“Все те – тріумф усталеного ладу…”
Все те – тріумф усталеного ладу:
Всякдень стрівати на річнім кругу
Безвладну руку, зачіску тугу
І господиню втомлену, нераду.
Так невідхильно повів листопаду
До нас приходить, і в свою чергу
Земля холоне у пухкім снігу
І висне наморозь на вітах саду.
О перша сивино осінніх днів!
Як тужить той, кому твій час наспів,
Мов біла провість життєвого спаду.
Звикай тепера на гіркій межі
Вбирати зблідлих обріїв принаду
І тішитись на радощі чужі.
25.12.1931
(3 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “При цих деревах, в цім ладу…” При цих деревах, в цім ладу, в поривах духу, руху впертих десь притулитися в саду і хоч би трішечки померти. […]...
- “Біла мево, що кружляєш…” Біла мево, що кружляєш Над водою низько-низько, Чом же ти так безупинно Б’єшся й жалібно квилиш? Подивися, біла мево, Як […]...
- ПРОЩАННЯ З ІНСТИТУТСЬКИМ ПАРКОМ В цім саду я останнє побачення Із собою призначив собі… В цім саду мов слова необачні я Розгубив між тополь […]...
- СЕРЦЕ В БЛУКАННІ + Сю осінь я заблуджусь у муках Серед жовклого листя заблуджусь у коханні Я заблуджусь в коханні Заблуджусь в коханні […]...
- “Я дві пори в тобі люблю…” Я дві пори в тобі люблю. Одну, коли сама не знаєш, Чого ти ждеш, чого бажаєш – Уваги, ревнощів, жалю? […]...
- XI Grave. Остання пісня зимового саду Голоси із того світа Перейшли у білий крик… І прийшла зима без літа. А здалося – льодовик. Відболіли і відбігли […]...
- КЛИЧУ Ці слова схвильовані, ці слова неспокійні, грізні. Їддю часу опльовані, наче коні бичовані батогами, злітають пісні. Це тобі я складаю […]...
- БІЛА ПАННА І Полями журними, як сни, Блукає, лине Біла Панна – Моя печаль неподоланна В безмежжі зим і чужини, Моя солодкая, […]...
- “Ти пахнеш, наче конюшина біла…” Ти пахнеш, наче конюшина біла, Я ж підійшов до тебе, ніби кінь, Губами доторкнувся твого тіла, Де повно ніжних, тайних […]...
- ПАВЗИ Після кількох днів щастя Якому не міг дати назви – Знов почуваю радість муки радість злощастя. Трамвай досяг мене ніби […]...
- ПОЕТ тужить над долею світу від 10 до 13.20 об 11.10 іде до кльозету розстібає ширінку застібає ширінку вертається і “апять” […]...
- “На горі під лісом – біла хатка…” На горі під лісом – біла хатка. Біла дівчина виходить, біла цятка. Над горою вдень шовкове небо. (Як воно, шовкова […]...
- САД Юрієві Приходьку – Що таке рай? – Рай – це гарний сад. (Із підручника для недільних шкіл) Сьогодні – намов […]...
- “В час туманів за далеким Світязем…” В час туманів за далеким Світязем, В сум снігів, що випили тепло, Раптом погляд твій мені засвітиться І волосся золоте […]...
- ГІМН ДМИТРА БОРТНЯНСЬКОГО Будь славен, Боже України, Скрізь, де людей звучить язик, Давай оновлення з руїни, Животвори наш людський вік. Нам твій наказ […]...
- ТОЙ САМИЙ Жив чоловік на цих зелених горах, На звозах кращого із давніх міст, Писав і мислив, мав химерний хист Його столітній […]...
- БІЛА ЛІЛІЯ Біла лілія, туго-волога І холодна дитина ріки З царства висмикнута водяного – Сяє краплями зірка з руки. Як наставлені ракові […]...
- “Приходиш, як біла таємна сноява…” Приходиш, як біла таємна сноява – Така невловима й незмірне кохана! І я з боговінням корюсь перед чаром Твоєї принади […]...
- В ДОНБАСІ Дванадцять днів, дванадцять синіх чаш Над сірими і ржавими ярами – Ми їх пили маленькими ковтками, Бо знали ми: півмісяць […]...
