“Одлетіла…”
Одлетіла
конвалійна Леда
на далекі сніжні гаї,
і не пахнуть вже
липовим медом
поцілунки холодні
твої.
Це початок кінця,
о, кохана,
о, до лютого болю чужа!
Це навіки
найкраща рана
і до споминів
літ іржа.
ЖИВУ, ПРАЦЮЮ. Харків, 1930, с. 55.
(3 votes, average: 4,33 out of 5)
Related posts:
- ПЛАКАТ ОДЛИГИ І дзвенить золоте цебро, і струмить золотий Дніпро. І однаково сонце б’є у чужі серця і моє. І страшенно багато […]...
- МОЖНА ЗАСПОКОЇТИСЬ Чуєш, брате, як – од ребер – серце – золотим м’ячем із грудей плигає шкереберть, загубивши всяку чемність!? Як поводитися […]...
- ПОРТ Одплив буденний сказ, немов би шумний катер, за брязкіт ланцюгів сховалася іржа, і знову в морі день упав за елеватор, […]...
- РЕЙС Регочуть і свистять на палубі матроси (штурмує у бакборт важкий зелений вал), а берег золотий зникає у провал… Команда: Поворот! […]...
- МАТРОСИ Загартовані сонцем, вітрами, Перепливши незнані світи, Ми не маємо стежки і брами, – До якої прийти. Серце кинувши в шторм […]...
- ТУМАН І тут, і там вітрила волохаті, – Суцільний дим од моря до небес, і тільки іноді прорвуться з плес далеких […]...
- “Ах, життя моє – кругле, як м’яч…” Ах, життя моє – кругле, як м’яч. Пружне й палюче – як любов. Падай. Злітай. Смійся. Плач. Цілуй дужче, знов […]...
- ТОСТ Ти тут! Ти тут! Кохана, ти як світ, – Початок і кінець твій загубився… Багряною півчарою схилився В вологих сонцетінях […]...
- РЕЙД За елеватором маяк на роздоріжжі бур і мряк у білій піні, наче в крейді, – на урвищі в зеленім рейді, […]...
- ДЕВ’ЯТИЙ ВАЛ Холодний шторм, холодна злоба, обвалами – холодний гул і моря лютого оздоба, – летить, дев’ятий карбункул, – що вдарить камінь, […]...
- КОШУ ТРАВУ В садку, де я кошу траву, Дерева вікові обкошую – Немов струну задів живу, Що нею сад, птахів тривожу я. […]...
- НА СМЕРТЬ ЛЕСІ УКРАЇНКИ Світла зірка та й за гору скрилась, Пишалась гарна квітка та й пожовкла, Співала пташка та й навіки змовкла. І […]...
- МОНОЛОГ ПЕРЕД ШАБЛЕЮ. ( З поеми “Мазепа”) Колись ти косила в боях татарву І ляха стинала в двобої. З тобою, відрадо, я в думах живу І сум […]...
- НА ТЕЛЕСТУДІЇ Дмитрові Павличку Ти говорив про невмирущість хліба – І в пам’яті розвиднилось село. Зневажливі юпітерові німби, Світилося бліде твоє чоло. […]...
- Туди, де в синім неба морі Туди, де в синім неба морі немов тремтить Чумацький Шлях, я понесу тебе над зорі в моїх закоханих піснях. Любові […]...
- “Я приходжу у гості…” Я приходжу у гості До старезного дерева ! розмовляю Як з прадідом – Доброго вечора, прадіду! Як ваше здоров’ячко? Чи […]...
- “Я не сам, кохана, тут не сам…” Я не сам, кохана, тут не сам, Бо і тут, у цих краях незмінно Тим же я радію небесам, Та […]...
- Бджола Вітрець легкий колише Троянду пурпурову. Забутий сон колишній Мені приснився знову. Бджола на квітку сіла Посеред саду-раю. Її злякалсь мила, […]...
- “Візьми мене, як арфу, поміж ноги…” Візьми мене, як арфу, поміж ноги, І грай, і грай, та струни не порви, Бо я прийшов з далекої дороги, […]...
