Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

Home ⇒ 📁АНДІЄВСЬКА ЕММА ⇒ НАМІР

НАМІР

В краплину ліг, як в мандрівну труну,
Що – відсвіти, – світ видовжень, – азалій,
І – двері – в позолоті на камзолі,
Куди – ще предки – золоте руно,

Що в повню на поверхню вирина,
Засвічуючи – в лунках тиші – зела, –
Їх повсякденна галасливість з’їла,
Лиш сховок – існування корінець,

Що залишився після халазії,
Де дійсність паркани перелізає, –
Меч у руці, – ведуть перед хоробрі, –

Природа всім звитяжцям поміж ребра –
У скруті – додатковий двигунець,
Що немощі, – бісищів, – виганя.

2 Stars

3 Stars

4 Stars

5 Stars

(2 votes, average: 3,50 out of 5)

НАМІР - АНДІЄВСЬКА ЕММА

« ЦІКАВА БАБУСЯ

ВДВОЕМ »