БУДІВНИКОВІ

Related posts:

1. “Навесні і сади, й кладовища цвітуть…” Навесні і сади, й кладовища цвітуть, І луги, і гаї у квітках потопають. Заклопотані бджоли над ними гудуть І нектар […]...
2. НА ОБОЛОНІ На Оболоні паслись коні, Цвіли луги на Оболоні. А де ті коні? Хто їх знає! Народ живе і не питає. […]...
3. “Сади цвітуть під небесами…” Сади цвітуть під небесами, Сади цвітуть. Печаль і сміх в очах у мами, Сади цвітуть. Приїду, сяду на причілку, Назавтра […]...
4. Сади будинків – цегляний едем Сади будинків – цегляний едем, де лагідно мовчать скульптурні звірі, де ранні позивні тремтять в ефірі,- ми їх на мову […]...
5. “Дерева ще стоять зелені…” Дерева ще стоять зелені, А дні погожі і ясні. Та не такі уже натхненні Пташині щебети-пісні. Притишились у ріках води, […]...
6. САДИ Задзвеніли сади, задзвеніли піснями. Я такий молодий, повний юними днями. Одяглися сади в черешневеє плаття. Рвучий струмінь води, наче юне […]...
7. “На трави місяць сипав перли…” На трави місяць сипав перли, З листками легіт шелестів, Кругом луги, ліси завмерли, Горою нісся тихий спів… До зірки зіронька […]...
8. Врешті дочекалися і ми благої вістки З циклу “Нотатки фенолога” Врешті дочекалися і ми благої вістки: прах дорожній гілкою і квіткою запах – знову городянки, мов […]...
9. БРАТАМ ПОЗА МЕЖІ Флейтою плаче серце до вас, Сопілкою схлипує: Покинуті. Пасерби долі. Любі. Рідні. Безвольні. Зараз не вперше, а в сотий раз […]...
10. “Верхів’я дерев досягає вікна…” Верхів’я дерев досягає вікна, І гуркіт машин долинає в кімнату, І лунко виспівує птаха одна, І треба тій птасі немало […]...
11. КРАСА І ЖИВІТ Корова вийшла вранці на луги. А там весна і пахощі, і квіти Така краса царює навкруги, Що хочеться співати і […]...
12. ВОНИ Підсліпуватим ліхтарем під вчилась танцювати вальса, вустами вогкими бушмена ніч цілувала знесилені пальці. Брудний вечір приймав молитви зі стомлених вуст […]...
13. ПЕРЕХРЕСТЯ ВУЛИЦЬ Пам’яті В. Д. Перехрестя вулиць, зупинка трамваю, Тут ми зустрічались, друже юних літ, У чужому місті, у чужому краю, В […]...
14. ГЕНЕРАЛІСІМУС НА СКЛІ Сирий, холодний березень. Сніги. Тривожно так в душі і довкруги: Вмер, кажуть, Сталін… Плачуть вчителі І чорна бинда на портретнім […]...
15. VII Grave. Сцена весілля в саду Над сади і сліди мої сад-пантеон. І ромашки гадають – півспалах, півтон: – Любить… не любить… Лю… Над сади і […]...
16. “Сади цвітуть – вже не мої сади…” Сади цвітуть – вже не мої сади, І місяць сходить – не в моїх зіницях. І де та птиця, та […]...
17. “На хвилину забіжу туди…” На хвилину забіжу туди, Де стоять задумані сади. Скаже мама: “Сину, підожди…” Але вже гуркочуть поїзди. Вийду я із поля […]...
18. ЙОМ КІПУР У МАЯМІ БІЧ Білі доми, зелені пальми, Сонливе плетиво вулиць, Із синагог лунають псальми, А під кущем, ось горілиць, Лежить бродяга бородатий, Під […]...
19. “Ще немає того священника…” Ще немає того священника, якому би я висповідався, кому я довірив би душу свою. Все життя сповідався я у самоті, […]...
20. “Привели. Наказали копати…” Привели. Наказали копати. Автомати на взвод узяли. Він копав. І мовчали солдати. І сади у долині цвіли. Зупинили: доволі, не […]...
