ОРАЧІ
Повисло синє шатро над нами;
У скибах тоне тверда стопа;
Йдемо за сонцем і боронами,
Аж розіллється срібло серпа.
Нам плугом днина мозолить жмені,
Аж сяє місяць серпом на нас;
Буде родити земля ячмені :
Осанна! Збіжжям ітиме Спас!
(3 votes, average: 3,67 out of 5)
Related posts:
- ДОЩ Дощик, дощик голубий, Колосків не оббий Зливами-приливами, Хмарами огнивими, Птицями-зірницями – В небі блискавицями! Ти спадай на межу, Я тобі […]...
- APPASSIONATA Місяць розбився на щоглах У спокійному плесі, Розіскрив у шалені антурії Тихі вітрила. Смуток – не голуб ласкавий, Не сховаєш […]...
- “І засміялась провесінь: – Пора…” І засміялась провесінь: – Пора! – за Чорним шляхом, за Великим Лугом – дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра – […]...
- БАЛЯДА ПРО КАКТУС “REGINA NOCTIS” Місяць – кульбаба, Іскри розсіяв. Сіли на віти, У глиб гортензій. Щебет занурив Вінець долини. Стопа невзута (Скоячина ніжка) Вийшла […]...
- “На синю синь води лягла від хмари тінь…” На синю синь води лягла від хмари тінь, Посумувала хмара за собою. До вечора іде, холонучи, теплінь І тулиться до […]...
- ЧІЧІКАСТЕНАНГО Мої прадавні чари: Терти у жмені те зілля. Хай долоня несе тобі запах Кадильниці в Сан Томе. Заклинати зорі на […]...
- НОКТЮРН ДЛЯ ЗЕМЛЯКІВ Горіла сОсна… Із пісні Лисиці – в решеті вода – сосна за муром росте – на зимному піску немає тіні […]...
- “Ця земля, завойована ралом…” Ця земля, завойована ралом, Небилівцями, крин-земля, Клекотить голубим сніготалом І дурманить євшаном здаля. Хай на обрії тирси немає, Не хвилює […]...
- ВЕСНА (“В загравах лун виходять ранки з нетрів ночі…”) В загравах лун виходять ранки з нетрів ночі плямами багрів трояндять зломи пошарпаних нам персами землі примар сонце в хомуті […]...
- ХАЙ ЦЕ БУДЕ МІСЯЦЬ, ТИЖДЕНЬ Хай це буде місяць, тиждень, Хай це буде тільки нині, Щастя варте, щоб умерти За його і в цій хвилині. […]...
- “Б’ють кропом у ніздрі осінні базари…” Б’ють кропом у ніздрі осінні базари, І яблука тяжко на зиму пашать. Дні мчать у непам’ять, як темні хозари, Принишклим […]...
- “Ще так не сипало…” Ще так не сипало В моїм краю снігами. Летить лапате й ніжно щось говорить. Напевно, місяць зачепив рогами Стару ялину […]...
- Нас зостанеться двоє нас зостанеться двоє і життя золоте і настояна хвоя наші сни обплете за дощами і димом як безодня тонка разом […]...
- “Осінній день, осінній день, осінній…” Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже ця […]...
- МІСЯЧНА ДОРІЖКА Яка безкрая далина! З-за моря місяць вирина… Човни і місяць, море й ти… Гей, човне, хвилі ріж ці! Отак би […]...
- “Всі ми – яблуні, облиті купоросом…” Всі ми – яблуні, облиті купоросом. Всі ми здатні родити лише дрібні гіркущі яблучка. І коли наш господар чіпляє на […]...
- “Знов вітри над землею, вітри…” Знов вітри над землею, вітри І блакить, і розриви, і дим Сонну землю черкає згори Смерть черкає крилом голубим. Ширше […]...
- “Що робить сонце уночі…” Що робить сонце уночі, Коли у лісу на плечі Тоненька зіронька сидить, – Що робить сонце? Сонце спить. Що робить […]...
- СЕРЕДЖНИВ’Я Вже повна жменя шумовиння, Зерно розпарене горить. Летить рука над гоном синім І сіє стиглі кольори. Пашня у жмені навіжено […]...
