ДЕВ’ЯТИЙ ВАЛ
Холодний шторм,
холодна злоба,
обвалами –
холодний гул
і моря лютого
оздоба, –
летить, дев’ятий
карбункул, –
що вдарить
камінь, –
розгориться,
мов п’яний геній
трьох секунд,
над скелями
розпалить бунт
і враз ущухне,
розлетиться,
в ніщо,
в ніщо.
Отак
і ти –
поете
мрійної мети!
П’ЯНИЙ КОРАБЕЛЬ. Морські вірші. Харків, “Література і мистецтво”, 1933, с. 17.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- В ПОРТІ СТОЯТЬ КОРАБЛІ В порті стоять кораблі, і поснули над щоглами стяги, штормом потріпані трохи, ну та нічого, веселі ходять матроси, їм у […]...
- ТУМАН І тут, і там вітрила волохаті, – Суцільний дим од моря до небес, і тільки іноді прорвуться з плес далеких […]...
- ЧЕРНИШЕВСЬКИЙ Полярна ніч і волохатий сполох Над безвістю засніжених долин. Як терпне серце! Скільки літ один Німує він у нетрях захололих! […]...
- ПІДСВІДОМІСТЬ Понад похмуре, чорномуре бердо підносив замок кам’яний свій жест. В нім сивий мешкав цар, мов срібний жезл; в льохах тримав […]...
- “І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв…” І Бєлий, і Блок, і Єсенін, і Клюєв: Росіє, Росіє, Росіє моя!.. …Стоїть сторозтерзаний Київ, і двісті розіп’ятий я. Там […]...
- ЗАБЛУДЛИЙ ОГОНЬ М. І. Степанову То повіє, то ущухне Буйний вітер на роздолі… Глянь – мигне та й знов потухне Огоньок заблудлий […]...
- “Є вірші – квіти…” Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є іграшки – вірші. Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є […]...
- ІМПРОВІЗАЦІЯ ОПІВНОЧІ 1. Постукаєш у двері. Гострі кроки по засмічених дошках підлоги, і лице – зелена пляма в коридорі : у мене […]...
- МИСТЕЦТВО Коли усе в тумані життьовому Загубиться і не лишить слідів, Не хочеться ні з дому, ні додому, Бо й там, […]...
- “Без жайворонка степу не був…” Без жайворонка степу не бува. Коли ж і є, який то степ уже? Отак, як ліс, – то тільки дерева, […]...
- “Коли усе в тумані життєвому…” Коли усе в тумані життєвому Загубиться і не лишить слідів. Не хочеться і не лишить слідів. Не хочеться ні з […]...
- “Не часто ім’я на афіші…” Ользі Басистюк Не часто ім’я на афіші, Ще рідше – в газетах, журналах. Хай славою тішаться інші І хай спочивають […]...
- “Нащо слова? Ми діло несемо…” Нащо слова? Ми діло несемо. Ніщо мистецтво і мана теорій. Бо ж нам дано знайти життя само В красі неповторимій […]...
- ЛИСТ ЧИТАЧІВ ПОЕТУ Твої вірші – думок великий злиток: У них епоха і життя нове Від екскаваторів до шоколадних плиток Яскравими картинами пливе. […]...
- СТАРОВИННИЙ ГЕРБ ПАРИЖА Ще раз одвідав я Карневале – Музей історії Парижа-міста. Багато експонатів там… Але Запав мені у пам’яті туриста Парижа старовинний […]...
- 13. МЕТЕОР “Де батьківщина, де твоя, скажи. Якої син планети чи комети, які твій лет міжсвітний має мети, де перед мандрами давніш […]...
- БРОНЗОВИЙ БОГ Сісти на корабель хмар, Попливти. Невже Ліяни ломили б руки, І сонце на піраміді граніту Розбилось би в мідяні ліри? […]...
- “Спадає тривога не тільки свинцем…” Спадає тривога не тільки свинцем – Спадає тривога дощами в лице, Спадає тривога сльозиною з вій – Її ти, поете, […]...
- Тиша тиша зів’яла довкола нас не відповість ніщо не відповість ніщо ні листок білого паперу ні доторк землі...
