Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові

“Одлетіла…”

Одлетіла конвалійна Леда на далекі сніжні гаї, і не пахнуть вже липовим медом поцілунки холодні твої. Це початок кінця, о, […]

ЗАМІСТЬ ПРОЛОГУ

Крові б, крові і сили відерцем Святогором понести до мас!.. Якби можна помножити серце, Я помножив би тисячу раз! І […]

ГЕСІОД

І Між неуцтва і між маразму, неначе мухи на листі, виконуємо і не раз ми слова безвольні і пусті. Та […]

ДЕВ’ЯТА СИМФОНІЯ (Монолог)

Вогню! – Надлюдської любові! Хай кров кипить у грудях молодих! Беру тебе, о, світе мій терновий, В обійми сонячні! Як […]

РОМАНТИКОВІ

Тривай, тривай, о, мрійний брате! Покиньмо стуму і печаль! З життям ще довго треба грати І нести серце на одчай! […]

РЕЙД

За елеватором маяк на роздоріжжі бур і мряк у білій піні, наче в крейді, – на урвищі в зеленім рейді, […]

МАТРОСИ

Загартовані сонцем, вітрами, Перепливши незнані світи, Ми не маємо стежки і брами, – До якої прийти. Серце кинувши в шторм […]

ПОРТ

Одплив буденний сказ, немов би шумний катер, за брязкіт ланцюгів сховалася іржа, і знову в морі день упав за елеватор, […]

СЕРЦЕ

Гей, ти, серце, – сонячно гаряче, Гей, ти, серце, – сонцем золоте! Від колиски невгамовна вдача Оселилась з нами і […]

ДЕВ’ЯТИЙ ВАЛ

Холодний шторм, холодна злоба, обвалами – холодний гул і моря лютого оздоба, – летить, дев’ятий карбункул, – що вдарить камінь, […]

ТУМАН

І тут, і там вітрила волохаті, – Суцільний дим од моря до небес, і тільки іноді прорвуться з плес далеких […]

РЕЙС

Регочуть і свистять на палубі матроси (штурмує у бакборт важкий зелений вал), а берег золотий зникає у провал… Команда: Поворот! […]

МОЖНА ЗАСПОКОЇТИСЬ

Чуєш, брате, як – од ребер – серце – золотим м’ячем із грудей плигає шкереберть, загубивши всяку чемність!? Як поводитися […]