- DAS EWIG WEIBLICHE Я – земля, сповнена ласк, щедра своїм багатством. Тепло моє – життєдайне. Черпай із нього, мов воду цілющу, мужність, силу, […]...
- ПАРУБОЦЬКЕ І Гей, піду на села у веселім марші, Щоб за плугом взнати, чи поет і я! Сонце ти гаряче, братику […]...
- ПРО МІСЯЦЬ І ЗОРІ Місяць щоночі з-за обрію сходить, Сила господня над ним верховодить. Факел то божий немеркнучи сяє, Нам серед ночі пітьму розганяє. […]...
- КОСОВИЦЯ Над покосами марево тепле, Днина гожа, висока, ясна. Серед лугу косар косу клепле – Колихає простори луна. У зеніті, в […]...
- ЗАТЕМНЕННЯ Чому ти питаєш Повні та й повні, Вітру й плянет? Ти – тільки пальма З тілом, що точене Всіма стихіями. […]...
- МЕСІЯ Уявляю – (страшна мить!) – Прийде, заридає з одчаю і сонце затьмить. Хтось кине слово п’яне: – В розстріл! на […]...
- ПЕРШИЙ МІСЯЦЬ ВЕСНИ В перший місяць весни стань на чистий рушник дороги і грудьми припади до грудей березневих вітрів. Подивися, як зірка за […]...
- П’ЯТА СИМФОНІЯ БЕТХОВЕНА І прояснялося тоді, За хмарою світився місяць, 1 розганяли ліхтарі Пітьму в завулки передмістя. І просиналися весна В передчутті тепла […]...
- “Яскрава зоре! Ярко так сіяти…” Яскрава зоре! Ярко так сіяти Якби-то міг я в темній вишині Чи задивлятись на природи шати, Немов безсонний місяць, повесні. […]...
- ХЛІБОРОБ Гей, хто на світі кращу долю має, Як той, що плугом святу землю оре, Золоте зерно на ній засіває, З […]...
- ІЗ ПОЕМИ “ГАЛІЛЕЙ” – Нехай буде воля твоя, Часе мій, На землі натомленій цій! Комашнинка маленька я На твоїй байдужій руці… Ой, упали […]...
- “Повітряним містком нас доля сполучила…” Повітряним містком нас доля сполучила, розпеченим гвіздком єднала руки нам, та простір розхитавсь, і в глибину провалів то розум западавсь, […]...
- “Іду степами по стрункій дорозі…” Іду степами по стрункій дорозі. Яка година випала мені! Шумлять жита в лункому передгроззі, Шепочуть шестигранні ячмені, Палають соняшники. Вздовж […]...
- МОЛОТЬБА. МІСЯЧНЕ ЗАТЕМНЕННЯ В степу, як належить, зникали поволі Стіжки – колоскові ряди пірамід, Що з ранку горбато ще мліли на полі І […]...
- “Я прийшов у світ цей ненадовго…” Я прийшов у світ цей ненадовго, Я спішу прожити рік за два. Вдаль мені висвічує дорогу невгасима днина світлова. З […]...
- XII Плач за садом У ніч літургійну, соборну, причинну Ввійду до собору і браму причиню. Без гніву й печалі, й трагічного жесту, – Радію […]...
- БЛАКИТНА ПАННА Має крилами Весна Запашна, Лине вся в прозорих шатах, У серпанках і блаватах… Сяє усміхом примар З-поза хмар, Попелястих, пелехатих. […]...
- “Відмерехтіла далеч біла…” Відмерехтіла далеч біла, Сніги розтали – і нема. І жінка, що мене любила, Живе розлучена, сама. Вона не дзвонить і […]...
- “Чи рік, чи вік… І хто тебе прирік…” Чи рік, чи вік… І хто тебе прирік На цю самотність, котру не здолати? Хиріє мозок в колі недорік, А […]...
- МОЇМ ОДНОКОЛІЙЦЯМ “В СОПРИКОСНОВЕНІЇ” Не треба мене так любити, Захоплюватись до безпам’яті. Нам спільних дітей родити Ніяк не виходить… навіть і лишень безневинних повторів… […]...
- У ПОЛІ Гей, у мене був коняка, Був коняка-розбишака, Мав я шаблю і рушницю, Ще й дівчину-чарівницю. Гей, коняку турки вбили, Ляхи […]...