- ДУДАРИК Коли б тобі горенько та печаль, То ти б вийшов на вулицю та й кричав. Пісня. Голосять баби на згарищах, […]...
- “Ми – опришки, батьку, як і Довбуш…” Моєму батькові, колишньому повстанцеві, і синові, члену проводу УНА. Ми – опришки, батьку, як і Довбуш, – Доля ця нікого […]...
- “Удосвіта – вірші. Слова молоді…” Удосвіта – вірші. Слова молоді, хоча й непривітні. І ти прошепочеш отак, як тоді: в сімнадцять, у квітні. І знову […]...
- “Даремне ти турбуєшся, поете…” Даремне ти турбуєшся, поете! Ще вистачить сюжетів для поем. Візьми число щоденної газети – там тисячі невиспіваних тем. Заглянь лишень […]...
- “Для вас – Катинь, Осташкове і Харків…” Нащадкам польських офіцерів Для вас – Катинь, Осташкове і Харків, Нам – Винниця, і Лаз, і Биківня… О, скільки масових […]...
- “Безслідно у світі ніщо не зникає…” Безслідно у світі ніщо не зникає?.. А як же з рікою, котра висихає, Із лугом розораним, з гаєм порубаним, З […]...
- ПОЕТОВІ “Навіщо це Тобі?” М. Голод Зневірений, засмучений поете, не страждай, Тому що дрібняки юрбі кидати часом треба, Яка чекає даровизни […]...
- ЗГОРЯЮТЬ ДНІ Згоряють дні на небосклоні У пітьму кануть забуття, Спадають попелом на скроні – Немає вороття! Немає вороття! Як подорожні на […]...
- ЛЕБЕДІ На тихім озері, де мріють верболози, давно приборкані, і влітку й восени то плюскоталися, то плавали вони, і шиї гнулися […]...
- ВЕСНА На зими нескінчену поему Упала, розтала веснинка – Перша тема На останню білу сторінку. Іду поважний, похмурий і мрію Про […]...
- РОЗДЕРЛОСЬ НЕБО Роздерлось небо, нагайками Бичують хмари морські хвилі, І води котяться валами, Б’ють в беріг і падуть в безсиллі. І з […]...
- “Вона прийшла, як мрія довгожданна…” Вона прийшла, як мрія довгожданна, І вийшли всі назустріч їй, І всі кричали їй: “Осанна! Благословенний ранок твій!” І враз […]...
- 3. КРАХ Як забуття заносить імена (Іще при нашій пам’яті зоріли)… То їх вина. Тут наша невина, Що раптом все отак перегоріло. […]...
- “Одлетіла…” Одлетіла конвалійна Леда на далекі сніжні гаї, і не пахнуть вже липовим медом поцілунки холодні твої. Це початок кінця, о, […]...
- XXIX. “Даремно…” Даремно я шукав тебе сьогодні. Не чули про тебе небеса, і зір мій луною завмирав між скелями пустки. Лиш море […]...
- РОСІЯ. ОСІНЬ – 2004 Російську мрію і надію Переснував масонський спрут. І що чекає на Росію, Якщо не бунт? Новий спаситель і месія, – […]...
- НАЙДОРОЖЧЕ Синів і дочок багатьох народів я зустрічав, які перетинали гірські й морські кордони і на подив багато бачили, багато знали. […]...
- “Всі враз!” – Як розрив гранати…” “Всі враз!” – Як розрив гранати, Як гострий короткий стріл Мов меч, що руба навпіл, Десь тяжко брязнув об грати. […]...
- ОСІННЯ ОБНОВА Терпкий, неначе тютюновий, На пальцях запах хризантем… Пора осінньої обнови – Вже час нових шукати тем. І ти від свіжих […]...
- ГОЛОД Хоч би світало… – Мамо, хліба! Підвівся батько: замовчи! Коло вогню в вагоні збились і мруть голодні втікачі. І дим […]...
- МЕТЕМФІСИС А нас, тих, що знали зарані пісню, Заспівають у трави, квіти й коріння, Вітерець хвильовий пролетить і свисне, Тичину блакитний […]...