Українська та зарубіжна поезія

Вірші на українській мові






ЗГОРЯЮТЬ ДНІ

Згоряють дні на небосклоні
У пітьму кануть забуття,
Спадають попелом на скроні
– Немає вороття! Немає вороття!
Як подорожні на розбитім кораблі,
Що мріяли доплисти до своїх портів,
Враз опинилися на моря дні
– До ста чортів! До ста чортів!
Шепоче розум до душі:
– Такий закон! Такий закон!
Про це не варт складать вірші
– Це забобон! Це забобон!

1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2,50 out of 5)

ЗГОРЯЮТЬ ДНІ - ГУРКО СТЕФАНІЯ