- “І знову день за книгами пройшов…” І знову день за книгами пройшов, Душа впивалась думами й чуттями, А за вікном розквітлими садами Торжествували травень і любов. […]...
- “В хмаринці пахощів, раптово пролетілій…” В хмаринці пахощів, раптово пролетілій, В м’якому шелесті розкиданих тканин, В куточку кожному, в дрібниці кожній милій, В хисткому маренні […]...
- СУТІНКИ Як залягають сутінки в кімнаті, Я не лякаюся нічого й не боюся, В кирею самоти я щільно огорнуся, Гляджу на […]...
- ЖІНОЧИЙ РІД Дві жінки світять із минущих літ, дві райдуги: матуся і кохана. А поміж них – колиски колихання, а поміж них […]...
- “Дуднить Сибір, колотяться урали…” Дуднить Сибір, колотяться урали, Гойдає гнівом прастарий Байкал – І жахом плеще смертоносний вал, Кого всі кривди за вождя обрали. […]...
- “В небі над полями…” В небі над полями – Райдуга-дуга… Я люблю тебе з громами, Із весняними дощами, Із гаями, Солов’ями, Голубими вечорами, З […]...
- ОДИН ОДИН Число Що Манить Все Мою Уяву Йому На Славу Вірша Пишу Я. Не два Не три Не п’ять Не […]...
- “Гей, за дальнім небосхилом…” Гей, за дальнім небосхилом, Де громи ревуть, Їдуть хлопці наші милі У далеку путь. Приспів: Гей, гей, гей, дорого дальня, […]...
- ЩЕРБИЦЬКИЙ Напівполяк, напівхохол = москаль!” – Його спадкові промовляють гени. Доп’явши влади, виродок шалений Всеукраїнську занечистив даль. Погнавши люд на зарвища […]...
- ГОЛУБ’ЯТА В санаторії зустрілись Сидір і Варвара. Покохались, полюбились, як голубів пара. Він підтоптаний добряче, а вона – ще дівка. В […]...
- СЕРЦЕ СВІТУ Здається, серце не в мені живе, А десь назовні. Чи в зорі далекій. Я чую калатання світове І світової крові […]...
- “Давня пісня. Гіркий мотив…” Давня пісня. Гіркий мотив, Не слова, а щемлива рана: Так ніхто тебе не любив, Як люблю тебе я, кохана. Хто […]...
- “Для вас – Катинь, Осташкове і Харків…” Нащадкам польських офіцерів Для вас – Катинь, Осташкове і Харків, Нам – Винниця, і Лаз, і Биківня… О, скільки масових […]...
- “Кохана вмерла…” – Кохана вмерла. – …І ти заходиш, сонце. Де ж відрада Нам, бідним? Смерть і тут витає. Он хтось розкурює […]...
- “Мов блискучі рукояті…” Мов блискучі рукояті Напрацьованих чепіг, Твої ноги в руки взяті, Звуть мене в безтямний гріх, Та який це гріх, кохана, […]...
- “Не дорікай і не вини…” Не дорікай і не вини. І не ревнуй – нема причини. В пориві гніву не клени Мої сивини. Хіба моя […]...
- ПІСНЯ ДЛЯ МАР’ЯНИ Ця любов, наче овочі цінні. Дозрілі, пізні. Наче ніч, що вібрує в осінній, в останній пісні. Цю любов я із […]...
- ВИ ЗНАЄТЕ, ЯК ЛИПА ШЕЛЕСТИТЬ Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? – Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана […]...
- СВЯТО СПОМИНІВ А пух з тополь, як перекотиполе, А може, як у жмені теплий сніг… Це все твоє. І знову серце голе, […]...
- ВЕСНА На зими нескінчену поему Упала, розтала веснинка – Перша тема На останню білу сторінку. Іду поважний, похмурий і мрію Про […]...
- “У клітці пісні…” У клітці пісні мовчання біла птиця. Це дар коханій. Пісня для Мар’яни Ця любов, наче овочі цінні. Дозрілі, пізні. Н […]...