21. ДОЩ Був дощ як сміх Сміялись синьо ринви. Був дощ як сміх. Був синьо-сизий ритм. А потім стихло. Тихо так світилось. […]...
22. “Я польську чув мову…” Я польську чув мову на розі двох вулиць Тернополя, і зрадів тоді мові, що вільно текла, наче дзенькала срібно. Не […]...
23. “Повоєнне село… В чагарях, бур’яні…” Повоєнне село… В чагарях, бур’яні Черешневі, вишневі соком сочаться пні. На руйновищах, там, де стояли хати, Сновигають здичавілі блудні коти. […]...
24. ПАМ’ЯТІ МАТЕРІ Люблю, коли цвітуть сади, І ти любила. Забрала в мене назавжди Тебе могила. Стою, схиливши у журбі Свої сивини. А […]...
25. Фундаменти Я будував на піску – І розвалилось. Я будував на склі – І розвалилось. Тепер почну будвати На димові....
26. “Колись отут були луги…” Колись отут були луги, Буяли трави навкруги І денно, й нощно серед трав Стрибун-цвіркун сюрчав. Про що сюрчав? Якби я […]...
27. ЄТЮД Море куполом под ногами, Солнце в горы уходит спать. Море, тихо шурша губами, Обнимает волной маяк. Мы спускаемся быстро к […]...
28. ВЕРНИГОРА Коряк горілки миттю випивав У вільний час козацького спочину, Жував цибулю, сушену рибину І непробудно, як убитий, спав. Коли ж […]...
29. ГОТИ Похмурий день зачаївся в туманi. Над бродом ржуть, полохаючись, конi. Мiй меч бренить, та чую, що на гранi Мене не […]...
30. Лівим берегом живучи Юркові Бедрику лівим берегом живучи правим берегом накриваючись чи буває що на плечі відбиваються лапи заячі озираєшся – а ніхто […]...
31. ВЕСНЯНКА Весна, весна, весняночко, Прийди до нас, подоляночко, Прийди до нас, теплом утіш, А ти, сонечко, світи ясніш! Ти густіший, дощику, […]...
32. LAGO MAGGIORE Хожу берегами, Та й не нахожуся; Дивлюсь на сади зелені, Та й не надивлюся, Сади-виногради В воду поринають; Поуз берег […]...
33. “Вже промені поламані, погнуті…” Вже промені поламані, погнуті Уклали в скирти вмілі скиртоправи, Оголеними плямами городів (Де з грядок рано вибрана цибуля) Хтось пізній […]...
34. “Зайнялось неземними огнями…” Зайнялось неземними огнями, Поплило, затремтіло, заграло… Туга, туга! Без думки, без тями, Що повітря, здається, – замало! І нащо, розглядаючи […]...
35. Одинокий, к тебе прихожу Одинокий, к тебе прихожу, Околдован огнями любви. Ты гадаешь.- Меня не зови.- Я и сам уж давно ворожу. От тяжелого […]...
36. “Юдоль плачу, земля моя, планета…” Юдоль плачу, земля моя, планета, блакитна зірка в часу на плаву, мій білий світ, міцні твої тенета – страждаю, мучусь, […]...
37. “Десь ти ходиш, діво невпинна…” Десь ти ходиш, діво невпинна, Десь цвітуть огнями сліди. Нікарагуа… Мехіко… Хіна… І все ближче, ближче сюди! О, ти прийдеш, […]...
38. ЖОВТНЕВИЙ ВИХОР Вихре, радісний вітре! Товаришу вільних верхів! Рвійно грає в повітрі Твій розколиханий спів, – Б’є в блакитні пюпітри, Дзвонить у […]...
39. БІЛІ ЧАЙКИ З-НАД ПЛЕС ІЗ ПОЛЬОТІВ КРАСИВИХ Білі чайки п’ють воду, наклювавшись солоних Об’їдків від польських масних оселедців, Відпочивши на чистім, як склі, озеречці, Відлітають над місто […]...
40. ДУША ЦЕРКОВЦІ Душа старої церковці Ходить між буками, Гребе на горбі, на згарищі, Чи не лишилося щось З мосяжних хрестів, Якийсь уламок […]...