рок-нота Меча гукала […]...
- СОНЕТ Коли німують людські живі душі, тоді і роси кам’яніють на зелі, а очі в молоді, немов од суші, мертвіють, облітають […]...
- СОНЕТ Дмитрові Павличку Дмитрові Павличку Тече ріка. І неба фіолет – Мені течінню зоряно-пливкою… Тече сонет неквапно під рукою, Немов не […]...
- СОНЕТ В єгипетській гарячій далині, Над хвилями задуманого Нілу, Тисячоліттями стоїть могила: Там жменю зерна віднайшли в труні. Та хоч воно […]...
- СОНЕТ Із Подєбрад до Праги і назад, Щоб завтра знов полинути, як птиця, Якій ніде надовго не спуститься, Якій простір і […]...
- ВIДПОВIДЬ О, так, я знаю, нам не до лиця З мечем в руках i з блискавками гнiву, Вiйськовим кроком, з поглядом […]...
- АБСТРАКТНИЙ СОНЕТ Життя земне – метеорита блиск, А ми – лиш тінь найвищої з субстанцій. І кожному колись напишуть лист, І піднесуть […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 14 Раздави мое сердце, трехликий Господь, Постучи, подыши, посвети, посмотри, Разломай и сожги мою пыльную плоть И сотри в порошок, и […]...
- На строчку больше, чем сонет К ее лицу шел черный туалет… Из палевых тончайшей вязи кружев На скатах плеч – подобье эполет… Ее глаза, весь […]...
- СУМНИЙ СОНЕТ Прощай, слізьми омитий Вішеград! Пора, пора додому, у Карпати. Сюди дороги не буде назад, Сюди мені вже більше не вертати. […]...
- ВИПАДКОВИЙ СОНЕТ “Я – випадок. Я із закону випав І впав у винятковість, як у сон. Але не любіть винятків закон. Хоча […]...
- З Максиміліана Волошина СОНЕТ Стемнілим золотом і жовчою напоїв Вечірній час горби. У млі червоно-бурій Жмути кошлатих трав, мов у звірячій шкурі, В огні […]...
- СОНЕТ К НИНЕ Нет мира для меня, хотя и брани нет; В надежде, в страхе я; в груди то хлад, то пламень; То […]...
- СВІТЛИЙ СОНЕТ Як пощастило дівчині в сімнадцять, в сімнадцять гарних, неповторних літ! Ти не дивись, що дівчинка сумна ця. Вона ридає, але […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 03 Пусть слезы и вздохи вернутся опять В глаза мне и в грудь мне. Я тратил Их скверно. Теперь о Тебе […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 19 Крайности сходятся вместе, чтоб мне досадить. Ах, постоянна моя к переменам привычка. Клятвы ломаю, хоть знаю – сие неприлично. Сам […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 16 Отец, послушай, Сын твой передал В наследство мне свою в хозяйстве долю. Вся Троица держала капитал. Владела миром. Завещанье – […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 02 Я отрекаюсь от себя В Твою, о Боже, пользу. Я был Твой сын и Твой слуга. Тобою был я послан […]...
- СВЯЩЕННЫЙ СОНЕТ 01 Всевышний! Плоть моя ветшает! Так поспеши с ее починкой! А время к смерти поспешает И небо кажется с овчинку. Отчаянье […]...