Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові





“Де ти, хато бабина стріхата?”

Де ти, хато бабина стріхата?
Де твій бовдур в сажі, чи димар,
що курівся димом волохатим
до осінніх чи зимових хмар?

Де ти, хато, польовий причілку,
в жовту глину вмазане вікно,
у яке ясна вербова гілка,
наче пташка, билася давно?

Де ти, хато, де поріг дубовий,
що лежав, нікуди не спішив,
до якого місяця підкову
я, на жаль, в дитинстві не прибив?

Де ти, хато з вогняною піччю,
що завжди ділилася добром,
що всміхалась золотим обличчям,
материнським гріючи теплом?

Там колись цвіла моя голівка
пелюстками радощів і мрій…
Де ти, хато, глиняна долівко,
дерев’яний сволок угорі?..

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Де ти, хато бабина стріхата?” - ГУЦАЛО ЄВГЕН