- ПІСНЯ.”Повій, вітре, на Вкраїну…” Повій, вітре, на Вкраїну, Де покинув я дівчину, Де покинув чорні очі… Повій, вітре, з полуночі. Між ярами там долина, […]...
- “Як срібно скрізь! Куди не кинь…” Як срібно скрізь! Куди не кинь, Усе виблискує, іскриться… Як чисто може засвітиться Земне в небесну голубінь! Душа окрилена, окріпла: […]...
- Самоспалення саду, і ця нетривка погода З циклу “Нотатки фенолога” Самоспалення саду, і ця нетривка погода, і розмита в деталях телевежі тупа стріла… Повз ряди манекенів, […]...
- ГОСТЯ Із Дербента до сусідки на село Дівчина приїхала гостити. Чорні брови, наче галчине крило, Пестить косу їй осінній вітер. Чи […]...
- ЗЛАТА УЛІЧКА* Камінь розігрітий аж пашить. Втомлений, замислений іду. Повнить сонце Улічку Злату, Сонцю тут подобається жить. Втомлений, замислений іду. Прага, Праго, […]...
- Пиши на адресу літа Пиши мені на зелену адресу літа. Послані поцілунки твої стануть найкращими новинами. Вранці знову про мою нову книжку писали в […]...
- ЧЕРВОНЕ ВИНО Стоять граби прозоро-жовті В промінні ясно-золотім… Хай щастя, друже, не найшов ти, Але нащо тужить за ним! Прозора склянка кришталева, […]...
- “Мав би ти в серці хоч трохи жалю…” – Мав би ти в серці хоч трохи жалю. Думаю, де він… Ночі не сплю. Вітер гуде. Злива і грім. […]...
- ПОЕТИЧНЕ СВЯТО В ГОЛОСІЄВІ Надвечір’я осіннє і раннє, І призахідне сонце в імлі. Тепло, тепло, хоч літо уже й здаленіло, Тільки бабине, біле – […]...
- ВІРНА Зашуміла дубровонька, листом зашуміла, Затужила дівчинонька, серцем затужила. Тужить нічку, тужить нічку, тужить і день білий, Бо із війни за […]...
- СЮЖЕТ Колами, колами листя – в осінньому танго… Може, це спогад?.. А може, незбутий сюжет: Ніби в Полтаві біляво біліє альтанка… […]...
- “Якби не музика, воно б іще нічого…” Якби не музика, воно б іще нічого, А так ось музика – і жаль за чимось, жаль. Сміється, тужить і […]...
- Запросини Серед саду біла хата, Білий цвіте, будь за свата. Плинь за тихою водою, Повертайся з молодою. Хай вона у сад […]...
- “Важкі вітри не випили роси…” Важкі вітри не випили роси, Черлені трави бродять буйним соком, І вдалині під обрієм високим Лугів осінніх теплі голоси. А […]...
- “Посоловів од співу сад…” Посоловів од співу сад, од солов’їв, і од надсад. І од самотньої свічі, і од жалких зірок вночі. У небі […]...
- “Де ти, хато бабина стріхата?” Де ти, хато бабина стріхата? Де твій бовдур в сажі, чи димар, що курівся димом волохатим до осінніх чи зимових […]...
- “У морі синьому, не знаючи причалів…” У морі синьому, не знаючи причалів, На всіх вітрилах у незвідані моря Пливе за межами скорботи і печалі, Як біла […]...
- “Мы живем, под собою не чуя страны…” Мы живем, под собою не чуя страны, Наши речи за десять шагов не слышны, А где хватит на полразговорца, Там […]...
- ЕТАП Пораненим білим звіром, Арештована, виє зима. Білі ідуть конвоїри, Біла тьма. Біла тьма у степу голосить, Полонені валяться з ніг. […]...
- НЕПОВТОРНЕ СВЯТО Гарячий день – і враз достигне жито І доп’яніють обважнілі грона. Він ще незнаний, ще непережитий Єдиний день – мого […]...
- ІІІ Анданте. Маєстатичні сатурналії Перший голос Другий голос Третій голос Четвертий голос А тепер – тільки сад, як непам’ять, у всесвітньому домі твоїм. Сад […]...